Нижче пропоную оцінити шанси Юлії Тимошенко стати Президентом України.
Пропоную оцінювати шанси не на основі криків та істерики, не на основі джинси, не на основі “соціології”, а на основі встановлених фактів, причинно-наслідкових зв’язків і можливості досягнення необхідних показників.
Для того, щоб потрапити в другий тур президентських виборів, Тимошенко прийдеться набрати більше 20% голосів тому, що це є необхідною умовою потрапляння в другий тур виборів в ролі реального конкурента. Звісно, можна потрапити в другий тур і з 10% (теоретично), але це можливо за 2 умов:
а) перший кандидат зовсім трохи не добрав до 50% і тоді другий кандидат в другому турі виконує роль статиста
б) 10 кандидатів набрали по 10% (це можливо тільки теоретично), але при такому скупченні результатів ніхто нікому не гарантує потрапляння у другий тур.
А тепер проаналізуємо таку можливість з точки зору результатів виборів, які показувала Тимошенко за останні 4 роки.
Президентські вибори 2014 року, 1-й тур. Результат Тимошенко – 12,8%.
Парламентські вибори 2014 року. Результат Тимошенко – 5,68%.
Місцеві вибори 2015 року, результати виборів до обласних рад. Результат Тимошенко – 12,0%.
ЗМІ і “експерти” нарекли Тимошенко “фавориткою” в 2015 році після місцевих виборів, після чого вона вийшла з коаліції з метою спричинити перевибори. Нарекли фавориткою тільки тому, що на місцевих виборах 2015 вона значно збільшила свій результат у порівнянні з парламентськими виборами 2014. Воно то так, але порівнявши 1-шу і 3-тю карти, видно, що всі “неймовірні досягнення” Тимошенко закінчуються на тому, що в 2015 році вона повернула собі свій електорат. І це наочно видно, порівнявши 2 карти:
Як бачимо, як регіони підтримки Тимошенко, так і регіони, де її не люблять зовсім, не змінилися. Майже не змінився і рівень підтримки Тимошенко на президентських виборах 2014 і місцевих виборах 2015, незважаючи на те, що 2015 рік був найтяжчим з соціальної точки зору. Зміна підтримки показана на карті нижче:
Є регіони, де підтримка Тимошенко зросла, є регіони, де вона зменшилася, але зміна відсотків не перевищує 5%. Перевищення більше ніж на 5% тільки в Хмельницькій області.
Тобто, аналізуючи результати Тимошенко на виборах за останні 4 роки, можна зробити наступні висновки:
- На жодних виборах після 2014 року підтримка Тимошенко в жодному з регіонів не перевищила 20%, не тільки по Україні, а й навіть по регіонах.
- В 2015 році на місцевих виборах Тимошенко повернула свій електорат, який складає близько 12%. Ніяких прорирів, щоб вважати її фавориткою майбутніх президентських чи парламентських перегонів, не було, і вона не є фавориткою.
- Регіони підтримки і непідтримки Тимошенко не змінилися протягом трьох виборів. Її максимальна підтримка обмежується кількома областями центральної України – Кіровоградська, Вінницька, Київська, Житомирська, Чернігівська, Сумська, і вона не є більшою 20% в кожній з цих областей.
Але ж результати виборів 2015 – це було давно, і може з тих часів щось змінилося? Тому давайте проаналізуємо можливі зміни підтримки Тимошенко за період з 2015 по 2018.
Для цього спершу з’ясуємо портрет виборця Тимошенко. Це не так складно, як може здаватися. Наприклад, на місцевих виборах 2015 року від Тимошенко депутатами стали 7962 особи, в той час коли депутатами БПП стало 8720 осіб. При цьому результат Тимошенко у відсотках – 12,0%, БПП- 19,4%. Тобто, кількість депутатів приблизно одна і та ж (на 9% більше), а результат БПП на 60% більше. Про що це говорить? Це говорить про те, що виборець Тимошенко живе в провінції.
Це підтверджується і результатами виборів. Наприклад, порівняння результатів Тимошенко на президентських виборах 2014 в області і в обласних центрах.
Як бачимо, результати виборів в обласних центрах значно менші ніж по області в цілому, і ці результати навіть не дотягують до 15%. Тільки у двох обласних центрах – Ужгороді і Запоріжжі результати Тимошенко більші ніж в області.
Майже в усіх інших регіонах результати Тимошенко в обласних центрах і великих містах є найменшими в області, а результати в провінційних регіонах є найбільшими.
Практично така ж картина по результатах місцевих виборів.
Результати Тимошенко в обласних центрах і великих містах значно гірші ніж в провінції. В найбільших регіональних центрах: Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові, представники Тимошенко не потрапили до місцевих рад обласних центрів. Натомість, Тимошенко набрала 25,74% на виборах до Сумської міськради, але цей аномальний показник є всього лише виключенням з правила про те, що електорат Тимошенко – це житель провінції.
Таким чином, щоб визначити перспективи Тимошенко на наступних президентських і парламентських виборах, треба проаналізувати результати Тимошенко там, де живе її основний електорат. А ось вони, ці результати:
Як бачимо, жодних шансів для Тимошенко за 3 роки.
Так, безумовно, на виборах голів ОТГ велику роль (скоріш за все, переважаючу роль) відіграє особистісний фактор кандидатів на голову ОТГ. Скоріш за все, цей фактор є важливішим ніж політична приналежність, але сукупність результатів дуже чітко свідчить про те, що Тимошенко не виграє там, де мала б вигравати – на своїй території. Тому я не впевнений, що вона може зберегти навіть той електорат, який мала в 2014 і 2015 роках.
Про це ж свідчать результати довиборів до Верховної Ради в кінці 2016 року, де ті ж самі кандидати Тимошенко балотувалися по тих самих округах, що і в 2014:
- 23-й округ (Волинь) Кирда Л.Ф. 2014-й рік – 22760 голосів (тоді це було 22,17%). 2016-й рік – 9943 голоси (12,94%). Підтримка зменшилась в 2,3 рази.
- 85-й округ (Франківщина) Сікора О.М. 2014-й рік – 13 865 голосів (11,28%). 2016-й рік – 6773 голоси (13,00%). Підтримка впала в 2 рази.
Тобто, результати Тимошенко на всіх виборах після 2014 року та динаміка результатів в 2015-2018 роках свідчать про те, що Тимошенко не те що не має шансів потрапити в другий тур президентських виборів, вона, скоріш за все, не має шансів стати навіть третьою. І ніяке агресивне невігластво і активне сектантство прихильників Тимошенко не допоможе їй в цьому, як і не допоможе замовна соціологія, реклама і 200-грн подачки. Як і не допомогло Ле Пен зі значно більшим рівнем сектантської підтримки.
А це буде означати не тільки кінець президентським амбіціям Тимошенко, а й кінець БЮТ.
Але це не означає, що шанси Порошенка на перемогу через це збільшуються, навпаки. Бо справжні загрози другому терміну президентства Порошенка в іншому.