Дивом дивуюся нібито притомним у побуті людям, які досі тримаються, як воші кожуха, Юлії Тимошенко. Розумію її подільників, заляпаних по самі вуха московським лайном. Ну не змивається воно, та й годі! А решті — хіба таки пороблено! Або насправді ми про них замало знаємо. Як влучно відмічав один мудрий лікар: «Не буває здорових людей, бувають непродіагностовані!»
Адже лавина брехні, лицемірства й фальші, яка суне від неї самої та її штатних пропагандистів, викликає в здорової та мислячої людини елементарне почуття огиди.
Тому участь лідера «Батьківщини» в підписанні «Звернення народних депутатів до Президента» від 24 вересня в компанії сорока нардепів (а точніше, здутих консервних банок) є більш, ніж природньою. Саме напередодні виступу Порошенка на сесії Генеральної асамблеї ООН кремль наказав своїм явним і замаскованим агентам витягнути на світ Божий весь замусолений перелік претензій і звинувачень до Президента з ольгінських темників: від «Ліпєцкої фабрики» до «остаточного переходу на тоталітарні методи правління». Дарма, що на всі ці теми вже давно є вичерпні офіційні роз’яснення, дарма, що йдеться про суттєву шкоду від цього лайновкиду міжнародному іміджеві України — їм, сердешним, подавай «відкриту пряму публічну дискусію з трансляцією провідними телеканалами».
Видно, справи Московії вже направду погані, раз вона вчергове змушена засвітити свій багатий модельний ряд протухлих консервів.
Єдине питання, доки ці ботоксні (у прямому й переносному) істоти будуть отруювати своїми токсичними випарами українську політику.
Дивний якийсь у Петра Олексійовича «тоталітаризм».
А точніше — це повний колапс безпекового сектору держави.