Міністерство культури без департаменту совісті і управління порядності

мах

24 грудня, коли цивілізований світ починав святкувати Різдво Господнє, на телеканаліZIK в програмі HARD з Наталєю Влащенко, відбувалося «розп’яття хлопчика в трусиках». «Хлопчиком в трусиках» був діючий Міністр культури Євген Нищук.

https://www.youtube.com/watch?v=H6apwpOMfF0

Майже після кожного питання Міністр опинявся в незручній позі, і, щоб вийти з неї, використовув майстерність Заслуженого і Народного. Хоча, думаю, Станіславський би не повірив жодній репліці. Особливо кумедними були сценки про Олександра Светюху (головний спеціаліст з питань запобігання та виявлення корупції і взаємодії з правоохоронними органами), який відповідає за корупцію в Міністерстві та «упіймав» вже чотирьох- п’ятьох корупціонерів. Далі сліди корупціонерів губляться.

 

Але втішно було почути, що у скандально популярної заступниці Міністра Тамари Мазур з наступного року відберуть можливість погоджувати нищення історичних зон. Очевидно, цим пояснюється гарячкова активність заступниці – встигнути побільше зробити. Чи зАробити?!

Також гарна промова була про гроші, які повинно буде отримати Міністерство наступного року, ефективно знімаючи кіно та талановито проводячи інші заходи з «освоєння». Хтось би повірив, а ми зі Станіславським – ні. У нас в розпорядженні – акти перевірок національних музеїв з вказаними збитками в кілька мільйонів, кримінальні провадження, як відкриті, так і ті, які різними мутними схемами закривались.

Зупинимось на двох музеях, якими «браво» керують дві одіозні особи – генеральна директорка Національного музею історії України Тетяна Сосновська та в. о. генеральної директорки Національного музею архітектури та побуту України Оксана Повякель. Обидві, до речі, призначені поза конкурсом.

Дві вибіркові перевірки, які охоплюють далеко не всю багатосторонню діяльність цих ситуативних попутниць, виявили збитків  завданих бюджету, більш ніж на чотири мільйони гривень. Складається враження, що фігурантки багатьох скандалів основним своїм завданням поставили якнайшвидше перекачати музейні бюджети до власних гаманців та кишень.  На шляху до цього, звичайно, доводиться приборкувати працівників, які чомусь не розуміють, що основна задача музею – зробити заможним та щасливим його директора та його оточення.

А тепер, Клава, про сумне. Ось сухі витяжки з нудних паперів, опублікованих у статті «Історичний музей завдав державі шкоди на 2 млн грн!»  – «Державна аудиторська служба, Північний офіс Державної аудиторської служби. Від 15.05.2918 № 26-04-14-14/4444 В лютому – березні 2018 року проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Національного музею історії України за період з 01.09.2016 по 01.02.2018… Ревізією встановлено, що керівництвом музею в порушення ст.. 97 КЗпП від 10.12.1971 № 322 – VIІІ не враховано порядок, визначений Положенням про преміювання співробітників Музею, що є додатком до Колективного договору… в період з 01.10.2017 по 31.12.2017р… чим завдано матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету на суму 2110,11 тис. Гривень (Два мільйони сто десять тисяч сто десять гривень) »(???!!!)

Після цих видатних «досягнень», думаєте, пані Сосновська відсторонена, якимось чином покарана? – Ні! Вона проводить «Школу музейних лідерів» (?!!)

Це що? Демонстрація того, як не потрібно робити? Ми могли би ще для цих прискорених «Курсів» запропонувати деякі доповнення – «Як в найкоротші терміни національний музей перетворити на районний будинок культури» «Як боротися з колективом», «Підсніжники, незаконне преміювання та інші лайфхаки» та інше.

Сумнівне лідерство пані Сосновській досить важко утримувати, маючи в опонентах не менш потужну фігуру, як в.о. генеральної директорки Національного музею архітектурита побуту України у Пирогові. Пані Оксана Повякель за короткий термін в деяких напрямках навіть перевершила трирічні досягнення Сосновської. Знову, Клава, сухі сумні цифри:

Перевірка державної аудиторської служби України за період з 01.01.2016 року по 01.07.2018 року, видано Акт від 03.03.2018 №04-20/13… «Усього встановлено порушень 1586786 грн (один мільйон п’ятсот вісімдесят шість тисяч сімсот вісімдесят шість гривень). Крім того, видатки на оплату праці та нарахування ТОВ «Маестро тікетс» системи послуг (агентської винагороди) за договором від 15.02.2016р на загальну суму 607427,10грн (шістсот сім тисяч чотириста двадцять сім грн) … порушення бюджетного законодавства оплата електроенергії та послуг зв’язку … встановлено покриття інших сторонніх осіб… що призвело до збитків 133214,95грн (сто тридцять три тисячі грн)».

 

А ось дещо цікаве: «в.о. генерального директора О. Повякель та головному бухгалтеру Сергієнко задані відповідні запитання, але  на дату завершення перевірки відповідь від посадових осіб не отримано» (?!)

Маємо на руках відповідь Держсекретаря Карандєєва від 25.10.2018р. №5546/25/13-18: «… повідомляємо, що інформація про усунення порушень надана Мінкультові листом Музею від 15.11.2018р.». Ще пан Карандєєв рекомендує «при наявності доказів» звертатись до правоохоронних органів. Он воно що! Акти КРУ, виявляється, не докази. А працівники музею, за задумкою держсекретаря, повинні займатись оперативно-розшуковою роботою!  

Як, виявляється, все просто – вкрасти пару мільйонів, ревізорам нічого не пояснювати, а в Мінкульт написати листа. Оце – справжні листи щастя! Чи, можливо, разом з цим листом ще дещо заноситься міністерським чиновникам?

Як тут не розгулятись творчій натурі пані Повякель! До стандартного списку зловживань, як-от незаконне преміювання, розкрадання готівкових коштів, «підсніжники», або «мертві душі» – є ще цілий ряд творчих наробок. Пам’ятаєте анекдот, де Пєтька пропонує Чапаєву обгородити консерваторію колючим дротом і вишками з кулеметами – «Щоб консєрви не крали!». Колючий дріт на музейному паркані за бюджетні кошти вже  є! Не вистачає вишок з кулеметами. До того ж, вітер та негода починають валити бутафорський паркан (експозиція «Спогади про ГУЛАГ»). Але  різдвяна  феєрії від аферистів щодо паркана прозвучала!

А тепер згадаємо святого Миколая, точніше його  віншування,  в музеї.

З дітей, вірніше, з їх батьків збирають під дві сотні за «зустріч з Миколаєм». Втулюють подарунки, укомплектовані з урахуванням бізнес-інтересів керівництва. У сучасних діточок ці пряники-магнітики, звісно, вже не викликають. Далі – коротеньке дійство (за гроші). Ніяким чином не хочемо образити працівників Музею, задіяних у виставі. Вони чудово виконують ролі. Питання до пані Повякель та її «бригади» – для кого такий примітив?

Зрозуміло, що «музейна дитина» Оксанка Теодозіївна, ніколи не працюючи в музеї просто неба, та  плутаючи історію скансенів, може думати, що це – просто місце, де можна красти гроші, рубати ліс, піаряться в національних строях та без них.

Скажіть, що побачить звичайна, не «музейна дитина», в музеї?  Примітивне дійство за шалені гроші, яким «керує» піарнута тітка!
Це ще  називається – «розвод». А ви – «феєрія, феєрія!»

Повернемось до нашого Міністра. Ми цінуємо Євгена Нищука за його громадянську позицію як під час Помаранчевої революції, так і під час Революції Гідності, захоплюємось ним, як актором. Але використовувати його, як ширму для фінансових та кримінальних оборудок вважаємо неприпустимим.

Можливо, пану Євгену час таки змінити команду? Для європейської країни такий Мінкульт – ганьба. Або краще повернутись в театр? Бо на обрії намалювався конкурент – той вже хоче стати Президентом.

Скоро країна стане суцільним майданчиком «Дев’яносто п’ятого  кварталу»!

Грицько Корсун

Комітет порятунку музеїв.

і