Про Гриценка.

  • admin
  • 10.04.2019
  • Комментарии к записи Про Гриценка. отключены

Тепер, коли він вже не вигулькує в бюлетенях, дещо пригадаю.
Я трохи знав Разумкова – старшого. Так, він був дійсно розумним, але це зловорожий розум – ось, як, скажімо, Сурков на Московщині. Тепер же його син підтвердив: так, батько був проросійським політиком. Разумков – молодший, нагадаю, є керівником частини кампанії Владіміра Зєлєнського і – увага! – пасинком Анатолія Гриценка.
У самого ж Гриценка просто таки хвороблива манія стати президентом – це мені особисто було помітно чітко в спілкуванні. Та з цим менше мороки.
Але що мене відвернуло від Гриценка назавжди – в якомусь шоу на телебаченні, коли хтось сказав фразу- табу “Україна – для українців”, сей цивільний полковник закрутився, як вуж на пательні. Бігав, кричав, чіплявся до учасників передачі. Перед дружиною Мостовою викаблучувався чи перед її одноплемінниками? Але досить було простого питання, щоб псевдо- полковника (до речі, Табачнік теж був же полковником, правда?) посадити на п’яту точку: “Якщо Україна – не для українців, то для кого?!”.

Полковник здувся…
Тому ніякі ні дослідження фонду Разумкова, ні переговори Гриценка – Мостової з Зєлєнськім мене ні здивують, ні згірчать. Це просто не наші люди, не українські. Хоч якими б на позір респектабельними вони не видавалися…
А, ну і дрібничка – Анатолій Гриценко особисто доклав немалих зусиль, що місто Ватутіно на Черкащині, не дай Бог, не перейменували, бо там же живе його мама і їй будуть незручності…

Vasyl Chepurnyi