Кордон із Білоруссю різко став популярним маршрутом втечі від мобілізації

мах

Білоруський напрямок став популярнішим за польський.

За два роки кількість чоловіків мобілізаційного віку, затриманих під час незаконних спроб перетину українського кордону з Білоруссю, зросла в 356 разів. Якщо у 2023 році прикордонники зафіксували лише чотири такі випадки, то у 2025-му їхня кількість зросла до 1 424. Про це йдеться у розслідуванні «Слідство.Інфо«.

Як повідомив помічник голови Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, загальна кількість затримань на кордоні з Білоруссю залишається нижчою, ніж на кордоні із Румунією чи Молдовою, але темпи зростають.

У ДПСУ уточнили, що у 2024 році на кордоні з Білоруссю затримали 326 чоловіків, а у 2025 році їх кількість збільшилася у чотири рази. Розслідувачі порахували, що серед усіх країн, з якими межує Україна, білоруський напрямок показав найбільше зростання, зокрема на 336% у порівнянні з 2023-м роком.

Загальний рейтинг напрямків нелегального перетину кордону у 2025 році показує, що Білорусь увійшла до п’ятірки лідерів, обігнавши Польщу. Найбільше затримань на кордоні з Румунією — 10 066 людей. Наступними йдуть Молдова (4 937), Словаччина (2 265) і Угорщина (1 841). Найменше незаконних спроб перетину на кордоні з Росією, всього одна у 2025 році. Передостаннє місце посіла Польща з 511 затриманими.

Українські чоловіки призовного віку, які нелегально перетинають кордон із Білоруссю, розповіли, що там їх допитують невідомі у цивільному одязі. Найбільше їх цікавить пересування військової техніки та місця «прильотів».

Учасники чатів у Telegram, яким вдалося втекти, «діляться досвідом». Зокрема, вони розповідають про допити та припускають до бесіди проводять спецслужбісти.

«Там у кімнату заходиш, за маленьку решітку сідаєш. Тебе закривають. І ти спілкуєшся… Ну, це зрозуміло, що це або КГБівець або ФСБівець», — розповів один із чоловіків.

Основними запитаннями, які цікавлять білоруських правоохоронців, є місця перебування та переміщення українських військових.

«Там просять здавати позиції. Запитують, де саме техніка переміщується», — каже інший учасник чату.

«Забрали телефони, забрали паспорти, все забрали. Кумедні, звісно, перевірки у них. Він на мене дивиться і каже мені: «Перша танкова бригада!». І дивиться на мою реакцію. А я сиджу, як дуб-дерево, дивлюсь на нього», — додає ще один чоловік.

Ухилятись від відповіді на запитання білоруських правоохоронців майже неможливо: «Ти ж розумієш, що там закон не діє. Ну там ти не будеш, типу: «ви не маєте права». Ну він хоче, він бере твій телефон, типу. Ну що ти йому скажеш? Що я забороняю?».

Речник Держприкордонслужби Андрій Демченко вважає, що збільшення популярності маршруту через Білорусь пов’язане з діяльністю організованих злочинних груп.

«Втікачі самостійні в тому, щоб прийняти для себе рішення, що вони хочуть незаконно залишити межі України, але вони не самостійні в прокладанні маршруту.

Тобто більшість із тих, кого ми затримуємо, як правило, звертається до злочинних груп. Назвімо їх організаторами, які сприяють у незаконному перетині кордону», — пояснив він.

За даними ДПСУ, у 2025 році більшість українських військовозобов’язаних чоловіків, які намагалися втекти через Білорусь, затримували на прикордонних територіях Рівненської та Житомирської областей, рідше — у Волинській, Київській та Чернігівській областях.

Представник білоруської організації BelPol Володимир Жигар каже, що потік ухилянтів є вигідним для режиму Лукашенка:

 

«Цих людей беруть під контроль, після чого їх справді відвозять, умовно кажучи, до кордону з Європейським Союзом. Тому що їхня основна мета, по суті, вже виконана — це збір інформації».

«Аргумент»

і