Права загроза у ФРН: тінь впала на поліцію

Погрози вбивством, схрони зброї та емблеми зі свастикою. Невже у поліції з’явився осередок правого радикалізму? Останній скандал у поліції ФРН підтверджує ці підозри.

Від гессенської поліції суспільство очікує відповідей Від гессенської поліції суспільство очікує відповідей

Він називав себе «Оберштурмбанфюрером СС». У пам’яті багатьох німців це відразу ж викликає асоціації із найтемнішими сторінками минулого, з організацією, відповідальною за мільйонні жертви Голокосту, терор і смерть.

Незадовго до цього німецька кабаретистка Іділь Байдар (Idil Baydar) отримала погрози вбивством, адресовані їй від такого собі «Оберштурмбанфюрера СС». Байдар користується великою сценічною популярністю, а у своїх жартах нерідко торкається теми повсякденного расизму проти жителів Німеччини з міграційним корінням. Її жарти веселять мільйони німців, але також і змушують задуматися.

Останній неонацистський скандал має крім суспільного ще й політичний вимір, адже сліди ведуть у федеральну поліцію. Ба більше, погрози, які отримала Байдар містили і інформацію персонального характеру, отриману з бази даних поліції у федеральній землі Гессен.

Читайте також: Злочини неонацистів у Німеччині та фіаско ЗМІ

Сліди ведуть у поліцію

Байдар дізналася про все із повідомлень преси. «Найдивніше те, що зі мною ніхто з поліції не зв’язався, ніхто не сказав, що, мовляв, справа у нас під контролем, не хвилюйтеся, ми вас захистимо. Я почуваюся кинутою напризволяще, а поліції до цих погроз, схоже, немає справи», — каже вона в інтерв’ю газеті Tageszeitung.

Потрапила у поле зору праворадикалів: кабаретистка Іділь Байдар Потрапила у поле зору праворадикалів: кабаретистка Іділь Байдар

Справа Байдар не єдина: політики від німецької лівиці ще з 2018 року отримували схожі погрози, які також містили інформацію, добуту з комп’ютерної бази даних поліції Гессена. Цим зараз займається прокуратура, а земельний міністр внутрішніх справ Петер Бойт (Peter Beuth), від якого суспільство вимагає пояснень, на одній із пресконференцій висловив сподівання, що поліція докладе усіх зусиль для того, щоби спробувати заперечити підозри, що виникли.

Скандал, тим часом, вийшов далеко за межі конкретної федеральної землі. Зараз про нього говорить ціла Німеччина і ставить найважливіше питання: чи притаманний німецькій поліції системний расизм, та чи присутні там правоекстремістські мережі, які діють на підрив демократичного та правового характеру держави?

Йорґ Радек Йорґ Радек

Профспілка поліцейських GdP однозначно запевняє, що «у німецькій поліції немає місця системному расизмові», — каже у розмові з DW заступник голови профспілки Йорґ Радек (Jörg Radek) і запевняє, що подібні випадки — радше виняток, «який слід розслідувати правовими методами». Радек та його організація користуються підтримкою політиків. Однак, не в останню чергу через протести у США проти поліцейського насильства, тиск на поліцію зростає і у Німеччині.

Громадські організації б’ють на сполох

Список скандалів у Німеччині довгий. Наприклад, у найбільшій федеральній землі Північний Рейн-Вестфалія, на заході ФРН, від роботи відсторонено 29 правоохоронців. У закритих інтернет-групах вони обмінювалися світлинами Гітлера та хворобливими фантазіями розправи із біженцями.

На півночі Німеччини інший поліцейський утворив закриту групу, де публікувалися «чорні списки ворогів» з іменами тисяч активістів та журналістів. Під час обшуку у нього виявили гвинтівки, електрошокери та 50 тисяч набоїв. За власним зізнанням, членство у групі мали й інші правоохоронці та армійці.

Читайте також: Німецький спецпідрозділ KSK розформують? В еліту Бундесверу потрапили неонацисти

У поліцейських академіях у Берліні та Бранденбурзі свастиками та ісламофобськими гаслами теж уже нікого не здивуєш, а під час кримінальних розслідувань останніх десятиліть жертви із мігрантським корінням нерідко самі ставали підозрюваними.

Дивитись відео 01:33

Неонацисти в німецьких тюрмах

Яскравим прикладом тут є справа вбивств «Націонал-соціалістичного підпілля» (NSU). Від рук членів цієї правоекстремістської банди між 2000 та 2007 роком загинуло 9 підприємців мігрантського походження та одна жінка-поліцейська. Однак слідчі органи концентрувалися насамперед на родинах жертв. Кривавий марш екстремістів зупинила не поліція, а самогубство двох її членів у 2011 році. Тоді ж з’ясувалися і масштаби діяльності цього угруповання.

У парламенті, між тим, створюють слідчі комісії, а політики-консерватори говорять про халатність і вимагають змін. Однак поки помітних змін не відбулося.

Громадські організації вже роками скаржаться на ігнорування фактів дискримінації осіб з міграційним корінням. «Як раз у державних інституціях розуміння расизму і досі є досить обмеженим», — стверджує представниця Ініціативи чорношкірих у Німеччині Таїр Делла (Tahir Della).

Берлін: протести проти расизму після вбивства Джорджа Флойда у США Берлін: протести проти расизму після вбивства Джорджа Флойда у США

Масштаби невідомі

Однак конкретних цифр щодо системності та масштабів расистських настроїв у німецькій поліції досі бракує. Міністр внутрішніх справ Горст Зеегофер (Horst Seehofer) недавно відмовив у проведенні дослідження щодо так званого «расового профайлінга», коли громадяни піддаються контролю через їхній колір шкіри. До речі, Рада Європи рекомендувала Німеччині таке дослідження провести. Таїр Делла вважає рішення помилковим. «Поліцейське насильство веде до фатальних наслідків. Це стосується і США, і Німеччини, попри усі відмінності між двома країнами. Замовчування структурних проблем не веде до покращення ситуації», — критикує вона у розмові з DW.

Читайте також: Коментар: Правий терор у Німеччині — поразка держави

Експерт з питань німецької поліції Рафаель Бер (Rafael Behr) у своєму коментарі для журналу Der Spiegel також критикує поліцію за небезпечне применшення значущості проблеми, а також висловлює стурбованість зростанням агресивної риторики.

Все це збігається із висновками Федерального відомства із захисту конституції. 9 липня її звіт за 2019 рік представив міністр Зеегофер. Висновки не залишають поля для сумнівів щодо серйозності проблеми: зростання антисемітизму, правого екстремізму та расизму. У документі правий екстремізм названо найбільшою загрозою нацбезпеці Німеччини.

і