Визнання «Л/ДНР» оформило Росію як учасника війни на Донбасі

Визнання Росією терористичних «ДНР» та «ЛНР» дозволяє Кремлю шантажувати Київ розширенням кордонів псевдореспублік руками вже не «бойовиків», а військовослужбовців Збройних сил РФ.

Зазначу, що визнання агресором терористичних квазіутворень «ДНР» і «ЛНР», не стало новиною для української сторони й української розвідувальної спільноти. Ще у 2016 році ГІ «Права справа» попереджала про визнання Кремлем псевдореспублік, а також про використання російських військ за кордоном у статусі «миротворців» навіть до відповідного рішення Ради Федерації. Зокрема,  ввечері 21 лютого ГІ «Права справа» зафіксувала переміщення колон 150-ї мотострілецької дивізії з території РФ безпосередньо на тимчасово окуповану територію Луганщини.

Крім того, зазначу, що визнання «Л/ДНР» вкотре підтвердило тезу про те, що рішення в РФ ухвалюються «заднім числом».

Визнання псевдореспублік свідчить, по-перше, про недолугість російської бюрократичної системи, і по-друге про те, що спецслужби агресора навіть не здатні провести інформаційну кампанію з прикриття використання своєї армії. Визнання «Л/ДНР» – це не привід для паніки всередині України. Відбулося те, що відбулося. Присутність ЗС РФ на окупованих територіях упродовж останніх 8 років – це «секрет полішинеля», передусім для самого агресора. Всі давно чудово знали про місця дислокації та чисельність техніки, а також про кількість особового і керівного складів російських військ.

Крім того, згідно з новою російською воєнною доктриною, Кремль має право використовувати Збройні сили РФ для захисту співвітчизників за кордоном. Наразі в ОРДЛО перебувають близько 1 мільйона співвітчизників, відповідно ця теза і сам привід для визнання «Л/ДНР», готувалися агресором заздалегідь.

При цьому зовнішня політика Росії є недолугою, адже «Кремль використовує кальку одного і того ж самого розвитку подій. Нагадаю, що аналогічний сценарій визнання квазіутворень і введення «миротворців», Москва реалізувала в Абхазії та Південній Осетії після Російсько-грузинської війни у серпні 2008 року. Відтоді минуло досить багато часу, однак агресор не вигадав жодної нової тактики.

До визнання квазіутворень підштовхнула жорстка позиція української сторони на переговорах ТКГ з неприйняття російського плану врегулювання ситуації на Донбасі. Непоступливість Києва змусила Росію визнати «Л/ДНР» і оформити себе вже не як посередника, а як сторону й учасника конфлікту.

Наразі стоїть питання про збереження самоідентичності української нації. І ця самоідентичність опинилася б під серйозною загрозою, якби Кремлю вдалося протиснути «республіки» в політичне тіло України. Сила держави не в площі та у квадратних кілометрах, а в здатності захистити національні інтереси, що і продемонстрував офіційний Київ.

Водночас,  визнання «Л/ДНР» дає Росії шанс розширити окупацію до адміністративних кордонів Донецької та Луганської областей.

Після визнання квазіутворень, Москва залишила за собою «право останнього слова». Нагадаю, що в «Конституціях» «ДНР» та «ЛНР», кордонами «республік» вказані адміністративні межі Донецької та Луганської областей. Таким чином, Кремль залишає за собою право висунути територіальні претензії до України – тобто, розширити ОРДЛО до адміністративних кордонів Донеччини та Луганщини. Прес-секретар Путіна Дмітрій Пєсков не зміг чітко відповісти на запитання, в рамках яких територій РФ визнала «республіки» ОРДЛО. Тобто, Росія буде тримати Україну в підвішеному стані, попри фактичне торпедування Мінських домовленостей.

Досвід Грузії 2008 року чітко продемонстрував, що Росії достатньо створити на певній території підконтрольні анклави, які дозволять Кремлю «нависати» над метрополією і диктувати їй умови щодо зовнішнього і внутрішнього політичного курсу. Аналогічна тактика буде застосована і щодо України. Росіяни легалізували свою присутність в ОРДЛО і цього достатньо, аби постійно шантажувати Київ загрозою подальшої ескалації напруги. Кремль може використовувати легалізацію присутності, як елемент політичного і військового шантажу щодо розширення кордонів «Л/ДНР» за рахунок безпосередньо участі Збройних сил РФ. Тобто, Росія буде шантажувати Україну вже не терористами, а прямою війною з ядерною державою.

Нагадаю, 21 лютого Рада безпеки Російської Федерації провела позачергове засідання через загострення бойових дій в ОРДЛО, яке кілька днів умисно провокували самі проросійські терористи. За підсумками зустрічі, усі члени Ради одностайно підтримали визнання незалежності «Л/ДНР», про що напередодні попросили ватажки терористичних утворень.

Ввечері того ж дня, президент країни-агресора Владімір Путін підписав указ про визнання «ДНР» та «ЛНР». Відразу ж після цього, в ОРДЛО були офіційно введені російські війська під виглядом «миротворців».

Також Росія і «визнані» «Л/ДНР» оперативно підписали «договори про дружбу» терористичних утворень з РФ. Документи надають Росії право будівництва, використання військової інфраструктури та військових баз на тимчасово окупованій території ОРДЛО, а також передбачають спільні зусилля з охорони «кордонів» і подвійне громадянство. Також договорами передбачено визнання документів, виданих «державними» органами «ЛДНР».

22 лютого Рада Федерації РФ офіційно ратифікувала обидва «Договори про дружбу і співробітництво». Таким чином Кремль повноцінно визнав незалежність псевдореспублік.

Крім того, Рада Федерації одноголосно підтримала постанову президента РФ Владіміра Путіна про використання Збройних сил за кордоном у статусі «миротворців» зокрема на території «визнаного» ОРДЛО.

А Владімір Путін висунув Україні низку вимог. Серед них відмова від вступу до НАТО, визнання незаконної російської окупації Криму й ОРДЛО, а також масштабна демілітаризація.

і

Автор Дмитро Снєгирьов 653 Articles
співголова ГІ "Права Справа"