На саміті НАТО в Бухаресті 2008 року була велика бійка, не фізична, але майже, через надання Україні та Грузії плану дій щодо членства в Альянсі.
Про це в інтерв’ю LIGA.net розповів ексглава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс.
«У 2008 році я брав участь у тому саміті. Там була велика бійка – не фізична, але майже. Дати Україні та Грузії ПДЧ чи ні», – розповів він.
За його словами, деякі великі країни категорично виступали проти надання ПДЧ.
«Ми говорили, що провокація буде, якщо ми цього не зробимо. І через пару місяців відбулася окупація 20% території Грузії. Я казав колегам, що ми мали рацію – бачите, війна почалася. Вони відповідали: «Ні, ви не праві, було б ще гірше», – додав Лінкявічюс.
Він переконаний, що саміт НАТО у Бухаресті був помилкою.
«Я не хотів би, щоб Вільнюс (саміт НАТО-2023, – ред.) згадувався як помилка на шпальтах газет», – підсумував ексглава МЗС Литви.
На саміті НАТО у Бухаресті 2008 року було зафіксувано, що Україна та Грузія стануть членами НАТО через план дій щодо членства. Але не було вказівок дат і будь-якої конкретики, коли це станеться.
ВІдтоді ПДЧ стараннями кремля і внутрішніх прокремлівських топ-політиків, так і не був наданий Україні.
Вже під час повномасштабного вторгнення Україна неодноразово говорила, що хоче одержати на саміті НАТО у Вільнюсі (11-12 липня) політичне запрошення до Альянсу. Хоча й розуміє, що не може вступити до нього до закінчення війни.
5 липня у Білому домі заявили, що країни-члени НАТО ухвалять рішення про членство України, коли вона проведе необхідні реформи.