Іронія долі: як Фірташ став жертвою політичної кризи в Австрії

  • admin
  • 28.06.2019
  • Комментарии к записи Іронія долі: як Фірташ став жертвою політичної кризи в Австрії отключены

Від екстрадиції до США Дмитра Фірташа відділяє один підпис. Ще ніколи за п’ять років юридичної боротьби ситуація не була настільки критичною для олігарха. Злий жарт з ним зіграла і політична криза в Австрії.

Адвокати українського бізнесмена Дмитра Фірташа більше п’яти років відтягували екстрадицію свого підзахисного як могли. Однак 25 червня 2019 року Верховний суд Австрії дозволив видачу Фіршата Сполученим Штатам, де його підозрюють у дачі багатомільйонних хабарів чиновникам в Індії, де бізнесмен з компаньйонами планували видобувати титан. Таким чином було поставлено крапку у судовій тяганині, яка тривала з весни 2014 року.

Головний аргумент Фірташа в австрійських судах полягав у тому, що він буцімто є жертвою політичних інтриг Сполучених Штатів Америки в Україні. Спершу навіть здавалося, що ця тактика матиме успіх. Навесні 2015 року суддя Земельного суду Відня визнав екстрадицію неприпустимою, приставши на версію адвокатів про те, що США, мовляв, хочуть «вивести Фірташа з гри». Згідно з легендою захисту, Вашингтон хотів бачити при владі у Києві свого протеже Арсенія Яценюка, а Дмитро Фірташ буцімто підтримував його конкурента Петра Порошенка. Однак у лютому 2017 року на українського підприємця чекала перша поразка: апеляційна інстанція — Вищий земельний суд Відня — дозволив екстрадицію, назвавши справу Фірташа у США суто кримінальною, а не політичною.

Фірташ з адвокатами святкують перемогу: навесні 2015 року здавалося, що олігарху вдасться уникнути екстрадиції до США Фірташ з адвокатами святкують перемогу: навесні 2015 року здавалося, що олігарху вдасться уникнути екстрадиції до США

Видати могли вже два роки тому

Таким чином, видати олігарха ніщо не заважало ще навесні 2017 року. Треба було лише, щоби дав «зелене світло» міністр юстиції. Однак у Відні не поспішали. Уряд відклав рішення, давши адвокатам Фірташа можливість використати всі можливі формальні зачіпки. Спершу вони подали скаргу до Конституційного суду, заявивши про порушення прав людини, потім до Європейського суду і Верховного суду Австрії. Поки тривала судова епопея, влада помінялася і в Києві, і у Вашингтоні. Однак ще важливішою для Дмитра Фірташа виявилася політична ситуація у Відні. Річ у тім, що, навіть «зелене світло» від судів ще не означає автоматичної екстрадиції. Згідно з угодою про екстрадицію між Австрією і США, міністр юстиції ухвалює рішення «з урахуванням інтересів та міжнародних зобов’язань Австрії». Таким чином, йдеться зрештою не про формальне виконання рішення суду, а про політичне рішення члена уряду.

За роки у Відні Дмитро Фірташ доклав чималих зусиль, аби обрости політичними зв’язками. Найбільш тісними були його контакти у донедавна правлячих партіях — Австрійській народній партії (АНП) і право-популістській Австрійській партії свободи (АПС). Команду його австрійських адвокатів очолює колишній міністр юстиції Дітер Бемдорфер (Dieter Böhmdorfer), який отримав свого часу портфель за квотою АПС. Його молодший партнер по юридичній фірмі, також один з адвокатів Фірташа Рюдіґер Шендер також має протекцію у політичному керівництві цієї партії. Зокрема, за повідомленнями австрійської преси, під час коаліційних переговорів від право-популістської Австрійської партії свободи він брав участь у робочій групі з питань юстиції. Міністром юстиції в уряді ексканцлера Себастіана Курца з 2017 року був Йозеф Мозер (Josef Moser), колишній соратник адвоката Фірташа Дітера Бемдорфера по фракції АПС. Більше того, багаторічний речник і консультант українського олігарха Даніель Капп (Daniel Kapp) у розмові з DW після призначення Мозера визнавав, що час від часу «неформально і приязно контактує» з міністром юстиції.

Політичне лобі — коту під хвіст

Однак всі політичні зв’язки Дмитра Фірташа раптом пішли коту під хвіст у травні цього року, коли уряд Курца розвалився через скандальне відео, на якому віцеканцлер Гайнц-Крістіан Штрахе (Heinz-Christian Strache) і ексглава парламентської фракції АПС Йоганн Ґуденус (Johann Gudenus) обіцяли преференції жінці, яка представилася «племінницею російського олігарха». Після розпаду правлячої коаліції наприкінці травня президент Австрії Александер Ван дер Беллен (Alexander Van der Bellen) сформував уряд технократів на чолі з колишньою заступницею голови Конституційного суду Бріґітою Бірляйн (Brigitte Bierlein). Міністром юстиції замість соратника адвокатів Фірташа і приятеля його речника став безпартійний професор конституційного права Клеменс Яблонер (Clemens Jabloner).