Люди просто жахаються від того переліку кандидатів, який побачать у бюлетенях

мах

Політики гортають результати свіжої соціології у надії побачити хоч якусь динаміку в електоральних рейтингах. А її нема. Після того, як Тимошенко дійшла до своєї стелі, все остаточно зупинилося, не росте. Фаворити невпинно і наполегливо рекламуються, а воно все одно безнадійно зависло. У всіх.

Є кілька пояснень такій стагнації на «електоральному ринку».

Перше. Наші політики спочатку не помітили, а потім змирилися чи навіть тішилися тим, як мережа кремлівських «медіа» в Україні стравлювала їх між собою. Від цього програли усі. Бо завдання ворожої пропаганди – вбити довіру до політичного класу і України загалом. Наші смиренні лохи-політики запопадливо допомогали ворожій пропаганді убивати довіру до себе і до держави.

Друге. Люди просто жахаються від того переліку кандидатів, який побачать у бюлетенях. Усі на сьогодні відомі учасники кампанії з тих або інших міркувань не влаштовують більшість виборців. Вони готуються голосувати не за, а проти. Визначатися з тим, за кого саме проголосувати «проти усіх інших», будуть ближче до дня голосування. Бо це вимушений і неприємний крок – ставити плюсик навпроти кращого з гірших. Цю неприємність краще відкласти до останнього.

Третє. Саме через наведені вище міркування кожен з нас без надії сподівається: а може щось трапиться, і з‘явиться саме той чи та, за кого впевнено підеш голосувати ЗА.

Якщо усе залишатиметься без особливих змін, то дуже ймовірно, що невисокі електоральні рейтинги політиків будуть незмінними аж до самого фіналу першого туру кампанії.

Михайло Басараб

і