У скелеті, якому 5 тисяч років, знайшли найдавніший штам чуми

Вчені знайшли нового претендента на роль «нульового пацієнта» з чумою.

У чоловіка, який помер понад 5 тис. років тому на території сучасної Латвії, виявили найдавніший відомий штам хвороби.

У кістках мисливця-збирача, знайдених на неолітичній стоянці Ріннюкалнс біля річки Салаца на півночі Латвії, знайшли сліди збудника чуми — бактерії Yersinia pestis.

Рештки двох людей знайшли у цьому місці ще у XIX столітті, але потім вони загубилися в антропологічній колекції у Німеччині до 2011 року. За допомогою подальших розкопок знайшли ще два поховання.

У ДНК прадавньої бактерії відсутня низка генів, які зробили чуму згодом значно небезпечнішою хворобою. 5300 років тому вона не могла передаватися через бліх, яких переносять щурі та інші гризуни, тоді як бубонна чума, що спустошувала країни Євразії в історичні часи і зрідка досі зустрічається, поширюється саме у таких спосіб.

Чоловік 20-30 років з Ріннюкалнса, судячи з аналізу його решток, помер від чуми, але похований він був так, як його співплемінники. Тобто те, що сталося з ним, вони не сприймали як щось екстраординарне.

«Найімовірніше, його вкусив гризун, він отримав первинне зараження Yersinia pestis й помер за кілька днів чи, можливо, за тиждень, від септичного шоку», — вважає доктор Бен Краузе-Кьора з Кільського університету в Німеччині.

Три інші скелети, що захоронені поруч, слідів чуми не мають.

Ріннюкалнс на березі річки Салаци у Латвії - відома стоянка прадавніх людей

Автор фото, Harald Lubke, ZBSA, Schloss Gottorf

Підпис до фото, Ріннюкалнс на березі річки Салаци у Латвії — відома стоянка прадавніх людей

Згодом чума мутувала й стала заразною та смертоносною. В історії Європи було кілька пандемій чуми; одна з них, відома як «Чорна смерть», у XIV столітті викосила майже половину населення континенту.

Повторні хвилі хвороби охоплювали Європу протягом ще кількох століть та забрали мільйони життів.

У наш час чуму лікують антибіотиками — у разі ранньої діагностики.

щелепа

Автор фото, PA Media

Виявлення ранньої форми збудника чуми змусило вчених переглянути колишні уявлення про еволюцію хвороби.

До цього часу була поширена гіпотеза, що чума була такою ж заразною у доісторичні часи, тому стала причиною значного скорочення населення у Західній Європі в кінці неоліту.

Однак вчені з Кільського університету тепер припускають, що чума передавалася від тварин до людей приблизно 7000 років тому, коли у Центральній Європі з’явилися перші землеробські культури. Оскільки тоді вона була не настільки заразною, великих спалахів хвороби в ті часи не було.

Дослідження опублікували в журналі Cell Reports.

і