Геніальний піаніст Андрій Гаврилов за Максима Тимошенка!
Легендарного музиканта Андрія Гаврилова особливо представляти не треба! Фактично, нині це кращий піаніст світу!
Виявляється, Маестро уважно стежить за виборами ректора Національної музичної академії у Києві і навіть публічно звернувся до студентів і викладачів НМАУ з проханням підтримати кандидата Максима Тимошенка!
Дорогие друзья,
разрешите представить вам Максима Олеговича Тимошенко, потомственного человека культуры, кандидата на пост ректора киевской консерватории.
Мне бы хотелось, чтобы все мои друзья – от Японии до Америки поддержали кандидатуру Максима Олеговича. Музыке нужны люди, которые несут любовь к искусству и высокий профессионализм на “генетическом уровне”. Иначе музыка умирает. Умирает и творческая атмосфера среди студентов. Где нет настоящего профессионализма в творчестве – там никогда не будет живой музыки, радости жизни в искусстве.
С удовольствием голосую “обеими руками” за прекрасного кандидата!
Andrei Gavrilov
З Вікіпедії:
Андрій Володимирович Гаврилов (род. 21 вересня 1955, Москва) — піаніст і диригент. Отримав всесвітню популярність у 1970-і роки як музичний вундеркінд. З 1984 року Гаврилов живе за кордоном (останні 15 років — у Швейцарії). Є громадянином чотирьох країн — СССР (і його правонаступниці — Росії), Великої Британії, Німеччини, Швейцарії
Народився у Москві. Освіту отримав у Центральній музичній школі та Московській консерваторії, яку закінчив у класі Л. Наумова 1979 року. Будучи студентом консерваторії, 1974 року став переможцем Міжнародного конкурсу ім. П. І. Чайковського, що відкрило піаністові шлях до міжнародних гастролей. На міжнародній сцені дебютував у цьому ж році на Зальцбурзькому фестивалі. Невдовзі випадок звів Андрія Гаврилова з Ріхтером, і вони разом виконали і записали сюїти Генделя. 1976 року він виступав на фестивалі Royal Festival Hall в Лондоні. 1978 піаніст здійснив перше концертне турне з оркестром Берлінської Філармонії, в рамках якого музиканти дали 30 концертів у найбільших містах світу.
У 1979 органи КДБ заборонили Андрію Гаврилову виїжджати за кордон, у нього забрали закордонний паспорт і квиток на гастролі, а також відключили телефон. Музикант зазнав примусового психіатричного лікування, перебував під домашнім арештом і під постійним наглядом КДБ.
1985 року Гаврилову вдалось з допомогою подруги, дочки високопоставленого радянського чиновника, виїхати з СРСР в Англію. Гаврилов принципово не просив політичного притулку, оскільки вважав, що настав час вільного переміщення радянських громадян. Запит Гаврилова про надання йому можливості вільного переміщення схвалили керівники обох країн — Маргарет Тетчер і Горбачов: Гаврилову зберегли радянське громадянство і видали «вільний закордонний паспорт» СРСР. Гаврилов став, за його словами, першим радянським артистом, який «вільно виїхав за кордон».
З 1985 року з перервою в 1994—2000 роках, артист веде активну концертну діяльність у країнах Європи та в Японії.
У 1998 Андрій Гаврилов включений в число найбільших виконавців 20-го століття групою «Філіпс». У 2000-му році він занесений до «Золотої зал слави» університетом Кембридж.
У 2014 році піаніст відмовився від гастролей Росією через незгоду з агресивною політикою:
| « | До захоплення Росією Криму в мені жевріла надія, що Росія не піде до кінця шляхом шаленого неофашизму. Після цієї події мені вдруге довелося попрощатися з історичною батьківщиною. Вона смертельно хвора. | » |
. В 2016 році Гаврилов вперше гастролював в Україні – у Львові, у 2017 провів тур у п’яти містах України, зокрема 11 квітня в Києві, де втрапив у конфліктну ситуацію з ректором НМАУ.