РОСІЯ У ВОГНІ

мах

 

У прямому і переносному розумінні слова. Буквально горить половина сибірської тайги. Горить у гігантських масштабах, хто потрапив у це пекельне коло – сховатись не вдасться. Екологи опублікували світлину із супутника, де полум’ям охоплені віддалені райони Хакасії, Алтайського краю, Кемеровської, Новосибірської, Омської і Томської областей. На запити стурбованих людей, що робить влада аби погасити вогонь, уповноважені відповідають однотипно: нічого, бо дорожче буде загасити, ніж дочекатися коли все вигорить і пожежа сама погасне.

У Москві інша пожежа: владні клани використовують конфліктну ситуацію, що склалася на виборах до Московської державної думи, аби послабити партію мера Москви – Сергія Собяніна. Одного із вірогідних кандидатів у спадкоємці кремлівського деспота. Контрольована опозиція відіграє роль інструменту тиску на стимулювання процесів у потрібному напрямку розвитку.

Сьогодні важко достеменно сказати, чи дійсно Путін вирішив відійти від керма Недоімперії, чи це лише імітація цього процесу. Час покаже. Але фактом став розкол партії влади на конкуруючі клани. Загострення їхнього протистояння.

Спостерігаючи за цими подіями, нам важливо розуміти не стільки саму динаміку розвитку конфлікту, як фундаментальні причини, що її породжують. Основною серед яких є розкол правлячих еліт як однієї з основних умов майбутньої революції.

Для нас це виглядає як момент спостерігання початку «російської смути». Часу нашого повернення окупованих територій. Головне, коли він наступить, бути у всеозброєнні, бути готовим до рішучих дій.

Олександр Ткачук

і