У розмові з британською Financial Times польський прем’єр-міністр Дональд Туск поставив під сумнів готовність Сполучених Штатів виконувати свої зобов’язання щодо захисту Європи від можливої російської агресії в межах НАТО.

Він також закликав Європейський Союз менше покладатися виключно на союз із Вашингтоном.

Питання, що визначає момент

В інтервю Financial Times Дональд Туск сформулював одне з найчутливіших питань сучасної європейської безпеки: чи готові Сполучені Штати бути надійними союзниками, «як це записано в наших договорах НАТО», якщо Європа потребуватиме захисту?

За його словами, це вже не теоретична дискусія. Йдеться про цілком реалістичний сценарій — можливу агресію Росії проти країни НАТО вже «протягом місяців».

Ці слова свідчать про все більшу невизначеність у Європі, яка посилилась на тлі заяв і сигналів Дональда Трампа щодо того, наскільки США готові виконувати свої зобов’язання перед союзниками.

Польський прем’єр наголосив, що для держав східного флангу Альянсу ключове питання сьогодні лунає максимально прямо: чи здатне НАТО оперативно — політично і військово — реагувати на потенційну загрозу з боку Росії.

Він згадав тогорічний інцидент, коли близько 20 російських безпілотників перетнули повітряний простір Польщі.

За словами Туска, реакція союзників тоді була неоднозначною: частина партнерів «вдавала, що нічого не сталося».

Лише згодом НАТО підняло в повітря винищувачі, які збили частину дронів. Це стало першим прямим військовим контактом Альянсу з російськими об’єктами з 2022 року.

«Мені було нелегко переконати наших партнерів по НАТО, що це був не випадковий інцидент, а ретельно спланована, підготовлена провокація проти Польщі», — згадає Туск.

Водночас він підкреслив, що його слова не варто сприймати як сумнів у статті 5 НАТО — принципі колективної оборони. Йдеться не про самі домовленості, а про те, як вони працюють на практиці.

На його думку, Європі потрібен перехід від «паперових гарантій» до системи, яка реально здатна діяти швидко в кризовій ситуації.

«Це справді серйозне питання. Я кажу про короткострокову перспективу — про місяці, не про роки», — заявив Дональд Туск, коментуючи можливу російську атаку.

«Для нас надзвичайно важливо розуміти, що всі ставитимуться до зобов’язань у межах НАТО так само серйозно, як Польща», — додав він.

Видання нагадує, що Польща сьогодні входить до найактивніших союзників НАТО в Європі. Вона спрямовує на оборону 5% ВВП.

Європа шукає власну опору

Попередження Туска прозвучало на тлі ширших змін у Європейському Союзі.

У ЄС зараз активніше обговорюють, як посилити власну оборону — зокрема, як зробити реально працюючою статтю 42.7 Лісабонського договору, яка передбачає взаємну допомогу у разі збройного нападу.

Обговорення посилилося напередодні європейського саміту на Кіпрі, де лідери ЄС говорять про необхідність зміцнення оборонної автономії — від спільних закупівель озброєнь до створення систем протидронового захисту.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше заявляла, що статтю 42.7 необхідно «оживити» і перетворити на реальний інструмент, а не формальну норму.

Додаткової напруги європейським дискусіям додають і політичні сигнали з Вашингтона, зокрема заяви Дональда Трампа та його неоднозначні коментарі щодо готовності США виконувати зобов’язання за статтею 5 НАТО.

Ця невизначеність змушує країни ЄС дедалі частіше ставити запитання: наскільки міцною залишається архітектура безпеки, сформована після Другої світової війни.

Financial Times окремо підкреслює, що війна Росії проти України вже змусила ЄС активізувати оборонну політику — від координації виробництва озброєнь до спільних інвестицій у безпекову інфраструктуру.

Втім, усередині союзу зберігаються розбіжності: частина держав побоюється, що посилення європейської оборони може послабити НАТО або зменшити роль США в системі безпеки континенту.

В інтерв’ю Financial Times Туск також звернув увагу на внутрішньополітичні розбіжності в Європейському Союзі, зокрема на позицію угорського прем’єр-міністра Віктора Орбана.

Він нагадав, що після його поразки на виборах Петеру Мадяру у політичному житті Угорщини посилився проєвропейський табір.

На думку Туска, така зміна політичного ландшафту могла б вплинути на баланс сил усередині ЄС і спростити координацію оборонної політики між країнами ЄС.

Від декларацій до реального захисту

Як підсумовує Financial Times, Дональд Туск фактично формулює ключовий виклик моменту: Європі потрібен не лише політичний союз на папері, а дієвий оборонний механізм, здатний реагувати швидко, узгоджено і без вагань.

Йдеться про поступову «реінтеграцію» європейської безпеки — від спільного захисту східних кордонів до мобільної координації військових сил між державами.

І хоча війна в Україні залишається трагедією, саме вона, на думку Туска, змусила Європу вперше за багато років усвідомити просту річ: у питаннях власної безпеки континент дедалі більше покладається на самого себе.