Європейські кошти марнуються: Блокчейн!

  • admin
  • 20.07.2018
  • Комментарии к записи Європейські кошти марнуються: Блокчейн! отключены

БЛОКЧЕЙН ПЕРЕМОЖЕ КОРУПЦІЮ – це гасло звучить настільки часто, що хоч-не-хоч, а починаєш вірити: корупція от-от сконає. Що ж то за така секретна зброя, що за монстр, той блокчейн? Більшості достеменно невідомо, проте ним жахають, приваблюють, дивують та просто пудрять мізки.

– Реформа? Блокчейн!
– Суд? Блокчейн!
– Корупція? Блокчейн!
– Секс?… Ну ви зрозуміли.
Здається, ще трошки, і бабусі стануть блокчейном лякати неслухняних дітей.

Політики змагаються, хто частіше скаже з екрану новомодне слівце. А всемогутній блокчейн прокладає дорогу до гаманця грантодавця. Та це ненадовго. Ще трохи, і донор може збагнути, що, приміром, фінансуючи журналістику на блокчейні, він насправді оплачує розмноження цифрового сміття.

Так, саме цифрове сміття, це не сарказм і не перебільшення. Це – наша реальність. І ось факти.  

WikiInvestigation – ЗМІ на… блокчейні

Перша публічна згадка про цифрову революцію в українській розслідувальній журналістиці датується  взимку цього року. На порталі ГО “Стоп Корупції” в лютому 2018 розміщена новина про партнерство в новій онлайн-платформі розслідувань, фінансованій Євросоюзом. І, хоча проект стартував торік –15 грудня 2017 – і триває понад 8 місяців, детальної інформації не вдалося знайти. Хіба що оголошення про пошук персоналу для WikiInvestigation. Давайте подивимося, що і кого шукають організатори революційного проекту…

Портал Студвей розшукує учасників циклу семінарів на тему: як проводити громадські розслідування.

Там же ж розповідається – цитую: “Платформа WikiInvestigation – це система, де кожна людина може почати громадське розслідування про корупцію та долучити до нього інших учасників. Проект направлений на проведення комплексних розслідувань, що базуються на принципі Crowdsource. Проект зосереджується на п’яти пілотних напрямках: охорона здоров’я; соціальна сфера; кримінальна юстиція; екологія та природні ресурси; освіта.”

“Работа.UA” шукає восьмий місяць розробника Blockchain для WikiInvestigation.Це вже ближче до теми. Перейдемо до сайту IDF та познайомимося ближче. Що таке WikiInvestigation? Зі слів Георгія Вашадзе, це – онлайн-платформа, яка сама себе розвиває та бореться з корупцією, використовуючи модель Вікіпедії. Так, згідно з задумом творців системи, в ній розслідувати один злочин зможуть віддалено одночасно різні вікі-розслідувачі. Як розповідають засновники системи, вести журналістські розслідування зможуть непрофесіонали, котрі легко навчаться цьому ремеслу за допомогою онлайн інструментарію. Модель проекту візуалізована на сайті IDF в трьох квадратиках.

Із короткого резюме проекту, доступного за посиланням, можна зробити висновок, що сама платформа у майбутньому має наводити на корупціонерів жах. Бо результати розслідувань неможливо буде ані підробити (це не дозволить блокчейн), ані сховати від очей публіки та правоохоронців (це не дозволить мережа громадських слідчих).

Давайте зазирнемо під капот механіки WikiInvestigation. Кожна машина має начинку, навіть якщо це примітивний самокат, змайстрований на табуретці в гаражі. З такою позицією я став досліджувати сайт https://www.wikiinvestigation.org та однойменну сторінку на фейсбуці. Підходячи до справи, став шукати на головній сторінці інструменти механіки початкового рівня, до яких належать: глосарій, часті запитання (FAQ), інструментарій редагування, публічні ліцензійні угоди, привітання до новоприбулих, політика (policy) платформи, пояснення механізму затвердження статей.

На жаль, з усього цього стандартного джентльменського набору – сайт WikiInvestigation не порадував взагалі нічим. При тому, що Вікіпедія представлена в резюме та прес-конференції як прототип моделі WikiInvestigation.

Як будувалася Wikipedia

Згадаємо, як все було. Це допоможе експертам IDF зрозуміти свою першу суттєву помилку і, скориставшись моїми підказками, почати слідувати одним з двох очевидних правил:
1. Якщо у розробці посилаєшся на прототип, поводься у принципах і стандартах, як прототип.
2. Якщо проект не має нічого спільного з прототипами, твій винахід абсолютно унікальний.

То ж, перейдемо до ледь не біблійної історії. 2000-й рік. Джиммі Уейлс та Ларрі Сенгер народжують живу он-лайн енциклопедію під назвою “Нупедія”. Там право редагування статей мають лише обмежене коло науковці, котрі наповнюють матеріали на добровільних засадах. Підсумком першого року роботи учасників Нупедії стають аж 12 статей!..

В цьому місці проведу паралель. Вчетверо менший обсяг статей, що можна порівняти з кількістю пальців на руці, сьогодні розміщує платформа  WikiInvestigation. Три статті відображають 8 місяців невтомної роботи розслідувачів.

Та повернімося знову до первобутної Нупедії. Усвідомлення безперспективності швидкого росту платформи привело Ларрі Сенгера до мудрого рішення – використовувати для прискорення наповнення проекту вікі-технологію. За основу двигуна платформи був обраний UseModWiki, і Вікіпедія (це ім’я Сенгер придумав для нового проекту) почала стрімке зростання.

У липні 2001 року в Вікіпедії було вже близько 6 000 статей, а, власне, сайт мав аскетичний вигляд, який зберігся по цей день завдяки веб-архіву.

І, хоча на сайті не було гламурних фотосесій засновників проекту, кожне гіперпосилання виводило на корисний контент: чи то захисту прав інтелектуальної власності, чи то пояснення інструментарію або просто корисних статей.

Ось такий вигляд, наприклад, мала  ліцензійна угода для тлумачення авторських прав.

А так просто був побудований розділ допомоги.

Що ще містила Вікіпедія-2001? Ось інструмент: розділ редагування сторінки, полісі платформи. механізми затвердження статей, звернення до новоприбулих.  Тезаурус, інструментарії, корисна інформація. Відповіді на всі запитання. Це – Вікіпедія. Це – мрія IDF, загорнута в обкладинку інноваційного проекту та оплачена коштами Євросоюзу.

Розслідування на безкоштовних гугл-формі та WIX, милиці, вагітна та футбол

Повертаючись до WikiInvestigation, констатуємо: в українському стартапі всього згаданого – нема. А що ж, натомість, є?

Як йшлося вище, існують 3 лонгріда, пафосно названі “викриттями”. Є “інноваційний” інструмент детектива – безкоштовна “гугл-форма” (не жарт), схована у кнопці “почати розслідування”.

Зроблю припущення, що бюджет розробки сайту – нульовий. Адже двигуном (CMS) платформи є безкоштовний  WIX. Таке рішення використовують зазвичай секретарки, та школярі, які не мають ані фаху, ані грошей на розробку власного сайту.

На фейсбук-сторінці проекту серед посилань на власні фотосесії розташовані сміттєві рекламні публікації, в тому числі – з рунету: новини про футбол, ребус про вагітну та забинтовану людину на милицях, загадка про мистецтво тощо.

– Нам не интересен пиар всего этого. Нам интересно конкретное дело. Четкое расследование. Четкие конкретные улики этих дел, – зазначив на презентації проекту його засновник, Георгій Вашадзе.

З огляду на цей вислів, складається враження, що фейсбук сторінку WikiInvestigation зламали підступні хакери.

Якщо ж сторінка розслідувачів не зламана, виникає питання: перед нами точно докази карних справ? Так само висить у повітрі висить питання про причини відсутності інформаційно-довідкової служби проекту протягом 8 місяців.

Пройдемося по “розслідуваннях” WikiInvestigation. Колись, у 2000-х, такі статті, як на WikiInvestigation, дійсно справляли враження. Сміливо ж бо! Так ще й з яскравими картинками, які “чіпляють” читача на гачок! Та при більш детальному ознайомленні виявляється, що журналістськими стандартами тут і не пахне так само, як і стандартами Вікіпедії.  Для прикладу пошукайте серед опублікованих викриттів хоч одну позицію сторони звинувачення, яка є фундаментом об’єктивності в розслідувальній журналістиці.

Аби самі творці припинили гробити свій проект, наведу основні правила, які знадобляться експертам IDF для роботи на новому якісному рівні.

Обов’язкові правила Вікі-розслідування:
– Маркуйте звинувачення статусом (гіпотеза чи факт); інфографічно ілюструйте статус, щоб читач міг одразу відрізнити припущення автора від доконаного факту.
– Підкріплюйте факти посиланнями на першоджерела та юридично вивірені документи (пам’ятайте, картинка з фотошопу не є ілюстрацією доказа).
– Обов’язково наводьте позицію розслідуваної сторони. Відсутність відповіді з протилежного боку свідчить швидше про замовний характер публікації, ніж про спритність детектива; До речі, про це йдеться і в описі журналістських стандартів.
– Беріть на себе юридичну відповідальність за  достовірність джерел (виставляйте публічну оферту), публікуйте спростування, якщо припустилися помилки. Те, що ви плануєте тихо прибирати з сайту наклепи, може створити масу зловживань і нанесе репутаційні травми невинним людям. Розробіть політику відповідальності за поширення недостовірної інформації.
– Створіть регламенти про авторське та суміжне право. Тим самим ви зменшите кількість порушень закону самими авторами публікацій і продемонструєте, що належите до Європейскої території, а не Африки чи Північної Кореї.

Сміття на блокчейні

Як вже йшлося вище, нова платформа WikiInvestigation розробляється на основі блокчейн. А її архітектори поширили інформацію про те, що модератори будуть змушені прибирати із платформи хибні пости.

Маю розчарувати засновників проекту. З блокчейн-платформи неможливо видалити інформацію. Інформації про це більш, ніж достатньо у відкритих джерелах.

Так влаштований принцип блокчейн. Інформація не видаляється, а лише додається. Нарощується, як снігова куля, що котиться вниз по засніженому схилу. До попередньої інформації, розташованої одночасно на тисячах різних віддалених комп’ютерів, плюсується інформація про кожну нову транзакцію.

Що таке транзакція, яку збереже блокчейн?

Наведу приклади. Транзакція – це додавання крапки до тексту розслідування, або цілого абзацу. Транзакція – це видалення символу або тисячі символів одночасно з матеріалу. Транзакція – це інформація про Вашу реєстрацію в системі або вихід із системи.

Скільки транзакцій, стільки ланцюжків блокчейн додасть до бази. Тисяча правок – це тисяча нових ланцюжків. Текстове сміття, все до найдрібнішої частинки, як-то піксель картинки, все збережеться. Без можливості видалення.

Ось чому блокчейн виправданий в базах земельного кадастру, Нацбанку, криптовалют, реєстрі юстиції, скрізь, де йдеться про цінну інформацію. І не має жодного сенсу при редагуванні тексту.

Просто уявіть цифрову сміттєву купу з мільярдів правок текстів розслідувачів-журналістів. Зважаючи на реальний рівень культури написання текстів та розслідувань в Україні, очевидним стає висновок у формі питання. Навіщо?

Навіщо сміття зберігати у блокчейні, навіщо дурити себе і грантодавця, навіщо 8 місяців шукати розробника платформи, що не має ніяких перспектив з огляду на існуючі підходи в проектному та фінансовому менеджменті?-https://censor.net.ua/b3077056

Замість післямови

Не вперше помічаю, як Європейські кошти марнуються, таким чином обкрадаються платники податку Євросоюзу чи США. І це справді сумно. Бо разом з тим марнується наше майбутнє, шанс на зміни, крадеться можливість творення нової якості в політиці, журналістиці та суспільних стандартах. Все, що має зробити керівництво даного проекту після ознайомлення з матеріалом, це виправити недоліки. І тоді кожна зі статей, представлених на WikiInvestigation, вигідно виділиться з тисяч інших в інтернеті. Виокремитися високою якістю та об’єктивністю. Проект притягне тих, кого він дуже потребує – критично мислячих, професійних та чесних людей, і врешті перетвориться на дієву зброю проти корупції.

Віталій Манько