Перемога над Дональдом Трампом завдяки єдності

мах

Дональд Трамп, звісно, намагатиметься вихвалятися досягнутим порозумінням з ЄС як власним успіхом. Але насправді це — перемога єдності та стійкості ЄС, вважає Карстен фон Намен.

Як це вдалося Жан-Клоду Юнкеру? Мабуть, під час свого візиту в Білий дім голова Єврокомісії домігся більшого, ніж сам сподівався. Адже за підсумками зустрічі було оголошено «нову фазу дружби й тісних торговельних відносин», а також переговори, мета яких — скасування всіх митних зборів та інших торгових бар’єрів. І це після кількох тижнів і навіть місяців агресивної риторики адміністрації Дональда Трампа, спрямованої проти ЄС, а особливо проти Німеччини.

Тож якихось великих сподівань від зустрічі напередодні ніхто не плекав. Упродовж останніх тижнів Дональд Трамп ще нарікав на «несправедливі» торговельні практики європейців, називав ЄС супротивником США і погрожував запровадженням високих ввізних митних зборів на європейські автомобілі. Всі ці заяви й погрози американський президент поширював у соцмережі Twitter, виголошував в інтерв’ю та під час промов перед своїми прихильниками. Ще за день до візиту Юнкера до США в Брюсселі в кулуарах визнавали, що прориву ніхто не очікує.

Спротив Трампу — навіть у США

Почасти одним із факторів успіху Юнкера став талан, адже йому неабияк пощастило. Либонь, саме тоді, коли на нього чекали в Вашингтоні, спротив проти курсу Трампа на загострення торгового протистояннядосяг критичної маси.

Карсен фон Намен Кореспондент DW у Вашингтоні Карсен фон Намен

Адже крім обурення з боку іноземних торгових партнерів Сполучених Штатів, дедалі більше критики лунало з Конгресу та лав власної партії Трампа. Опонентами господаря Білого дому стали навіть його традиційні прихильники — спілки підприємців і фермерів із Середнього Заходу США. Останні тепер дедалі більше потерпають від політики їхнього президента, котрий вирішив одночасно розбити глек з китайцями, японцями, канадцями, мексиканцями та європейцями.

Звісно, Дональд Трамп ніколи б не визнав, що ступив на хибний шлях чи помилився. Та, мабуть, імпульсивний популіст у Білому домі таки збагнув, що зараз дуже вдалий момент для того, щоб посунути акцент з протистояння на співпрацю (принаймні, тимчасово) і подати це своїм прихильникам як перемогу.

Успіх завдяки згуртованості

Але насправді досягнуте — однозначна перемога Європейського Союзу. І це — теж частина відповіді на питання, як Юнкеру це вдалося. Європейці трималися одностайно разом, коли Трамп, вдаючись до образ та погроз, хотів змусити їх до поступок. На тиск вони відреагували тиском у відповідь, і не поступилися навіть тоді, коли президент США заговорив про дошкульні ввізні мита на європейські автомобілі.

Щоправда, без поступок теж не обійшлося. ЄС, приміром, зголосився імпортувати більше скрапленого газу зі США, а ще купувати в американців соєві боби й іншу сільськогосподарську продукцію. І саме цю частину домовленостей з Юнкером Трамп подаватиме своїм прихильникам як значний успіх. А щодо переговорів навколо угоди про вільну торгівлю промисловими товарами, які Трамп кілька днів тому згадав у одному з дописів у Twitter, він, певно, скаже: «Ось погляньте, я змусив європейців сісти за стіл переговорів».

Новий старт для «TTIP light»?

Але річ у тім, що ЄС завжди прагнув укладення саме такої угоди. Перемовини, які скоро мають розпочатися, виходять на таку собі версію «light» запланованої ще раніше Трансатлантичної торговельної угоди (TTIP). 2017 року Трамп з великим галасом вийшов з переговорів щодо цієї угоди.

DW.COM

Звісно, тут знову простежується притаманна для Трампа поведінка. Немов невихована дитина, він руйнує те, що побудували інші, щоб потім знову зібрати фрагменти докупи й гордо проголосити, що все це спорудив лише він сам. Натомість Жан-Клод Юнкер, наче добрий дідусь, що поблажливо ставиться до свого невгамовного онука, не зважав на такі дитячі витівки Трампа. Та й нехай, якщо це піде на користь європейській економіці і тому, що залишилося від трансатлантичної спільноти.

Уроки для ЄС і Трампа

Однак саме на цей урок останнього епізоду «Трамп-шоу» європейці мають особливо зважати. Адже він довів, що лише стійкість і єдність привели ЄС до успіху.

І взагалі Трамп — це втілення саме того, що американці називають «schoolyard Bully», тобто «шкільний розбишака». Такого як він не погамуєш готовністю до компромісу і раціональними аргументами. На таких як він враження справляють лише сила і розуміння з власного досвіду, що можна отримати по носі, якщо намагатимешся кривдити та шантажувати інших.

Європейцям варто не забувати про це й тоді, коли скажений господар Білого дому незабаром знову переживатиме один зі своїх нападів і вкотре зруйнує все, досягнуте досі. Це може трапитися вже завтра, з наступним дописом у Twitter.

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

і