Прибутки нівелюються доставкою пенсій

  • admin
  • 17.11.2018
  • Комментарии к записи Прибутки нівелюються доставкою пенсій отключены

Попри модернізацію відділень та запуск нових сервісів, “Укрпошта” несе збитки. В компанії заявляють, що причина полягає у необхідності виконувати “соціальні зобов’язання”. DW розбиралася у ситуації.

Реформування “Укрпошти” почалося з 2016 року, коли за підсумками відкритого конкурсу уряд призначив менеджера американського офісу аудиторської компанії KPMG Ігоря Смілянського головою правління цього держпідприємства поштового зв’язку. У 2017 році підприємство корпоратизували в ПАТ “Укрпошта”. Смілянський набрав нову команду менеджерів, зобов’язавшись зробити компанію сучасною та прибутковою із збереженням її “соціальних послуг” – доставки пенсій та державної періодики в села. Своєю чергою він вимагав можливість формувати власну команду з ринковими зарплатами, політичну незалежність, можливість проводити “шокову” реформу підприємства.

Прибутки нівелюються доставкою пенсій

Із приходом нового керівництва розпочалося осучаснення компанії. Новий менеджмент запустив нові сервіси, зокрема експрес-доставку товарів із Китаю та відправку українських товарів за кордон, встановив у відділеннях POS-термінали для безготівкової оплати послуг, модернізував деякі відділення, закупив нові авто для розвезення кореспонденції. “В плані організації певний порядок нова команда навела, з’явилися послуги, яких не було раніше, сприйняття бренду “Укрпошти” стало кращим”, – відзначає радник з реформування державних підприємств та приватизації Стратегічної групи радників з підтримки реформ в Україні Андрій Бойцун.

Однак, вже восени 2018 року у компанії заявили, що її соціальні зобов’язання є для неї непід’ємним тягарем та зажадали підвищення тарифу на доставку пенсій. У разі, якщо цього не станеться, в “Укрпошті” пригрозили з наступного року припинити доставку пенсій населенню, а також вимушено закрити від п’яти до семи тисяч стаціонарних відділень та звільнити частину адміністративного і виробничого персоналу.

Зараз через “Укрпошту” отримують пенсії приблизно 45 відсотків українських пенсіонерів. “Доставка пенсій – це не безкоштовна послуга. Ми доставляємо її з певною частотою, забезпечуємо безпеку наших працівників, які розвозять у найвіддаленіші села. Це найбільш витратно. Цього року ми несемо 1 мільярд 200 мільйонів гривень збитків, надаючи цю послугу”, – аргументував у інтерв’ю DW перший заступник генерального директора підприємства Олександр Перцовський.

За його словами, мають бути знайдені механізми компенсації цих витрат – або через державні дотації, або через механізм субсидіювання Пенсійного фонду, який з цих субсидій оплачуватиме поштовому оператору послуги з доставки пенсій. “Адже ми не можемо компенсувати цю послугу за рахунок зарплати листонош чи комерційних сервісів. Ніхто зі споживачів за свій рахунок не готовий додатково платити за доставку пенсій”, – зазначає Перцовський. Він зауважує, що не зважаючи на те, що компанія за дев’ять місяців збільшила прибуток від реалізації продукції на 27,6 відсотка, вона все одно зараз має збитки у понад 500 мільйонів гривень через своє “соціальне зобов’язання”.

Високі зарплати розбрату

Втім, така позиція підприємства викликала невдоволення прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана. Наприкінці жовтня він пообіцяв не допустити припинення “Укрпоштою” доставки пенсій і запропонував менеджменту звільнитися з роботи в разі незгоди з його позицією. “Економити хай починають з себе – своїх заробітних плат”, – додав очільник Кабміну.

Тема зарплат топ-менеджерів “Укрпошти” справді обговорюється в Україні вже протягом кількох місяців. За даними українських ЗМІ, вони сягають понад 500 тисяч гривень – 300 тисяч гривень базова ставка плюс бонуси. У розмові з DW Олександр Перцовський не підтвердив і не спростував такий розмір зарплат, посилаючись на комерційну таємницю компанії. Однак, він зауважив, що вони є ринковими і що співвідношення між зарплатами виробничого персоналу  та топ-менеджменту не надто відрізняється від європейських поштових компаній. Володимир Гройсман пообіцяв “розібратися” з зарплатами в “Укрпошті” та тарифами на доставку пенсій поштою.

Протиріччя, які не дозволяють рухатись далі

Експерти дивуються таким заявам української влади, адже однією з вимог уряду до менеджменту “Укрпошти” була конкурентність компанії. Недоречними вони також вважають і закиди щодо зарплат керівників компанії. “Якщо ми хочемо, аби держпідприємство було конкурентним і так само ефективно управлялося, як і приватні компанії, то потрібні ефективні менеджери. А їх банально треба купити, залучити на тих умовах, які б вони отримували у приватній компанії і платити їм ринкові зарплати”, – каже Андрій Бойцун. Він вважає, що заробітні плати керівників держпідприємств мають бути публічними, але їхню обґрунтованість мають визначати і оцінювати не політики, а нещодавно сформована урядом незалежна наглядова рада “Укрпошти”.

DW.COM

Заступник виконавчого директора “Центру економічної стратегії” Дмитро Яблоновський вказує на протиріччя у підходах до “Укрпошти”. З одного боку, уряд вимагає від компанії бути конкурентною та прибутковою, з іншого – примушує підприємство працювати у збиток, виконуючи соціальну функцію. На його думку, така вимога обумовлена відсутністю в уряду сформованої, чітко визначеної політики щодо підприємств державної власності.  “Держава має визначити фінансові цілі для “Укрпошти” та соціальні функції, які має виконувати підприємство, а потім чітко прописати, з яких джерел виконання некомерційних соціальних функцій має фінансуватись”, – переконаний Яблоновський.

Прецедент розробки так званої “політики власності” в Україні є.  Після півторарічних переговорів навесні минулого року Кабмін затвердив основні принципи здійснення державної політики власності щодо НАК “Нафтогаз України”. До цього до “Нафтогазу” теж було багато претензій щодо виконання “соціальних”  функцій компаній та високих зарплат її топ-менеджерів.

В “Укрпошті” розраховують на створену на початку жовтня наглядову раду компанії, яка на першому засіданні має схвалити стратегію діяльності держпідприємства та найближчим часом представити її уряду на затвердження. До складу наглядової ради увійшли сім членів – п’ятеро незалежних членів з Естонії, України, Польщі, Данії та Бельгії і двоє представників держави.