Де істино українська культура, а не квазікультура?

  • admin
  • 20.06.2019
  • Комментарии к записи Де істино українська культура, а не квазікультура? отключены

Інформаційна окупація українського медіапростору яскраво виражається в тому, які пісні ретранслюють наші провідні телеканали, зокрема музичні.

У жодному разі ви не почуєте в ефірі пісень, де є слово Україна, де присутній дух патріотизму. Ви не почуєте пісень про матерів, батьків, дітей, про проблеми еміграції, війни на Сході, про соціальні чи моральні проблеми суспільства. Хоча їх є достатньо! Але ж пісня – душа народу!.. А наші медіа – то дзеркала, в які ми дивимось на себе! Виходить наші дзеркала – давно криві!

Зате в ефірі до біса всілякого трешу, в основному російськомовного, а те, що ніби то україномовне, за мізерним виключенням, настільки вихолощене, пастеризоване і спотворене змістовно, інтонаційно і фонетично, що одразу не збагнеш, про що і якою мовою співають…

Але варто відвідати будь-який пісенний конкурс України – і ви почуєте безліч цікавих пісенних шедеврів, створених в традиції і стилістиці української пісенної культури. Але це уперто не підтримується на всіх рівнях – навіть більшістю недалеких чиновничків на місцях, які не мають у серці України.

Хай буде і треш – я не проти. Демократія все ж таки. Але цей треш усюди, а українська пісня в глибокому підпіллі. Але де ж державно політики? Де рівні можливості? Де істино українська культура, а не квазікультура?

Без національної культури народ вмирає і вироджується.
Вся комерційна культура – лише товар, обезличений і обездушений, який створюється на продаж, а не заради потреби Душі!
Тож, питайте себе інколи – хто панує в нашому інформаційному просторі? І шукайте відповіді…

Анатолій Матвійчук