
Білоруський напрямок став популярнішим за польський.
За два роки кількість чоловіків мобілізаційного віку, затриманих під час незаконних спроб перетину українського кордону з Білоруссю, зросла в 356 разів. Якщо у 2023 році прикордонники зафіксували лише чотири такі випадки, то у 2025-му їхня кількість зросла до 1 424. Про це йдеться у розслідуванні «Слідство.Інфо«.
Як повідомив помічник голови Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, загальна кількість затримань на кордоні з Білоруссю залишається нижчою, ніж на кордоні із Румунією чи Молдовою, але темпи зростають.
У ДПСУ уточнили, що у 2024 році на кордоні з Білоруссю затримали 326 чоловіків, а у 2025 році їх кількість збільшилася у чотири рази. Розслідувачі порахували, що серед усіх країн, з якими межує Україна, білоруський напрямок показав найбільше зростання, зокрема на 336% у порівнянні з 2023-м роком.
Загальний рейтинг напрямків нелегального перетину кордону у 2025 році показує, що Білорусь увійшла до п’ятірки лідерів, обігнавши Польщу. Найбільше затримань на кордоні з Румунією — 10 066 людей. Наступними йдуть Молдова (4 937), Словаччина (2 265) і Угорщина (1 841). Найменше незаконних спроб перетину на кордоні з Росією, всього одна у 2025 році. Передостаннє місце посіла Польща з 511 затриманими.
Українські чоловіки призовного віку, які нелегально перетинають кордон із Білоруссю, розповіли, що там їх допитують невідомі у цивільному одязі. Найбільше їх цікавить пересування військової техніки та місця «прильотів».
Учасники чатів у Telegram, яким вдалося втекти, «діляться досвідом». Зокрема, вони розповідають про допити та припускають до бесіди проводять спецслужбісти.
«Там у кімнату заходиш, за маленьку решітку сідаєш. Тебе закривають. І ти спілкуєшся… Ну, це зрозуміло, що це або КГБівець або ФСБівець», — розповів один із чоловіків.
Основними запитаннями, які цікавлять білоруських правоохоронців, є місця перебування та переміщення українських військових.
«Там просять здавати позиції. Запитують, де саме техніка переміщується», — каже інший учасник чату.
«Забрали телефони, забрали паспорти, все забрали. Кумедні, звісно, перевірки у них. Він на мене дивиться і каже мені: «Перша танкова бригада!». І дивиться на мою реакцію. А я сиджу, як дуб-дерево, дивлюсь на нього», — додає ще один чоловік.
Ухилятись від відповіді на запитання білоруських правоохоронців майже неможливо: «Ти ж розумієш, що там закон не діє. Ну там ти не будеш, типу: «ви не маєте права». Ну він хоче, він бере твій телефон, типу. Ну що ти йому скажеш? Що я забороняю?».
Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко вважає, що збільшення популярності маршруту через Білорусь пов’язане з діяльністю організованих злочинних груп.
«Втікачі самостійні в тому, щоб прийняти для себе рішення, що вони хочуть незаконно залишити межі України, але вони не самостійні в прокладанні маршруту.
Тобто більшість із тих, кого ми затримуємо, як правило, звертається до злочинних груп. Назвімо їх організаторами, які сприяють у незаконному перетині кордону», — пояснив він.
За даними ДПСУ, у 2025 році більшість українських військовозобов’язаних чоловіків, які намагалися втекти через Білорусь, затримували на прикордонних територіях Рівненської та Житомирської областей, рідше — у Волинській, Київській та Чернігівській областях.
Представник білоруської організації BelPol Володимир Жигар каже, що потік ухилянтів є вигідним для режиму Лукашенка:
«Цих людей беруть під контроль, після чого їх справді відвозять, умовно кажучи, до кордону з Європейським Союзом. Тому що їхня основна мета, по суті, вже виконана — це збір інформації».
