28 лютого Сполучені Штати та Ізраїль розпочали масштабну військову кампанію проти Ісламської Республіки Іран. У відповідь Тегеран розпочав масовані обстріли балістичними ракетами та дронами-камікадзе американських баз і територій країн-союзниць США на Близькому Сході, серед яких Катар, Бахрейн, Кувейт та ОАЕ.
Речниця Білого дому Керолайн Левітт назвала ключові цілі операції «Епічна лють». Серед них: знищення ракетного арсеналу Ірану та ВМС країни, блокування діяльності терористичних структур режиму та гарантія, що Іран ніколи не отримає ядерного оружня.
Варто зазначити, що операція США проти Ірану має не лише регіональний вимір. Вона безпосередньо впливає на конфігурацію війни в Україні, російські військові можливості та глобальний баланс систем ППО.
Причина проста: саме Іран став одним із ключових військово-технологічних донорів Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну. З моменту широкомасштабного вторгнення Росії в Україну іранський кейс став дуже актуальним для нашої країни. Йдеться про те, що російські оккупанти масово застосовують для ударів по Україні дроні-камікадзе, які фахівці ідентифікують як іранські Shahed-136 та Mohajer-6.
На початку липня 2022 року російський диктатор провів у Тегерані переговори з іранським керівництвом. Газета New York Times тоді повідомляла із посиланням на американських високопосадовців, що Іран планує поставити росії 300 безпілотників, а навчати російських військових користуватися ними планує у липні.
А вже 21 жовтня 2022 року Служба безпеки України відкрила кримінальне проведення щодо постачання до Росії іранських дронів Shahed-136 та Mohajer-6, а також балістичних ракет малої дальності Fateh-110 та Zolfaghar.
За інформацією спецслужб країн Заходу, постачання в РФ вооружень і технологій з Ірану, до повалення режиму Асада, здійснювалося з сирійського порту Тартус. З огляду на те, що Туреччина запровадила заборону проходження через Босфор та Дарданеллі військових кораблів, постачання здійснюються цивільними судами ТОВ “Оборонлогістики” — підприємства, підпорядкованого міноборони Росії.
Офіційний представник США заявив, що американське уряд вважає, що росія використовувала торговельні судна для переміщення військових вантажів через Чорне море, що повторює звіти європейської розвідки.
Звертаю увагу, що в травні 2022 року головнокомандувач збройними силами Ірану, генерал Мохаммад Багері був присутній на відкритті заводу з виробництва безпілотників Ababil-2 у Таджикистані.
До певної години виробництво іранських дронів для потреб країни-оккупанта було розміщено на території Сирії та Таджикистану. Ним фактично займалися фахівці КВІР, транспортування до Росії відбувалося з сирійських портів. Саме це давало можливість світській владі Ірану спростовувати свою причетність до цих поставок своїх БПЛА до Росії.
Утім 5 листопада 2022 року Іран змушений був признати передачу безпілотників росії. Зокрема, міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір Абдоллахіян заявив про те, що Іран справді постачав безпілотники до Росії, але зробив це ще до початку повномасштабної війни Росії проти України.
У травні 2023 року тодішній координатор Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що США виявили нові ознаки того, що Іран продовжує продавати бойові безпілотники, а також інше озброєння Росії, незважаючи на заборону, прийняту резолюцією Ради безпеки ООН. Він поінформував, що Тегеран вже надав росії артилерійські та танкові снаряди для їх застосування за метою в Україні, а також продовжує постачання дронів-камікадзе силам Росії. Він наголосив, що таким чином Іран безпосередньо сприяє російській загарбницькій війні проти України.
“Взаємодія між Іраном та РФ щодо продажу передової зброї, особливо удосконалених БПЛА, наразі продовжується”, — зазначив представник адміністрації США.
У Білому домі із посиланням на дані американської розвідки повідомили, що Іран надає росії матеріали для будівництва заводу з виробництва БпЛА. Повідомлялося про те, що російський завод може запрацювати вже на початку 2024 року.
Наразі сумарні можливості росії з виробництва ударних безпілотників становили близько 50 тис. одиниць на рік. Так, наприклад, завод “Єлабуга” був побудований за безпосередньої участі іранських фахівців. Його проектна потужність — 6 тис. безпілотників на рік Можливості після реконструкції виробництва збільшились до 10 тис. Крім того, є аналогічне підприємство “Купол” (м. Іжевськ), що виробляє до 15 тис. безпілотників на рік, та підприємство “Кронштадт” (м. Дубні, Московська область).
За інформацією Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО), станом на середину травня 2025 року Росія щоденно виробляла близько 170 безпілотників типу «Шахед», включно з імітаторами. До кінця 2025 року в РФ виробляли вже по 190 таких дронів щодня.
Як повідомляє українська військова розвідка, з початку 2025 року було зафіксовано низку суттєвих змін у будові дронів Shahed-136, які Росія маркує як «Герань-2” та «Гарпия». Зокрема, у конструкцію цих БпЛА встановили новий вид бойової частини, яка має вагу 90 кілограмів, та додатковий баласт, а польотний контролер, блок розподілення потужності та акумуляторну батарею перенесли з носової частини в хвостову.
За даними розвідки, на завадозахищеній 8-канальній CRP-антені супутникової навігації з круговим розміщенням периферійних патч-антен «шахедів» виявлено стікер з маркуванням китайською та англійською мовами «Agricultural equipment parts», а також номером, що вказує на виробництво у 2024 році.
«Спосіб виготовлення та колір корпусу цієї антени схожий на інші вузли та агрегати «шахедів» серії «Ы» виробництва Ірану та РФ, тому виявлений стікер, ймовірно, використаний для введення в оману щодо реального походження та призначення CRP-антени», — зазначили в ГУР.
У ГУР вважають, що головним стримувальним фактором для подальшого нарощування виробництва безпілотників у Росії є брак робочих рук. Саме тому в Єлабугу завозять людей навіть з інших країн світу, включно з державами Африки та Центральної Азії. У розвідці підкреслили, що Москва вербує людей під приводом навчання, але насправді відправляє їх збирати зброю.
Зауважу, що від початку широкомасштабного вторгнення росіяни використали проти України понад 57 тисяч ударних дронів типу “Шахед”.
За словами президента України Володимира Зеленського, хоча українці ніколи не загрожували Ірану, іранський режим сам вибрав бути спільником для Путіна і забезпечував його “Шахедами”, причому не лише самими дронами, а й технологіями.
«Іран надавав і інше оружня Росії», — додавши він.
Щодо передачі Іраном балістичних ракет малої дальності “Fateh-110” та Zolfaghar до Росії, зауважу, що перші повідомлення датовані ще 2022 роком. Тоді 16 жовтня 2022 року американська газета Washington Post із посиланням на двох співробітників розвідки з країни-союзника США повідомила , що Москва хоче отримати у Тегерана ракети «Фатех-110» та «Золфагар» із радіусом дії 300 та 700 кілометрів відповідно.
Офіційний представник Пентагону на брифінгу 31 жовтня 2022 року заявив, що вони поки що не мають інформації щодо поставок Іраном росії цих ракет, але водночас не відкинувши таку ймовірність.
А вже 19 вересня 2023 року міністр оборони РФ Шойгу під час візиту до Тегерана обговорював завершення терміну дії ракетних обмежень резолюції Радбезу ООН з міністром оборони Ірану бригадним генералом Мохаммадом Реза Аштіані.
Заявлені Тегераном тактико-технічні характеристики цих ракет такі:
- Fateh-110: дальність — 300 км, вага бойової частини (вибухівки) — до 650 кг;
- Zolfaghar: дальність — 700 км, вага бойової частини (вибухівки) — до 580 кг.
Fateh-110 — це іранська балістична ракета класу «земля-земля», яка виготовляється іранською корпорацією Aerospace Industries Organization. Перебуває на озброєнні КСІР (Корпус стражів ісламської революції).
В американській розвідці вважають , що Іран може мати понад 3 тисячі балістичних ракет різного типу, водночас кількість крилатих ракет набагато більша.
Головна проблема цих ракет полягає в тому, що Fateh-110 і Zolfaghar є балістичними ракетами, а їх у принципі дуже важко перехопити. Єдиний спосіб знешкодити балістичну ракету — це так зване кінетичне перехоплення, коли в неї врізається інша ракета. Zolfaghar можуть збивати тільки Patriot PAC 3 та франко-італійську SAMP/T.
За оцінками американської розвідки, частиною російсько-іранської угоди щодо постачання зброї могли бути і крилаті ракети. В Ірані їх чимало. Наприклад, може йтися про ракети “Мешкат”, які за своїми характеристиками дуже близькі до російських Х-55 — вони від початку війни використовуються для ударів по Україні (дальність польоту 600 кілометрів, маса боєголовки 960 кілограмів, точність 600 метрів).
За інформацією ВВС, у Росії виробництво ракет меншої дальності було обмежено договором ДРСМД, який діяв від 1988 до 2019 року. Країна-оккупант, як і США, не могли випробовувати та розміщувати балістичні та крилаті ракети наземного базування меншої та середньої (1000 до 5500 км) дальності. Договор не забороняв такі ракети проектувати, але в жодному разі великого їхнього арсеналу перед війною росія створити не змогла.
Варто зауважити, що свого часу директор ізраїльської розвідки Моссада Девід Барнеа заявив про те, що Іран має намір передати росії ракети малої та великої дальності на додаток до дронів-камікадзе Shahed.
17 січня 2025 року президенти Росії та Ірану підписали в Москві договір про всеосяжне стратегічне партнерство. За словами російських державних пропагандистських агентств, він “осягає всі сфери, включаючи оборону, боротьбу з тероризмом, енергетикою, фінансами, транспортом, промисловістю, сільським господарством, культурою, наукою та технологіями”.
За інформацією газети Financial Times, у грудні 2025 року Іран та Росія підписали контракт про постачання зенітних ракетних комплексів “Верба” вартістю майже 500 мільйонів євро.
Нагадаю, після ударів США та Ізраїлю по об’єктах іранської інфраструктури регіон перейшов у фазу обміну ударами через проксі-структури. Союзники Ірану активізували атаки на американські бази та об’єкти партнерів США на Близькому Сході.
Йдеться про ракетні та дронові удари по військових об’єктах США, атаки на морську інфраструктуру та спроби перевантаження систем ПВО союзників Вашингтона у регіоні. Фактично відбувається симетрична відповідь через мережу проксі-структур. Це автоматично збільшує потребу в системах протиповітряної оборони у регіоні.
За оцінками західних аналітиків, частина союзників Вашингтона вже стикається з дефіцитом ракет-перехоплювачів для Patriot через інтенсивність атак. Виробничі потужності таких ракет у світі обмежені: виготовлення перехоплювачів до Patriot триває місяцями, а інтенсивність застосування в умовах двох театрів бойових дій — українського та близькосхідного — створює безпрецедентне навантаження на оборонну промисловість США та партнерів.
Водночас існує зворотний ефект. У разі суттєвого ослаблення іранської військово-промислової чи логістичної інфраструктури Росія може втратити стабільні канали постачання дронів, ракетних компонентів та боєприпасів. Це безпосередньо вплине на інтенсивність ударів по українській території та обмежить можливості Москви компенсувати власні виробничі проблеми.
Тобто для України американська операція має подвійне вимір: стратегічну можливість послабити одного з головних військових партнерів Кремля — і тактичний ризик тимчасового дефіциту ППО через глобальне перевантаження систем.
Саме тому в Лондоні премьер-министр Кір Стармер заявив про запит до України щодо консультацій із фахівцями ПВО. Британія прагне врахувати український досвід відбиття масованих дронових та ракетних атак. Україна погодилася надати експертну допомогу — адже фактично саме вона має найбільший у світі практичний досвід протидії Шахедному та балістичному терору.
Отже, операція США проти Ірану – це не окрема близькосхідна історія. Це частина ширшої геополітичної перебудови, де Іран, Росія та Україна та система глобальної ПВО опинилися в одному стратегічному рівнянні.
За словами президента України Зеленського, Україна готова допомагати кожному народу, щоби безпеки та справедливості становило більше, а терористичних режимів — менше.
«Важливо, що США налаштовані рішуче. І завжди, коли є рішучість Америки, глобальні злочинці слабшають. Відповідне розуміння має прийти і до росіян також. Розраховуємо, що в підсумку регіон Близького Сходу стане більш безпечним і стабільним. Багато вже заради цього змін», — зазначив президент.
