Зараз вся довколаполітична Росія ламає голову в пошуках відповідей на три взаємопов’язаних ключових питання. Давайте і я спробую на них відповісти.
За останні кілька днів центром російської політики стало далекосхідне місто Хабаровськ, де пройшли безпрецедентні за масштабами антипутінські акції протесту.Вони, до речі, тривають і зараз. Йдуть щодня, а на ніч біля будівлі адміністрації залишаються кілька десятків людей. Я їм дуже раджу поставити намети. Бо якщо там з’являться намети і прозвучить слово «майдан», то всі їхні вимоги будуть негайно виконані.
Оскільки протест у Хабаровську не вщухає, зараз вся довколаполітична Росія ламає голову в пошуках відповідей на три взаємопов’язаних ключових питання:
— Перше — що викликало вибух протестної активності?
— Друге — чи мають вже зараз ці події не лише місцеве, а й федеральне значення (а не лише місцеве)
— Ну і третє — чи виллється Хабаровський протест у щось більше.
Давайте і я спробую відповісти на ці питання.
1. Що викликало феноменальну активність міста, в якому взагалі ніколи не було ніяких мітингів?
Відповідь проста — надто борзе, хамське та скотяче ставлення Кремля до Хабаровська. Правильніше за все це ставлення можна назвати колоніальним. Основний принцип роботи Володимира Путіна з регіонами такий: він направляє дурним тубільцям свого намісника. Цей намісник викачує з території всі ресурси та направляє їх до Москви, а також стежить, щоб тубільці не бунтували. При цьому він має повне право робити з місцевим населенням абсолютно все, що забажає. Хоч із вогнемета їх палити. Головне — щоб до Москви йшов потік грошей, а на місці все було спокійно.
Але в 2018 році в Хабаровську стався збій у цій системі: незважаючи на фальсифікації, присланий з Москви намісник не зміг перемогти на виборах. І губернатором став місцевий системний опозиціонер — Сергій Фургал. Від нього ніхто не чекав ніяких подвигів, але він несподівано виявився дуже непоганим губернатором і адекватною, хорошою людиною. Він перестав викачувати з регіону ресурси, повернув вибори місцевих органів влади та поводився з жителями як з нормальними людьми, а не як з окупованим населенням, як його попередники.
В результаті популярність Фургала злетіла до небес. Точніше, навіть вище небес — він став набагато популярнішим за Володимира Путіна. Через це президента Росії стали мучити чорні ревнощі. Про це самому Фургалу особисто розповів путінський «смотрящий» за Далеким Сходом Юрій Трутнєв.
Ну а коли Хабаровський губернатор не став махлювати з явкою та голосами за поправки під час недавнього путінського обнулення, президент РФ геть розлютився. Він наказав хоч би там що публічно і максимально жорстоко покарати вискочку Фургала, який став про себе занадто багато думати. Губернатору висунули звинувачення в організації вбивства кількох людей у 2004−5 роках і відвезли на літаку до Москви — до найпродажнішого в світі Басманного суду.
У жителів Хабаровська при цьому ніхто нічого не спитав. Путін зробив вигляд, що їх самих і їхніх інтересів зовсім не існує. Це був смачний плювок в обличчя цілого регіону Росії. У звичайний час і в звичайних обставинах регіон би, напевно, втерся. Таке багато разів відбувалося в інших областях і республіках. Але зараз обставини і час дуже незвичайні.
Після провального голосування за поправки до Конституції Путін втратив легітимність. Його влада дуже ослабла, всім стало очевидно, що король — голий. Або цар несправжній.
Без легітимності він перестає бути фігурою, яка може проектувати свою владу на всю країну. Його просто ніхто не слухає, а його думка стає неважливою. Він втратив авторитет, вплив. Його вже навіть не бояться. Гірше того, він сам починає дратувати, а його нахабні рішення, які раніше всі просто терпіли, зараз почали жахливо бісити.
Тому хабаровці взагалі без проблем і без жодного страху вийшли на мітинг протесту проти Путіна на захист свого губернатора. після путінського «обнулення» немислима раніше дія — масова акція протесту — стала цілком логічною, нормальною і легкою.
Друге. Мітинг у Хабаровську показав, що влада не здатна нічого зробити з мітингом на 50−60 тисяч осіб. Якщо 20 тисяч виходять, їх б’ють і скручують. Але коли людей більше 50 тисяч — поліція зникає.
Фактично, будь-яка досить активна й харизматична людина може вести людей на повалення режиму і на революцію. А якщо поліція почне чинити опір, то тільки розохотить натовп.
Це особливо важливе спостереження для нинішньої ситуації, коли у Путіна не залишилося легітимності, причому про це знають і самі поліцейські. У Хабаровську вони побачили, що весь народ проти Путіна — і не стали народу заважати. Те ж саме буде і в інших містах.
Ну і ще одна важлива тема, яку помітив Рогов. У Росії завжди вважалося, що наявність компромату на чиновника робить його легко керованим для начальства. Папка з кримінальною справою вважалася «козирним тузом», який нічим крити. Але історія Фургала показала, що це більше не так. Тепер навіть звинувачення у вбивствах людей не вражають. Народ каже: «А по фігу! А от навіть якщо вбивав! Все одно ви там, у Кремлі, гірше!».
Раніше Путін вважався захисником свого оточення, олігархів і чиновників від злого і голодного народу. А тепер от з’ясовується, що народ на руках готовий носити того, хто кине виклик президенту. Це дуже небезпечна для Путіна ситуація. Повстання проти нього стає суспільно схвалюваною, соціально позитивною поведінкою. На думку російського народу, Фургал у цій історії герой, а Путін — злодій. Всі це бачать і розуміють. І вже зараз роблять висновки.
Ну і давайте спробую відповісти на третє питання: чи виллється Хабаровський протест у щось більше в недалекому майбутньому?
Це, звичайно, найскладніше питання. Чи розгориться полум’я з цієї іскри? Все ж Хабаровськ і весь Далекий Схід дуже далеко від Москви, ніби на іншому континенті. Тому зараз багато політологів і аналітиків кажуть, що жителі Хабаровська погаласують і заспокояться. Звичайно, цього виключати не можна. Але я вважаю інакше.
Поки Фургал у в’язниці, не заспокояться вони. Їм сподобалося мітингувати, вони відчувають за собою силу. Через зміну якості людей, через перетворення населення на громадян, тому в стійло їх так просто не повернути. Вони будуть і далі ходити на мітинги. Скажімо, вони не потерплять призначення якогось чергового намісника з Москви. Їх зараз влаштує тільки проведення нових виборів.
Всі побачили, що на мітинги виходити можна, що це безпечно, що поліція нічого не робить. Відповідно, люди можуть запросто змінити свою долю. Нічого складного в цьому немає. Потрібен лише привід. А вибори такий привід і дадуть.Ну і останнє, що я хочу тут зазначити. Останнім часом мені багато разів говорили: «Ну що ти носишся з цією путінською легітимністю як з писаною торбою? Це занадто невловима субстанція. Він спокійно і без неї обійдеться. Полк ментів з кийками легко її замінює».
Але ось Хабаровськ показав, що ні, не замінить. І величезний мітинг, на який вийшли прості люди, і небажання поліції їх розганяти, і параліч прийняття рішень у Кремлі — це все наслідок саме втрати Путіним легітимності. І чим далі, тим виразніше буде видно цей процес. Без легітимності Володимир Путін приречений. Як цілком правильно сказав Схігумен Сергій, Хабаровськ — це перша ластівка. А ластівки по всій Росії живуть, і навіть над Кремлем літають.
Більше у відеоблозі Івана Яковини: