Угорщина вперше купуватиме газ в Росії в обхід України

Угорщина домовилася з Росією про постачання газу в обхід України. Угода набуде чинності 1 жовтня. Офіційний Київ це рішення розкритикував.

Про те, що справу вирішено, у понеділок заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто.

Новий контракт розрахований на 15 років з можливістю перегляду умов за 10 років.

Відповідно до нього, Угорщина буде отримувати по 4,5 млрд кубометрів газу на рік. 3,5 млрд — через Сербію по газопроводу «Турецький потік», а один мільярд — через Австрію.

Досі російський газ Угорщина здебільшого отримувала транзитом через територію України.

«Здивовані та розчаровані»

Офіційний Київ жорстко розкритикував нову угоду, назвавши рішення «виключно політичним, економічно необґрунтованим та ухваленим на догоду Кремлю».

«Здивовані і розчаровані рішенням Угорщини підписати 27 вересня 2021 року у Будапешті новий довгостроковий контракт з російським концерном «Газпром» на постачання газу в обхід України», — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ України.

У МЗС зазначають, що ця угода не відповідає принципам Договору про основи добросусідства та співробітництва між Україною та Угорщиною від 6 грудня 1991 року.

«Угорщині і надалі вигідніше отримувати газ транзитом через розгалужену газотранспортну систему України, яка дозволяє найкоротшим шляхом безперебійно постачати газ до країн Європи», — переконані в Києві.

угорщина

Автор фото, Getty Images

Через такий крок Будапешта Київ завдав удару у відповідь, давши зрозуміти, що не поїде на важливий двосторонній захід.

Йдеться про п’яте засідання спільної міжурядової українсько-угорської комісії з питань економічного співробітництва, яке мало відбутися 29-30 вересня у Будапешті.

МЗС заявило, що переносить засідання «на більш пізній термін».

Пояснивши, що «українська сторона ретельно готувалася до нього, небезпідставно розраховуючи, що цей захід стане черговим позитивним кроком у двосторонніх взаєминах».

Але угода з «Газпромом» «створює нові обставини».

«[Ці обставини] вимагають всебічного аналізу ризиків і загроз, а також узгоджених дій країн регіону, щоб мінімізувати її негативні наслідки», — підкреслили в Києві.

Також МЗС пообіцяло звернутися до Європейської комісії, щоб вона надала оцінку відповідності нової газової угоди європейському законодавству в галузі енергетики.

Удар за ударом

Угода Угорщини та Росії стала ще одним ударом після того, як у вересні Росія оголосила про завершення будівництва російсько-німецького газогону «Північний потік-2».

Трубопровід іде в обхід території України. Спочатку росіяни заперечували, що «Північний потік» є обхідним проєктом. Проте у 2015 керівник «Газпром» Олексій Міллєр визнав це, а від 2016 року компанія поступово вилучає з експлуатації газотранспортну інфраструктуру, яка доставляє газ до українського кордону.

міллер путін

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Глава «Газпрому» (зліва) та російський президент

Від початку реалізації проєкту 2010 року говорили переважно про фінансові втрати України через зменшення, а то і припинення транзиту російського газу.

Лише минулого року ці доходи становили близько 1,5 млрд доларів. Загалом за п’ять років чинного контракту (2019-2024) з умовою «качай або плати» Росія має сплатити Україні понад 7 млрд доларів.

Проте після анексії Криму і початку конфлікту на Донбасі наперед вийшли безпекові застороги. Мовляв, якщо російський газ не буде йти до Європи через Україну, у Росії з’явиться спокуса атакувати.

«Головна загроза, яка виникає через «Північний потік-2″ — це загроза припинення транспортування газу через Україну, що означатиме значно вищий ризик повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації. Тому ми розглядаємо питання транзиту через Україну і збереження фізичних обсягів транзиту як один із запобіжників цього», — заявив голова українського «Нафтогазу» Юрій Вітренко.

В Україні також говорять і про загрози для безпеки Європи — щонайменше в енергетиці, коли левову частку газу туди постачатиме один постачальник одним шляхом.

Одним із доказів цього в Україні називають рекордні ціни на газ у Європі, які лише за літо зросли у понад два рази, а 10 вересня перевищили 700 доларів за тисячу кубів.

Складне сусідство

В останні місяці 2020 року стосунки між Україною та Угорщиною загострилися чи не найбільше за останні роки.

Хоча на початку 2020-го, здавалося, ситуація потроху нормалізувалася. Оскільки Україна пішла на поступки Угорщині та змінила закон про освіту, який був однією із головних причин конфлікту через вимогу навчання у школах виключно державною мовою.

берегове

Автор фото, UKRINFORM

Підпис до фото, Найбільше угорців живе у Берегівському районі Закарпатської області

Ось як розгорталися події останніх років і місяців.

  • 2017 рік. Верховна Рада ухвалила закон про освіту, який Угорщина вважала таким, що порушує права етнічних угорців. Будапешт заблокував участь України в заходах НАТО і передусім роботу комісії «Україна-НАТО». Це вето досі не зняте, хоч Україна й пішла на поступки і змінила освітній закон.
  • 2018 рік. Скандал після появи в інтернеті відео видачі угорських паспортів українцям в консульстві Угорщини на Закарпатті. В СБУ заявляли, що знають про факти отримання угорських паспортів не перший рік, але українське законодавство не передбачає кримінальної відповідальності за подвійне громадянство.
  • 16 січня 2020 року Верховна Рада ухвалила оновлений закон про «Про повну загальну середню освіту», в якому містились певні поступки для мов країн ЄС, серед яких і угорська.
  • Жовтень 2020 року. Україна звинуватила Угорщину у втручанні у внутрішні справи України після того, як глава МЗС Угорщини Петер Сіярто звернувся до українських угорців із закликом голосувати на місцевих виборах 25 жовтня за угорську партію і за мера Берегового — угорця. Також українські державні органи твердили про факти агітації за цю політичну силу представниками угорської влади. А МЗС України навіть заборонила двом високопосадовцям в’їзд в Україну.
  • Листопад 2020 року. Депутати Сюртівської сільради на Закарпатті співали гімн Угорщини після прийняття присяги, відео з’явилося в інтернеті.
  • Грудень 2020 року. СБУ обшукала приміщення Товариства угорської культури Закарпаття, приватний будинок керівника цієї організації та офіс благодійного фонду «Закарпатський центр економічного розвитку «Еган Еде». СБУ вказувала, що обшуки здійснюються через «можливе втручання у внутрішні справи України та заподіяння шкоди державній безпеці».
  • Лідер товариства угорської культури Закарпаття Василь Брензович, будинок якого обшукувала СБУ, на початку грудня залишив Україну.
  • Грудень 2020 року. Міністр Петер Сіярто звернувся до голови ОБСЄ з проханням надіслати місію організації на Закарпаття. Він наполягав, що ОБСЄ має розслідувати «образи на адресу угорської громади» через обшуки.
  • ввс

і

ютос