Фігури розставлені. Виборча аналітика

мах

 

В Україні є чотири основні олігархічно-політичні групи, які в останні десятиліття впливають на формування влади для себе.
Конфігурації їхніх обойм постійно змінні і на сьогодні виглядають десь так:

Кремль-Путін-Росія-Медведчук-Фірташ-Льовочкін-Рабіновіч із кандидатом Бойко.
Основний рупор тк “Інтер” і Медведчукові 112 та НьюсВан.
Тут нелегальні бізнес-комуністи Симоненка і проросійські залишки ПР, впливи Лугандонбу і чисельний реваншуючий електорат.
За ними ще контрольована ФСБ донецька діаспора в Росії: Янукович-Азаров-Захарченко-Курченко-Клименко…
Маємо явну антиукраїнську, проросійську пяту колону.

Старий мафійний дніпровський клан Кучма-Пінчук із мільярдами, впливами у широких корупційних бувших владних колах чиновництва, які посунула революція Гідності, медіахолдингом і трьома основними тк ІСТВ, СТБ, Новий.
Поки що явно не зрозуміло кого вони будуть підтримувати. Напевно що не Бойка. Тоді або Тимошенко, Гриценка чи, навіть, Порошенка. Але ж не другорядних гравців.
Союзником цього олігарха може стати другий епіцентр боротьби – носії народного соціалізму: Тимошенко і партія Батьківщина. Приєдналася знакова політична фігура Леоніда Кравчука. Чи приєднається Кучма не зрозуміло.
Неоголошена підтримка найбільше йде з тк ЗіК, який належить бізнесмену Димінському, котрий виїхав за кордон. Через цей тк йде чи не найінтенсивніша атака по компроментації Порошенка, особливо авторитетом Саакашвілі із закордону. Також Саакашвілі наніс легкий удар по репутації Гриценка, щоб забрати голоси опозиції від його фігури.
Згадаймо четвірку біля Львівської ратуші: Саакашвілі, Садовий, Тимошенко, Наливайченко.
Змушені будуть підтримувати Тимошенко і не впливові розрізнені патріотичні групи, які вже 4 роки сконцентровані на нищівній критиці Порошенка вже. Вони не мають свого кандидата, але досить активні в час вуличних зіткнень.
У разі програшу в другому турі Тимошенко може закликати одягнути жовті жилети.

Впливоим епіцентром є й президент Порошенко із усім адмінресурсом по контрольованих вертикалях і горизонталі, які не проти, щоб залишитися при посадах надалі.
У нього два тк: 5-й і Прямий та підтримка чисельних тк у областях.
Підтримає Порошенка, напевно, Віктор Ющенко, щоб не зашкодити без активної наполегливості.
Окрім партії Солідарність, яка отримала впливи на виборах у обєднаних громадах, його може підтримати окремий центр впливу: Яценюк, Гройсман, Парубій, Турчинов і Аваков із розгалуженою партією-фракціями Народний фронт.
Мав би підтримати на певних умовах й Кличко, якщо його хтось (хто?) не вмовить самому йти в президенти.
Тут, скоріше, будуть залишки націонал-демократії і чисельні розрізнені державники. Порошенко представляє на сьогодні давню лінію націонал-демократичний Рух-ПРП на чолі з Пинзеником-націонал-ліберальна “Наша Україна” розширені за рахунок постаті самого Порошенка розмаїтими постмайданнми політичними групами з елементами Нашого краю і Відродження.
Можуть підтримати віруючі новоутвореної автокефальної православної церкви, прихильники цієї ідеї і ті з УПЦ МП, які мають намір перейти у нову церкву і ще цього не здійснили.

Не зрозумілою є позиція раніше надвпливового регіонала Ахметова, його партнера Колєснікова із партією та фракцією “Опозиційний блок” і телеканалом “Україна”. Ахметову хочеться повернутися у Донецьк і подивитися матч “Шахтаря” на своєму стадіоні. З ким він збирається це зробити? Явно не з Медведчуком. Хіба домовляться з Порошенком через Роттердам? Бо Ляшко із Радикальною партією явно на другий тур не претендує і потрібним буде для розиграшів інтересів у наступному парламенті. А Вілкул для парламентських виборів на південному сході.

Олігарх Коломойський із медіахолдингом і його медійною гарматою 1+1 хоче повернутись і повернути та помножити власність. Для цього йому треба не допустити виграшу Порошенка.
Начеб то його топ-партнером має бути Тимошенко.Для чого тоді випускати на політичну арену Зеленського? Хіба для фракції у майбутньому парламенті і, щоб поплутавши карти іншим, під сміх його прихильників у політшоу, самому проскочити в другий тур?

Є ще малий олігарх із партією “Самопоміч” та тк 24-й: Андрій Садовий. Йому не вдалося стати загальнонаціональним лідером і за три місяці зробити це буде важко. Як запитують: “А кто єво поддєржіваєт?” із справжніх акул?
Кажуть що власник Альфа-банку, московський банкір львівського походження пан Фрідман. Тож основне завдання – побільшити фракцію у наступному скликанні парламенту і, можливо й, стати премєр-міністром. Пан Садовий буде потенційним союзником Тимошенко в другому турі.

На що розраховувати Гриценку? На Кучму-Пінчука, на те, що Садовий з Наливайченком, Безсмертний знімуть свої кандидатури на його користть?

Окремо йдуть поокремо дві колони націоналістів – на чолі з Кошулинським і Білецьким. Краще було б, якби йшли однією колоною. Але, можливо, апробувавши себе на президентських, перед парламентськими обєднаються в одну колону.
Націоналісти йдуть без олігарха проти олігархату. Сегмент виборців симпатиків є чисельний – більше 7%.
Для того, щоб їх всі зібрати, потрібна яскрава постать і вдало технологічно проведена кампанія. Бо відсотків може виявитися менше.
Оскільки для націоналістів вищою цінністю є добро нації, а, отже й держави, то щоб державі не зробити шкоди в другому турі, треба, щоб у той другий тур вийшов той, хто цю державу зможе найкраще захистити від Росії і корупції.

 

На цих виборах буде задіяна технологія контрольованих мереж, коли до останнього виборця у крайньому закутку буде тихо і непомітно адресно занесена потрібна йому, виченому, послуга.
Як у свій час робив Черновецький і його зять Супруненко.

Ви скажете, а як же електорат? Олігархи формують партії і виставляють кандидатів. Електорат не вибирає, а йде на вибори і голосує.Так як підкажуть олігархічні ЗМІ. Екран все витерпить.
Вибирати має народ.
Наперстки напоготові.

Тож будьмо уважні.

e2-e4

Сергій Жижко

і