Шановні УКРАЇНЦІ! УВАГА!
16 листопада в місті Дніпро відбулась надзвичайна подія, що загрожує знищенню на Дніпровщині інституту музейництва, невіглаством, марґіналізацією, занепадом, викривленням історичної парадигми в музейній справі та втрати обличчя нашого краю як в Україні так і за кордоном. За результатом засідання комісії з конкурсу на заміщення вакантної посади директорки Дніпропетровського національного історичного музею ім.Яворницького, була обрана людина дуже далека від фахової музейної справи, рестораторка Юлія Пісчанська.
Попри те, що Пісчанська показала абсолютну некомпетентність у всіх питаннях, що поставили їй члени комісії стосовно функціонування музею та знання нормативно-правової бази, чинна директорка звітувала загалом за пророблену роботу і її виступ скоріш був схожий на доклад у політбюро, Яна Тимошенко презентувала блискучий проект й виявила знання в абсолютно всіх сферах музейної справи: за Юлію Пісчаньку було віддано 5 голосів, за Надію Капустіну 3, за Яну Тимошенко 0.
Присутність на комісії чинних працівників Дніпровської міської ради, помічників міських депутатів та активістів «на зарплаті» дає підстави вбачати в обранні на посаду директора одного з найбільших історичних музеїв України Пісчанської змови між членами комісії й «зацікавленими» в цій кандидатурі особами.
Враховуючи ігнорування комісією аргументованих заперечень, що були подані у відповідний термін і спосіб Громадською Організацією «Український Культурний Центр», МИ ВБАЧАЄМО В ДІЯХ ЧЛЕНІВ КОМІСІЇ, що проголосували за допущення Ю.Пісчанської до участі у конкурсі і за обрання цієї кандидатури на посаду директора музею Яворницького, корупційну складову, адже вони пішли на свідомо неправомірне рішення. Також ми разом з іншими організаціями та зацікавленими громадянами будемо звертатись до Голови Дніпропетровської обласної ради з проханням скасувати результати конкурсу, визнати дії членів комісії незаконними, необ’єктивними та упередженими й призначити новий конкурс.
Коротко про кваліфікаційні вимоги до кандидатів для участі в конкурсі:
• вища освіта;
• стаж роботи у сфері культури не менше трьох років;
• володіння державною мовою;
• досвід роботи на керівних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях усіх форм власності не менше трьох років;
• здатність за своїми діловими, моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.
( ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ДОСТОВІРНІСТЬ ПОДАНОЇ ІНФОРМАЦІЇ НЕСЕ КАНДИДАТ!!!)
Уважно вивчивши документи, що подаються кандидатами на конкурс, Громадська організація ” Український Культурний Центр» направила заперечення в конкурсну комісію з приводу кандидатур Ю.Пісчанскої і В.Боняка, які не відповідають кваліфікаційним вимогам щодо стажу роботи у сфері культури не менше трьох років, а також щодо освітнього та професійного рівня, достатніх для того, щоб очолити музей, що має статус національного. Однак Пісчанську все-таки до конкурсу допустили.
ЗАПЕРЕЧЕННЯ ЩОДО СТАЖУ:
1. В автобіографії Пісчанська вказала, що “працювала на різних підприємствах”, у тому числі:
– 1995-1996 Палац культури студентів ДНУ, помічник головного режисера,
ОДНАК Пісчанська також надає документ про вищу освіту, виданий Дніпропетровським ДНУ, про його закінчення у 1998 році. ОТЖЕ Пісчанська у 1995-1996 році була студенткою й, навіть якщо припустити, що вона все ж таки тоді працювала, в стаж це НЕ МОЖЕ БУТИ ЗАРАХОВАНО!
Довідка: З 1 січня 2004 року набув чинності Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі — Закон № 1058), згідно з яким до страхового стажу зараховуються лише той період, протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачено страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Перелік осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, визначено статтею 11 Закону № 1058. ЦИМ ПЕРЕЛІКОМ НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ТАКОЇ КАТЕГОРІЇ ОСІБ, ЯК СТУДЕНТИ.
– 1995-1996 Народний театр «Маски», актриса –
ЗНОВУ ПІДЛОГ – цитуємо журналіста Влада Войцеховського «починаються странності, які я вважаю брехнею.”Актриса театру “Маски” – пише мадам Пєсчанська. Справа в тому, що “Маски” – народний театр, любительський. ЗАПИС У ТРУДОВІЙ ТАМ НЕ СТАВЛЯТЬ» https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=1720753044721090&id=100003592329562&__tn__=K-R
– 1995-1997 Фестиваль студентських театрів «Рампа», адміністратор –
І ЗНОВУ ПІДЛОГ – цитуємо того ж Влада Войцеховського “фестиваль студентських театрів “Рампа”, адміністратор” – пише мадам Пєсченська у своїй трудовій біографії. Це – відверта і голіма брехня. Якраз ця згадка про “Рампу” і стала для мене свідченням того, що мадам Пєсчанська бреше …справа в тому, що я… був гідом і волонтером на першому фестивалі “Рампа”. Фестиваль, доки не гигнувся (а дарма гигнувся – крутий був фестиваль!) – проводився раз на рік. всі долучені до нього кадри були виключно на общєствєнних началах.
…посади адміністратор із занесенням цієї посади в трудову книжку – бути не могло! Не було такої посади.»
– 2011-тепер.час ООО «Горізонт-фільм», телевізійний серіал «Хорошіє сосєді», сценарист, продюсер –
І ЗНОВУ ФАЛЬСИФІКАЦІЯ – адже в єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України вказано, що підприємство ТОВ “Горизонт фільм” зареєстровано в Ялті у 2012р (вводимо код ЄДРПОУ 38219307) (під час засідання комісії Пісчанська підтвердила факт, що вона надала документи в яких вказаний період роботи в ТОВ «Горизонт» з 2011 року й прокоментувала зауваження щодо реєстрації вищезгаданого ТОВ тільки з 2012 року: «Я не винна, що хтось помилився коли робив запис в моїй трудовій»)
ВИСНОВОК: фактично (якщо навіть не брати до уваги те, що посаду продюсер та адміністратор навряд можна зарахувати у сферу культури) Пісчанська СФАЛЬСИФІКУВАЛА У СВОЇЙ БІОГРАФІЇ ДАНІ ПРО СТАЖ.
2. Володіння державною мовою
– Не враховуючі, що Пісчанська інтерв’ю та дописи в соцмережах робить російською, величезна кількість помилок, як для філолога (перша освіта Пісчанської – філолог), дає підстави вважати її рівень володіння державною мовою низьким для обрання на високу посаду директора НАЦІОНАЛЬНОГО історичного музею
3. Здатність за своїми діловими, моральними якостями, освітнім і професійним рівнем виконувати відповідні посадові обов’язки.
– Під час публічної презентації проектів програм розвитку підприємства на один і п’ять років Пісчанська показала абсолютне незнання сфери музейної справи, фінансування та керування такою особливою і значущою для формування національної свідомості громадян установою як історичний музей.
– На питання про джерела фінансування Пісчанська навіть не назвала бюджет, натомість заявила, що основними джерелами фінансування будуть міжнародні гранти, для отримання яких, на її думку, мають подавати заявкі ВСІ 158 співробітників музею.
– В своєму мотиваційному листі Пісчанська вказує що «музей має відігравати значну роль у формуванні свідомості громадян», «Національний історичний музей – культурний форпост Прідніпров’я ( префікс прі- пишемо тільки в трьох
словах: прірва, прізвище, прізвисько, отже правильно ПрИдніпров’я)», «необхідно налагодити тісну співпрацю з представниками сучасних мультимедійних галузей та креативних індустрій» тощо. Далі вона посилається на “власний бізнес: готельно-ресторанний комплекс “ГуляйПоле”. Якщо ознайомитись із сайтом цього підприємства
(http://g-p.dp.ua/entertainment/) то нам відкриється майбутня картина «ефективного адміністрування» на думку Пісчанської із «гарним комерційним і культурним успіхом».
Отже, сайт:
– тільки російська мова, дід мороз і снігурочка, «заглядиваніє в дупла пєчєй рускіх», зайці в вишиванках, «музика заєдрічєская», «кухня крєст’янская-буржуйская і рабочє-крест’янская», суржик на в’їзді до комплексу «ресторан готель гуляй поле – накормім і уложім»
Вірогідно саме так уявляє собі Пісчанська «гарний комерційний і культурний успіх».
4. Також Пісчанська вважає, що музей має бути перетворений на «просвітницько-культурний центр». Саме відсутність відповідної фахової освіти та досвіду, не дає їй можливості осягнути значення й цілі існування музею та виконувати відповідні посадові обов’язки. Інакше б вона знала, що Стаття 1 Закону України “Про музеї та музейну справу” визначає музей, як “НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ТА КУЛЬТУРНО-ОСВІТНІЙ ЗАКЛАД, СТВОРЕНИЙ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ, ЗБЕРЕЖЕННЯ, ВИКОРИСТАННЯ ТА ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ МУЗЕЙНИХ ПРЕДМЕТІВ ТА МУЗЕЙНИХ КОЛЕКЦІЙ З НАУКОВОЮ ТА ОСВІТНЬОЮ МЕТОЮ, ЗАЛУЧЕННЯ ГРОМАДЯН ДО НАДБАНЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ТА СВІТОВОЇ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ”. А культурно-просвітницькою діяльністю можуть займатись навіть громадські організації, які, зокрема їй, давали рекомендації. Єдине, що заспокоює це те, що Пісчанська хоч розуміє що «знати проблеми музею та методи їх вирішення недостатньо».
Таким чином на нашу думку вульгарна комерціалізація історичних цінностей, традицій, святинь українського народу, схиблена сучасна інтерпретація у поєднанні із нерозумінням (чи умисним викривленням) їх суті спотворює їх справжній зміст. Не останню роль в цьому процесі відіграють вади особистої наживи. Усі ці спотворені способи використання історичних фактів задля заробітчанства підмінюють справжню цінність й значення величної історії української нації.-https://www.facebook.com/UKC.UkrainianCulturalCenter/posts/2157859477812983
Шановний Gleb Prigunov ви згодні бачити наш Національний історичний музей ім.Яворницького через «заглядиваніє в дупла пєчєй рускіх»?