Фільм російського кінорежисера Іллі Хржановського «Дау. Наташа», який увійшов до конкурсної програми «Берлінале», викликав хвилю обурення в Німеччині.
Кадр із фільму «Дау. Наташа»
Ще перед прем’єрою кінострічки «Дау. Наташа», яку було включено до конкурсної програми «Берлінале», німецькі ЗМІ висловлювали серйозне занепокоєння щодо цілого проєкту «Дау» російського режисера Іллі Хржановського, а особливо стосовно цієї стрічки. Режисер, який знімав окремі епізоди й у Німеччині, на гроші у тому числі й німецького бюджетного фонду підтримки кіно, обіцяв показати у своєму проєкті реалії сталінізму.
Зйомки фільму про радянського фізика Лева Ландау перетворилися на масштабний проєкт. Його результатом стали 700 годин відеоматеріалу, які лягли в основу 13 фільмів і серіалів. Художній фільм «Дау. Наташа» — копродукція Німеччини, України, Великобританії і РФ.
Російський режисер Ілля Хржановський
Для зйомок фільму в Харкові було збудоване ціле місто, де люди багато місяців жили в комунальних квартирах з меблями сталінських часів. Професійних акторів не було: кухарок представляли кухарки, вчених — учені, неонацистів — неонацисти, слідчого НКВС — реальний слідчий. У фільмі «Дау. Наташа» він застосовує тортури до офіціантки Наташі, змушуючи її встромляти у піхву пляшку. Через це, зокрема, фільм заборонили показувати в Росії.
І це не єдина натуралістично-жорстка сцена у фільмі, де скандалять, б’ються, кричать, ґвалтують… Автор статті у берлінській газеті Tagesspiegel ставить риторичне питання: «Який стосунок усе це має до так гучно обіцяного зображення тоталітарного режиму?» Інша німецька газета — taz — присвятила фільму відразу дві великі публікації, що розповідають про те, як ішла робота над проєктом. Головна тема — важкі, жорстокі, «нелюдяні», як пишуть німецькі ЗМІ, та ще й оповиті таємницею умови роботи (учасники проєкту навіть давали підписку про нерозголошення).
#metoo на «Берлінале»?
Одна з публікацій taz є, по суті, анонімною сповіддю однієї з учасниць проєкту. Вона звинувачує Хржановського у спробах маніпулювати людьми та розповідає про те, що він розпитував її, запросивши до бару, про вельми інтимні подробиці, як-от про сексуальні вподобання на кшталт того, чи спить вона з жінками. taz опублікувала цю статтю під рубрикою «#metoo на «Берлінале».
Сцена з фільму «Дау. Наташа», який бере участь у конкурсній програмі «Берлінале»
Сам режисер Ілля Хржановський уже висловився з цього приводу. На пресконференції в Берліні він категорично відкинув усі звинувачення, підкресливши, що ті, хто брав участь у проєкті, робили це «свідомо». Йому незрозуміло, чому обвинувачення на його адресу анонімні, адже зобов’язання мовчати стосувалося тільки змісту проєкту, а не роботи над ним. Щодо заборони показувати стрічку в Росії через «пропаганду порнографії» режисер сказав, що в цілому ще нічого не вирішено. Як це розуміти, він не пояснив.
Що стосується зображення реалій тоталітарної системи, то кореспондент інформаційного агентства dpa, який подивився фільм, вважає, що «така симуляція» — просто знущання над справжніми жертвами сталінізму. «До чого це все? — питає, своєю чергою, автор газети Berliner Morgenpost. — Навіщо ця балаканина, п’янство та крики, навіщо ця жорстокість?.. «Дау. Наташа» годиться хіба для того, щоб слугувати застереженням від перегляду інших фільмів проєкту «Дау».