Місто Костянтинівка Донецької області перебуває під контролем Сил оборони України, попри поширені російськими джерелами та особисто російським диктатором фейкові заяви про його нібито повне захоплення.
Сили оборони України тримають оборонні рубежі як у самомі місті, так і на підступах до нього. Офіційні українські відомства, включаючи Головне управління розвідки (ГУР МО) та Генштаб ЗСУ категорично спростовують заяви Кремля, називаючи їх черговою інформаційною спецоперацією. За інформацією ГУР МОУ, заяви Москви є суттєво перебільшеними. Реальна присутність противника обмежується діями окремих диверсійно-розвідувальних груп, що переміщуються між українськими позиціями, що не означає оперативного контролю над містом. За даними української розвідки, через тактику інфільтрації ворога значна частина міської забудови перетворилася на динамічну “сіру зону”, де точаться запеклі стрілецькі та локальні бої. Українські сили оперативно виявляють та зачищають ці групи.
Варто зазначити, що російські окупанти на Донеччині вже третій рік поспіль не можуть повністю захопити місто Часов Яр, яке є ключовим плацдармом для подальшого просування на Костянтинівку. У Часовому Ярі українські підрозділи утримують мікрорайон Шевченка, і протягом останнього місяця досягли значних тактичних успіхів. Саме контроль над цим мікрорайоном і не дає окупантам можливості створити оперативне оточення українського угруповання в Костянтинівці
Тому заяви диктатора Путіна про захоплення Костянтинівки російськими військами — це чергова псевдоперемога.
Нагадаю, 3 липня 2026 року, російський диктатор провів публічну нараду з військовим керівництвом РФ на одному з пунктів управління. Під час наради очільник генштабу зс рф Герасимов доповів диктатору, що російські війська нібито встановили “повний контроль” над Костянтинівкою. Своєю чергою російський диктатор назвав місто ключовим промисловим центром та заявив, що його захоплення є “перемогою великого стратегічного значення”, яка відкриває шлях до ліквідації Слов’янсько-Краматорського вузла оборони ЗСУ.
Але оборона Костянтинівки має свої нюанси.
Особливість боїв за Костянтинівку полягає в тому, що місто розташоване в низині. Це значно ускладнює становище українських підрозділів, оскільки окупанти контролюють домінуючі висоти в Торецьку та в Часовому Ярі. Саме це дає змогу противнику тримати під вогневим контролем як саму Костянтинівку, так і логістику Сил оборони України. Ситуація ускладнена. Це об’єктивні факти.
Основний тиск окупантів на Костянтинівку здійснюється із західної частини — з боку сіл Іллінівка та Бересток.
Там ситуація ускладнюється тим, що окупанти мають можливість інфільтрації невеликих штурмових груп. Саме на західній околиці Костянтинівки зосереджено велику кількість промислових підприємств, об’єктів соціальної інфраструктури. І можливість контролю над цими об’єктами дозволить окупантам накопичувати там свої штурмові групи.
За даними Генштабу ЗСУ, на підступах до міста російське командування зосередило значне наступальне угруповання на Костянтинівському напрямку (в районах Бахмута, Часового Яру та Торецька), яке нараховує десятки тисяч військовослужбовців.
У самій Костянтинівці наразі фіксуються спроби прориву піхотних груп або диверсійно-розвідувальних сил (ДРГ) противника. За різними оцінками у місті перебуває щонайбільше 160 російських окупантів. Українські військові проводять ударно-пошукові заходи з метою їх знищення.
Ускладнює ситуацію те, що Сили оборони України в умовах міської забудови не можуть повною мірою використовувати свою основну перевагу — FPV-дрони. Саме цим і намагаються скористатися окупанти.
Окрім західних околиць, окупанти просуваються й зі східного боку.
Але там просування ускладнене тим, що окупантам доводиться прориватися до Костянтинівки лісосмугами, фактично по пересіченій місцевості. А це дає можливість знищувати штурмові групи ще на підході до міста.
Безпосередньо в Костянтинівці зараз основні бої точаться на північно-східній околиці — у районі вулиці Соборності, у приватних забудовах мікрорайону “Шанхай”.
Дії окупантів спрямовані на розрізання позицій Сил оборони України на окремі сектори, блокування логістики, створення умов для знищення єдиної системи оборони наших захисників. Але, попри всю тяжкість ситуації, бої за Костянтинівку тривають уже півтора року. І сьогодні у росіян у Костянтинівці немає стійкої зони контролю. І наразі немає підстав говорити про короткострокову перспективу захоплення міста.
Зазначу, що Костянтинівка вже припинила існування як населений пункт, пристосований до нормального життя в класичному розумінні.
Загарбники перетворюють Костянтинівку на руїни. Вони регулярно атакують місто, використовуючи штурмову авіацію, скидаючи кореговані авіабомби — від КАБ-250 до КАБ-3000. Також завдаються удари FPV-дронами, ствольною та реактивною артилерією.
Але найскладніше те, що окупанти підтягнули до Костянтинівки важкі вогнеметні системи ТОС-1А “Солнцепек”. Це термобарична зброя. Її заборонено застосовувати в умовах міської забудови. А з огляду на те, що, за даними міської адміністрації, у Костянтинівці залишається 2500 осіб цивільного населення, місто спалюється разом із місцевими мешканцями.
Костянтинівський напрямок залишається найзапеклішою ділянкою фронту. Окупанти тут зазнають колосальних втрат.
Щодня у боях на східних напрямках (Костянтинівський, Покровський, Слов’янський) противник втрачає від 1 100 до 1 300 військовослужбовців. Зокрема, за останню добу втрати окупантів по всій лінії зіткнення склали 1 290 осіб, а напередодні — 1 190 осіб.
Наші захисники здійснюють успішні рейдові дії, а також використовують тактику “кіл-зон”, коли удари завдаються ще на підході штурмових груп, а також під час проведення евакуаційних заходів. Коефіцієнт смертності росіян на цьому напрямку становить близько 75%. Тобто окупанти фактично не мають можливості здійснювати логістику для підтримки малих штурмових груп традиційним способом.
Показовим підтвердженням критичного рівня втрат стало те, що міноборони країни-окупанта через російські ЗМІ виступило з раптовою пропозицією оголосити тимчасове припинення вогню в районі Костянтинівки нібито для “гуманітарної акції” з передачі тіл загиблих. Українська сторона розцінює подібні заяви як спробу ворога взяти тактичну паузу після розгрому їхніх передових загонів.
Нагадаю, президент України В. Зеленський назвав заяви Кремля про окупацію Костянтинівки черговою російською брехнею, яка була запущена, щоб створити штучний інформаційний привід. Глава держави іронічно запропонував російському диктатору провести двосторонні мирні переговори безпосередньо у Костянтинівці.
