Берлін не хоче нових санкцій

  • admin
  • 07.12.2018
  • Комментарии к записи Берлін не хоче нових санкцій отключены

Попри заклики офіційного Києва, який наполягає на покаранні Євросоюзом Росії за захоплення українських кораблів і затримання їхніх екіпажів у Керченські протоці, деякі країни-члени ЄС, включно з Німеччиною, вважають недоцільним запровадження нових економічних санкцій щодо Москви. Таким став головний підсумок обговорення послами ЄС 5 грудня в Києві дослідження київського Центру «Нова Європа» наслідків для Євросоюзу санкцій проти Росії за минулі роки.

Мінімальні економічні втрати для Європи

Ціна санкцій щодо Росії для економіки ЄС залишається незначною, стверджують аналітики Центру «Нова Європа». В оприлюдненому ними аналітичному дослідженні подані узагальнені дані Eurostat, з яких випливає, що частка європейських товарів, що від 2014 році потрапили під російські санкції, складає лише 0,3 відсотка від усього експорту з 28 країн-членів ЄС до третіх країн. Згідно з цими даними, за 2013-2017 роки експорт до Росії з ЄС знизився в середньому на 2,3 відсотка. Найбільші втрати зазнали Литва, Естонія і Фінляндія, експорт яких до Росії знизився на 4-5 відсотків. Натомість Австрія, Німеччина та Італія, які найчастіше висловлюються за скасування санкцій, втратили до 1,7 відсотка експорту.

Київ вимагає нових санкцій ЄС проти Росії у відповідь на захоплення її кораблів у Керченській протоці Київ вимагає нових санкцій ЄС проти Росії у відповідь на захоплення її кораблів у Керченській протоці

Аналітик центру «Нова Європа» Тетяна Левонюк зазначила, що з 2014 року зростання експорту сільськогосподарської продукції ЄС у треті країни втричі перевищило падіння експорту цієї продукції до Росії. А за три квартали 2017 року 26 країн-членів збільшили обсяги експорту до Росії в порівнянні з цим періодом 2016 року.

Тим часом президент України Петро Порошенко в інтерв’ю міжнародній інформаційній агенції Bloomberg закликав західний світ діяти і посилити санкції проти Росії і збільшити присутність НАТО в Чорному і Азовському морях. «Діяти — не означає оголошувати війну (…) Але діяти — значить введення нових санкцій проти Росії, пакет санкцій за Азов», — зазначив Порошенко.

Берлін не хоче нових санкцій

Натомість голова правління Німецько-української торгово-промислової палати Александер Маркус (Alexander Markus) вважає незацікавленими в подальших санкціях передусім компанії зі Східної Німеччини, які традиційно співпрацювали з Радянським Союзом і продовжують співпрацювати з Росією, а також німецькі інвестори в російську економіку і постачальники до Росії обладнання для нафтогазової промисловості. Посол Німеччини в Україні Ернст Райхель (Ernst Reichel) зазначив, що за останні два роки ефект від санкцій проти Росії значно зменшився в порівнянні з 2014-15 роками. А російські санкції у відповідь шокували підприємців.

Німецький посол в Україні Ернст Райхель Німецький посол в Україні Ернст Райхель

Берлін вважає своїм головним завданням запобігати ескалації конфлікту в Азовському морі, сказав Райхель. Нові антиросійські санкції, на його думку, можуть вивести ситуацію з-під контролю. Посол вважає, що існує «певна межа обсягу санкцій, які можуть просувати чи запровадити демократично обрані політики країн-членів ЄС», не наражаючись на серйозну критику всередині власних країн чи у дискусії між країнами-членами Євросоюзу. За його словами, зараз в ЄС дискусія триває не так довкола запровадження додаткових масштабних санкцій проти Росії, як про збереження вже діючих санкцій. «Низка країн-членів ЄС, включно із Німеччиною, вважають, що було б контрпродуктивним зараз, в цей момент, додавати напруги шляхом нових санкцій, коли напруга і так досягла значного рівня», — додав дипломат.

Дискусія всередині ЄС

Позицію Німеччини, вочевидь, підтримують також Франція та Італія. За періодичний перегляд санкцій «з оцінкою їхньої ефективності та з урахуванням змін обставин» висловився і заступник глави місії посольства Угорщини в Україні Ласло Чаба Пап (László Csaba Pap). «Дебати, які відбуваються напередодні саміту ЄС 13 грудня, відображають зміни обставин всередині ЄС та євроатлантичної спільноти, і нам потрібно шукати відповідь на ці нові виклики», — сказав він.

DW.COM

Натомість заступник очільника місії посольства Польщі в Україні Міхал Гєргонь спрогнозував, що санкції, скоріш за все, продовжать і наступного разу, коли знову постане це питання, тому що Росія не змінила свою політику. «Ми вважаємо, що на кожну агресивну дію Росії має бути відповідь. На мою думку, постійне підтримання санкцій у певний момент змусить Москву задуматися, що пора спинитися — припинити підривати суверенітет України та задуматися про свою політику щодо Європи в цілому», — вважає польський дипломат.