Чим протести в Білорусі відрізняються від Євромайдану. Розповідає колишній прем’єр-міністр України


У Мінську й інших містах Білорусі третю ніч поспіль тривали протести проти результатів президентських виборів, на яких ушосте, за офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко, який є головою держави в Білорусі вже 26 років.​ У країні затримали понад п’ять тисяч людей. Силовики під час розгону акцій застосовували сльозогінний газ, світлошумові гранати, стріляли по демонстрантах гумовими кулями. Офіційно підтверджено смерть однієї людини, до лікарень потрапили понад 200 осіб.

Про те, що відбувається в Білорусі та як це відрізняється від подій під час Євромайдану в Україні, ми поговорили з колишнім українським прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком.

– Ви стежите за тим, що відбувається в Мінську, і на що це, на вашу думку, схоже? Чи схоже це на українську Революцію гідності? Як ви ставитеся до цієї події як колишній політик, який під час своєї кар’єри поспілкувався з Олександром Лукашенком?

Білоруська влада пішла за російським сценарієм, коли шляхом тиску, шляхом залякування, шляхом фізичного насильства почали знищувати перші паростки демократії

– Звісно, стежу. І питання не тільки в тому, що я стежу, а це питання національної безпеки в тому числі й для України. Адже Білорусь – це наш сусід. І те, що відбувається в Білорусі сьогодні, має і драматичні, і історичні виміри. Драматичні – тому що білоруська влада пішла за російським сценарієм, коли шляхом тиску, шляхом залякування, шляхом фізичного насильства почали знищувати перші паростки демократії. Саме тому це – історичні події для Білорусі.

І тут треба поаплодувати білоруському народу, який протягом останніх 26 років перебував виключно під авторитарним тиском. Там знищувалося все, що мало відношення до свободи слова, до демократії, до свободи волевиявлення. І попри це, за ці 26 років виросли молоді білоруси. Так, вони виросли за Лукашенка, але при цьому при всьому вони вже інакше думають, вони інакше відчувають, вони вже знають, що їм треба боротися за своє майбутнє, тому для Білорусі це історичні події.

Для України, як і для Білорусі, найважливіше – щоб був не проросійський президент, не проукраїнський президент, а щоб в Білорусі був пробілоруський президент

Для України, як і для Білорусі, найважливіше – щоб був не проросійський президент, не проукраїнський президент, а щоб в Білорусі був пробілоруський президент.

– Олександр Лукашенко – пробілоруський президент?

– Давайте чесно говорити. Білорусь фактично поглинула Росія. На превеликий жаль, величезна залежність Білорусі – фінансова, економічна, політична, армійська, з безпеки, – вона фактично сьогодні стала однією з ключових цілей для російського президента Путіна, щоб легітимізувати цей цивільний шлюб, тому що цивільний шлюб із Росією є.

– Так, але це частково був вибір Лукашенка, мені здається, це його послідовна політика.

В Білорусі не було виборів. Це перепризначення Лукашенка. Вибори мають зовсім іншу форму

– Абсолютно точно. До того ж, ті події, які зараз відбуваються в Білорусі, вкрай вигідні Путіну, тому що Лукашенка вже фактично ніхто не приймає, Лукашенка, який не проводив вибори. Всі говорять: «Вибори в Білорусі нечесні і недемократичні». Хвилиночку, хлопці, в Білорусі не було виборів. Це не вибори. Те, що відбувалося в Білорусі, – це перепризначення Лукашенка. Вибори мають зовсім іншу форму.

– Але в 1994 році він виграв вибори – вони тоді були чесними.

Путіну вигідно, щоб Лукашенко застосував силу. Путіну вигідно, щоб у Лукашенка руки були в крові

– Але зараз 2020 рік. Ми говоримо про сьогодні. Що вигідно Путіну? Путіну вигідно, щоб Лукашенко застосував силу. Путіну вигідно, щоб у Лукашенка руки були в крові. Путіну вигідно, щоб Лукашенко був юридично легітимним, а фактично нелегітимним президентом. І тоді Путін у змозі завершити одну зі своїх ключових ідей. У нього, звісно, ключова ідея – це відродження Радянського Союзу. Але один із цих пазлів – це Білорусь. І він намагався захопити Україну – ми йому цього не дали зробити. Сьогодні за допомогою того, що відбувається в Білорусі, слабкий нелегітимний білоруський президент – це найкоротший шлях для Путіна, щоб завершити формування «союзної держави» на умовах Путіна.

– Лукашенко вже давно не одинокий, але після цих виборів він перетворюється на колективного Лукашенка, як нам говорили багато експертів, з силовими службами, що володіють деякою політичною суб’єктністю, зі своїм найближчим партнером і колишнім помічником Віктором Шейманом – з його спецслужбами – і іншими людьми. Хіба всі ці люди хочуть, щоб Росія поглинула Білорусь? У них можуть бути свої інтереси.

– Звісно, у них можуть бути свої інтереси. Тільки їхні інтереси, на превеликий жаль, вони не в змозі самі реалізувати. Якби у них був інтерес мати демократичну країну – тоді їм необхідно йти в Європейський союз, тоді їм треба відмовитися від «союзної держави», тоді їм треба проводити чесні демократичні вибори, тоді їм треба боротися з корупцією. Це правило Європи. Всі інші правила – це правила Росії.

– У Білорусі дуже низький рівень низової корупції – коли люди гроші платять лікарям – Лукашенко там так «зачистив галявину», що люди при слові «заплатити лікарю хабар за те, щоб зробити якусь довідку» впадають у такий ступор, якого ні в Росії, ні в Україні ніколи ми з вами не бачили. Країна готова до інвестицій. А у Заходу зараз є гроші, щоб дати іншому білоруському президенту – не Олександрові Лукашенкові, – щоб він був самостійним?

– У першу чергу, необхідно вирішити питання: за що бореться сьогодні Білорусь? Дуже важливо, що Білорусь бореться за свою незалежність, за своє майбутнє.

Ви ставили запитання: яка різниця між Україною і Білоруссю? Адже ми були не просто проти Януковича. Країна чітко виступила за інтеграцію з Європейським союзом, за угоду з ЄС, за НАТО. Країна чітко виступила за свою територіальну цілісність і незалежність. Тобто країна йшла не тільки «проти» – країна йшла «за». І я впевнений, що ті люди, які вийшли сьогодні на вулиці в Білорусі, вони теж не «проти» – вони «за». За нову, за кращу, за демократичну, за європейську Білорусь.

Що стосується корупції. Звісно, це добре, коли в країні немає корупції на нижньому рівні, але коли вся влада на верхньому рівні належить одному клану – це і є найстрашніша корупція.

– Люди кажуть, що в Білорусі зараз міліція з народом. Як ви думаєте, міліція в стані відступити в Білорусі, якщо так, то за яких умов?

– Я так бачу, що Лукашенко готувався до такого розвитку ситуації, тому що те, що відбувається на вулицях Мінська, показує, що міліція готувалася до розгону масових демонстрацій. І він сьогодні боротиметься до останнього, і ввірені йому сили боротимуться до останнього, щоб утримати владу.

Вихід сьогодні для Білорусі і для самого Лукашенка є тільки один правильний. Це повторні президентські й одночасні парламентські вибори

Вихід сьогодні для Білорусі та для самого Лукашенка є тільки один правильний. Його практично неможливо досягти, але це єдиний правильний вихід. Це повторні президентські й одночасні парламентські вибори. Я говорю ще й про парламентські вибори, тому що в Україні Майдан був повністю конституційний і легітимний. В Україні всі рішення голосувалися в парламенті й отримували або конституційну більшість, або просту більшість. Тому для Білорусі сьогодні потрібна нова сторінка. Але якщо Лукашенко каже, що він виграв вибори, значить, нехай піде на повторні вибори та нехай оголосить в тому числі й одночасні парламентські вибори. І для цього повинні працювати й наші європейські друзі – тобто весь Європейський союз – і американці, і Україна, тому що ми найближчі сусіди та друзі, і партнери, і [потрібно ще буде] подивитися на російську реакцію.

і