Ганссен був одним із найшкідливіших шпигунів в історії ФБР

мах

«Найдеструктивніший шпигун в історії». Як викрили агента ФБР, що 20 років працював на Москву

Hanssen's identification and business card

Роберт Ганссен був одним із найшкідливіших шпигунів в історії ФБР. Колишній агент США, який помер у в’язниці, протягом майже 20 років передавав Москві важливі секрети — ці зради коштували життів. До операції з його знешкодження залучили 300 агентів. Двоє з них, які грали центральну роль, розповіли ВВС, як їм це вдалося.

  • Кайла Епштейн
  • BBC News, Нью-Йорк

У грудні 2000 року агента ФБР Річарда Гарсію відвідав колега, який керував відділом, що займався Росією.

«Він запитав: «Ви знаєте хлопця на ім’я Роберт Ганссен?», — згадує Гарсіа. — Я відповів «ні»».

«Добре. Але тепер ви про нього дізнаєтеся», — відказав на це його колега.

Через кілька місяців, частково завдяки таємній роботі Гарсіа, про нього дізналася уся країна. Арешт Ганссена в лютому 2001 року сколихнув розвідувальну спільноту, а його подвійне життя опинилося на перших шпальтах.

Понад два десятиліття потому, цього понеділка, влада оголосила, що його знайшли без ознак життя у камері в’язниці суворого режиму в Колорадо, де він відбував довічне ув’язнення. Ганссену було 79, і вважають, що він помер природною смертю.

«Туди йому й дорога», — відреагував на цю новину 70-річний Гарсіа, який уже пішов з ФБР.

Смертоносна зрада

Ганссен вивчав російську мову в коледжі та почав працювати у ФБР у 1976 році. А починаючи з 1985 року він діяв як деструктивний «кріт» в уряді США, продавав надсекретні документи до СРСР і Росії та компрометував таємних шпигунів.

Згідно зі 100-сторінковими свідченнями під присягою, у яких описуються його злочини, шпигунство Ганссена призвело до арешту та ув’язнення трьох американських джерел та страти ще двох.

Серед надсекретних документів, які передав Ганссен, була оцінка американської розвідки радянських спроб зібрати розвіддані про американські ядерні програми. Ганссен передавав інформацію КДБ, а пізніше його пострадянській наступниці — Службі зовнішньої розвідки, або СЗР.

Hanssen in his 1962 high school yearbook and in later life (undated)
Фото Ганссена зі шкільного альбому 1962 року та у зрілому віці

За його зраду росіяни заплатили Ганссену 1,4 мільйона доларів — 600 тисяч доларів готівкою та діамантами та ще 800 тисяч доларів на банківський рахунок.

Ганссену так довго вдавалося залишатися непоміченим завдяки методам шпигунства старої школи. Він покладався на так звані «закладки» — тобто фізично залишав документи у схованках, де їх потім забирали його керівники. Зазвичай він робив це у непримітних передмістях Вірджинії довкола Вашингтона.

Його керівники в Москві не знали, ким він був. Його знали під псевдонімом «Рамон Гарсіа» — який не мав жодного зв’язку з Робертом Гарсіа, і такий збіг, на думку останнього, мав дошкуляти Ганссену, коли вони нарешті зустрілися.

Його діяльність тривала ще довго після падіння Берлінської стіни та розпаду СРСР. Він намагався контактувати з росіянами аж до моменту затримання.

Але завдяки кільком проривам у розвідці ФБР і розвідувальний апарат США зрештою таки сіли йому на хвіст.

Ідентифікація «крота»

Співробітники американської розвідки підозрювали наявність шпигуна з 1990-х років, але для викриття Ганссена знадобилося кілька років.

Російський агент, що працював на США, отримав доступ до російського досьє на їхню людину у Вірджинії. Співробітники американської розвідки виявили запис телефонної розмови Ганссена з його керівниками, а також відбитки пальців, які він залишив на пакетах для сміття, куди робив «закладки».

До листопада 2000 року вони знали, хто був шпигуном. Але тепер вони мали це довести.

ФБР розробило план спостереження за Ганссеном, його перевели з Державного департаменту, де він працював, і створили фіктивну посаду в Бюро, де оперативники могли стежити за ним.

The media scrum at Hanssen court appearance in 2001 in Virginia
ЗМІ біля суду у Вірджинії в 2001 році

«Ми хотіли отримати достатньо доказів, щоб засудити його, і кінцевою метою було зловити його на місці злочину», — згадувала Дебра Еванс Сміт, колишня заступниця директора Відділу контррозвідки, у короткому викладі справи ФБР.

Саме тут на сцену вийшов Гарсіа.

8 грудня 2000 року начальник російського відділу ФБР завітав до нього, щоб розповісти йому про справу Ганссена.

Гарсіа, досвідчений агент під прикриттям, мав стати фальшивим начальником Ганссена, дуже бюрократичним босом.

«Він ненавидів мене, скажімо так», — згадував Гарсіа.

Лише кілька співробітників ФБР знали про шпигуна в своєму середовищі.

Вирішальний Palm Pilot

Гарсіа завербував Еріка О’Ніла, 26-річного агента під прикриттям, обізнаного у хакерстві, який мав удавати адміністративного помічника Ганссена.

«Це була одна з найважливіших подій у моєму житті, я пішов під прикриття у відносно молодому віці та зіткнувся з найшкідливішим шпигуном в історії США», — розповів О’Ніл BBC.

Протягом наступних кількох тижнів вони стали добрими знайомими — хоча один у процесі таємно стежив за іншим. У якийсь момент О’Ніл навіть ходив разом із родиною Ганссена до церкви.

О’Ніл описує Ганссена як нарциса з величезним его: «Він хотів бути наставником. Він хотів комусь передати всі свої знання».

Court sketch of Hanssen (left) at his arraignment
Ганссен (ліворуч) на одному з перших судових засідань

Під час розслідування Гарсіа возив Ганссена, який, за його словами, був «схиблений на зброї», до тиру, поки агенти проводили в нього обшуки — зокрема в одній з його машин, де агенти виявили секретні документи.

Одного разу, коли він виманив його з офісу на стрільбище, О’Ніл гарячково скопіював вміст його Palm Pilot — попередника BlackBerry та смартфонів.

За словами О’Ніла, він ледь встиг це зробити до повернення Ганссена.

Це нагадує сюжет голлівудського фільму — і не дарма: історію О’Ніла екранізували у шпигунський трилер 2007 року під назвою «Зрада» (Breach) з Раяном Філіпом, Крісом Купером і Лорою Лінні.

Викриття та засудження

За даними ФБР, до лютого 2001 року над справою працювало 300 агентів.

Вони чекали, поки Ганссен спробує залишити ще одну «закладку» — і врешті він це зробив.

Ганссена заарештували в лютому 2001 року в парку Фокстон у Вірджинії та звинуватили в шпигунстві. Він визнав себе винним за 15 пунктами і був засуджений до довічного ув’язнення без права умовно-дострокового звільнення.

A bag dropped by Hanssen in 2001 for his Russian handlers
Пакет, який Ганссен залишив у 2001 році для своїх російських кураторів

Директор ФБР Луїс Фрі назвав дії Ганссена «найзрадливішими, які тільки можна уявити, проти правової держави».

Ця справа вплинула на відносини США з Росією, і президент Джордж Буш видворив багатьох російських дипломатів.

Ганссена відправили до в’язниці у штаті Колорадо, де він залишався понад два десятиліття до своєї смерті цього тижня.

Ця історична справа змінила життя всіх учасників.

О’Ніл написав про неї книгу «Сірий день» і зараз, згідно з його вебсайтом, є «основним ловцем шпигунів».

Він роками безуспішно намагався взяти інтерв’ю у Ганссена для книги. Після того, як він провів кілька тижнів у маленькому офісі з Ганссеном на початку 2000-х років, тюремники не дозволили йому навіть мить побути в камері шпигуна.

Коли О’Ніл почув, що Ганссен помер, то пошкодував, що не був більш наполегливим.

«Я б запитав його: навіщо ти це зробив?» — каже він.

Гарсіа має свою теорію, чому Ганссен зрадив свою країну — его: «Він почувався богом, який зможе контролювати Сполучені Штати та Росію».

Він вважає Ганссена найдеструктивнішим шпигуном в історії США.

«Через шкоду, яку він заподіяв США та Росії, та людям, які загинули внаслідок інформації, яку він передав. Через те, що робив це так довго. Дивовижно, що все сталося саме так».

і