Шлагбаум перед єпархією Київського Патріархату

мах

Шллагбаум перед єпархією Київського Патріархату в Кропивницькому невидимий, але він існує. Його у віртуальному і практично реальному вигляді встановили вже давно. Раніше тісні зв’язки з московськими попами у вигляді тісної дружби підтримки та всілякого братання трохи дивували. Потім цей вектор стосунків місцевої влади почав якось дратувати. Влада нібито українська,але майже завжди чомусь на антиукраїнському боці з московськими попами. А вони “сердешні” часом і Україну за державу не вважають. А іноді у декого з московського духовенства зривається з язика, що Голодомор то кара Божа українцям за їх гріхи.

Брехня та всіляка маячня стало кредом цієї, здається не зареєстрованої в Україні церкви, що пишеться УПЦ та соромливо приховує ще дві літери МП. Зареєстровані окремі громади, монастирі. Але ці осередки настирно вимагають землю під храмами та землю для будівництва храмів, різні будівлі та нерухомість, церковну утварь та ікони у музеїв. Отакі апетити і така цілеспрямована “вимоглива поведінка”. Про збір коштів та несплату податків і говорити зайве. Все не обліковане,неговорючі про казкову розкіш і розкішне життя “служителів”.

В багатьох речах церкви схожі, але московська філія поводиться нахабно і агресивно, мерзенно втручається в українську політику та настирно гне антиукраїнську політику, прикриваючись “святою” демагогією.

Шлагбаум можна помітити лише наштовхнувшись на нього. Саме про це можна було почути під час спілкування з очільником Кропивницької та Голованівської єпархії УПЦ Київського Патріархату владикою Марком та підприємцем Олександром Крившенком. Останній як істинний патріот України та краю передав єпархії земельну ділянку під побудову кафедрального собору УПЦ КП. І що? Майже два роки триває листу вальна тяганина з міською владою, яка винайшла цікаве гальмо – відмову у видачі містобудівних вимог іобмежень. Саме без цього папірця неможливо в законному правовому руслі розпочати проектувальні та будівельні роботи.

Отакий от “шлагбаум” задіяла влада для справжньої української церкви. Натомість за роки незалежності у Кропивницькому в руки московської церкви були передані дві колишні культові споруди. Завдяки ним місто залишилося без картинної галереї та складу склотари. Про склад жаліти немає чого звичайно, але місто на довгі дванадцять років залишилося без закладу культури, який десять років залишався на папері та в пристосованих умовах “складу мистецьких шедеврів”.

А що в цей час відбувалося з московською церквою у місті? А вона крім одного діючого храму додала два повернутих та збудувала ще сім! Тобто десятикратно збільшила кількість своїх культових споруд. А Кропивницькій та Голованівській єпархії УПЦ КП влада міста відвела лише роль “друга по листуванню”. Словесні та письмові обіцянки варті того, що завдяки ним антиукраїнські московські “канонічні” опоненти пішли далеко вперед. І коли зараз хтось говорить, що ніхто не примушує ходити Вас до московських храмів, то сміливо вважайте, що то з Вас вишукано знущаються.

Нині московська церковна філія в Україні відкрито і завуальовано в умовах гібридної війни за уми українців завжди перебуває на боці Кремля. Події на Донбасі дуже яскраво це довели. Та й Кропивницькому не дуже тихо. Якщо місцеві московські попи ще не повели бабульок з іконами в ході за мир попереду російських танків, то вони зробили аналогічну попереджувальну акцію. Вони вивели з тими ж іконами під стіни міської ради своїх “прихожан” протестувати проти нової української назви міста. А ще вони майже тридцять років засмічують свідомість містян вигаданою святою Єлизаветою, тою про яку і не згадували до жовтневого перевороту 1917 року.

Московські попи в свої діях не зустрічають ніяких перепон, ні фортечних рвів з водою, ні шлагбаумів, бо все це влада застосовує практично лише до УПЦ КП. І тому дуже здається, що влада в місті Кропивницькому не дуже українська, і пересичена агентурою Москви.

Василь Чорний |

http://narodna.pravda.com.ua/politics/5aeaa69a21f2e/

і