Берлінський мур у головах: чому Схід і Захід Німеччини досі не разом

  • admin
  • 10.11.2019
  • Комментарии к записи Берлінський мур у головах: чому Схід і Захід Німеччини досі не разом отключены

«Частини одного цілого мають зростися докупи», — казав свого часу канцлер Віллі Брандт про падіння Берлінського муру. А як воз’єднання Німеччини сьогодні оцінюють соціологи?

Фрагмент Берлінського муру в Берліні Фрагмент Берлінського муру. Тепер тут меморіал

Схід Німеччини в економічному плані упевнено наздоганяє Захід. Про це свідчать свіжі дані урядового звіту щодо «Стану німецької єдності». Згідно з ними, вирівняння стандартів життя просунулося далеко уперед. Але це — показники економіки, а от у політичному та емоційному вимірі може видатися, що прірва між двома частинами Німеччини лише поглиблюється: за одним із опитувань, 57 відсотків мешканців сходу Німеччини заявили, що відчувають себе «громадянами другого сорту» і майже половина з них додали, що незадоволені тим, як функціонує демократія. Цілком очевидно, що сприйняття возз’єднання на Заході і на Сході відрізняються.

Східнонімецький психотерапевт Ганс-Йоахім Мааз (Hans-Joachim Maaz) вважає, що східні німці успадкували від часів Німецької демократичної республіки (НДР) критичне ставлення до державних інститутів. «Загалом населення на сході Німеччини більш критичне до капіталістичної системи, владних інститутів, мас-медіа. Тому і постав критичний рух проти політики, де досі домінують і тон задають «західняки»», — пояснює він.

Східнонімецький психотерапевт Ганс-Йоахім Мааз Східнонімецький психотерапевт Ганс-Йоахім Мааз

Водночас західнонімецька соціальна психологиня Беате Кюппер (Beate Küpper) підкреслює, що відмінності між східними та західними німцями надовго укорінилися через тривалий досвід розділеного Муром життя. Але не вони самі по собі становлять проблему, а сприйняття «колективної депривації» на Сході, де досі бракує відчуття повної співучасті у процесах, що відбуваються в країні, зазначає Кюппер.

Електоральне поле правих популістів

Мабуть, найбільш промовистим показником ментальної прірви між двома частинами країни слугують виборчі результати правопопулістів із партії«Альтернатива для Німеччини» (АдН). Якщо у західних федеральних землях вони збирають близько 10 відсотків голосів, то у східних — близько 25. Так було на останніх земельних виборах у Бранденбурзі, Саксонії та Тюрингії.

Цікаво, що заснована у західнонімецькому Гессені АдН у східнонімецьких землях перебрала на себе роль протестної сили, яку досі виконували Ліві — нащадки східноміецьких комуністів із колишньої Соціалістичної єдиної партії (SED). «Кінець розвороту!» — під цим гаслом АдН здобула чимало голосів. Водночас Мааз застерігає від того, щоби вважати усіх виборців АдН на сході прихильниками крайньоправих ідей. «Образи і дискримінація цих виборців лише зміцнюють позиції цієї партії», — розмірковує він.

Західнонімецькі політики подекуди із деякою зарозумілістю висловлювалися про високі виборчі результати АдН. Голова Зелених Роберт Габек (Robert Habeck) на початку року заявив, що його партія робитиме все, аби «Тюрингія стала відкритою, вільною, ліберальною і демократичною». На сході ці слова викликали хвилю обурення, мовляв, політик вважає, що сьогодні Тюрингія недемократична. «У якій в’язниці я прожив усі ці роки?» — саркастично відреагував на ці слова соціал-демократ із Тюрингії Карстен Шнайдер (Carsten Schneider). В АдН теж не промовчали з цього приводу. Мовляв, східні німці «не потребують того, щоби їх повчали демократії».

Соціологиня із західної Німеччини Беате Кюппер Соціологиня із західної Німеччини Беате Кюппер

У свою чергу Беате Кюппер нагадує, що ні Захід у 1945-му, ні Схід у 1989-му не стали демократичними за помахом чарівної палички. Демократія потребує постійного утвердження і розвитку. «Тому доречнішим було б сказати, що ми всі мусимо ставати демократичнішими», — каже Кюппер, але погоджується з тим, що східнонімецькі землі справді тут трохи відстають від західних регіонів, адже і часу на перетворення вони мали менше. Мааз же вважає, що правду слід шукати десь посередині і саме на цьому і має ґрунтуватись здоровий демократичний дискурс.

Не у грошах щастя

У тій же партії Зелених із посиленням позицій правих популістів пропонують боротися збільшенням інвестицій в інфраструктуру східних регіонів. Така пропозиція співзвучна підходам і інших великих німецьких партій. Одначе Беате Кюппер упевнена, що самими «дощами з грошей» тут не допомогти, адже це не вирішує проблему із відчуттям «другосортності» та не лікує персональну травму, яку пережили багато «оссі» (як називають східних німців) із розпадом соціалістичної системи.

Водночас, багато з них не хочуть, щоби їх сприймали «жертвами обставин». Зрештою, вони самі взяли на себе відповідальність за свою долю і стали рушієм нових перетворень.

Відмінності — не на шкоду

Тож який підсумок можна підбити? Уповноважений федерального уряду з питань східнонімецьких земель Крістіан Гірте (Christian Hirte) робить двоякі висновки: з одного боку «соціо-економічна ситуація на сході є кращою, ніж ми могли собі уявити 30 років тому», каже він. З іншого боку, «не варто перебільшувати».

Ганс-Йоахім Мааз, зі свого боку, радить «західнякам» прислухатися до голосів «оссі», не фарбувати їх «на коричневе» із натяками на суцільні праворадикальні симпатії, розібратися зі змістом їхньої критики. А протестний рух, який виражається у тому числі і підтримкою АдН, має допомогти із розумінням того, що саме ще слід змінити.

Найоптимістичнішим виглядає прогноз Беате Кюппер, яка нічого негативного не вбачає у збереженні відмінностей між двома частинами Німеччини. Зрештою, зазначає вона, мешканці півночі ФРН і, скажімо, баварці на півдні теж мають ментальні відмінності. Але це лише збагачує Німеччину і робить її цікавішою, додає вона.