Смски від посла: як Київ позбувся незручних істориків

Міністерство закордонних справ України відкликало патронат над Німецько-Українською комісією істориків після низки невдалих спроб впливати на роботу вчених. У Берліні засмучені цим демаршем.

Міністри закордонних справ Німеччини Гайко Маас і України Дмитро Кулеба донедавна разом символічно патронували роботу двосторонньої комісії істориків. Нещодавно Київ вийшов з цієї ініціативи Міністри закордонних справ Німеччини Гайко Маас і України Дмитро Кулеба донедавна разом символічно патронували роботу двосторонньої комісії істориків. Нещодавно Київ вийшов з цієї ініціативи

Створення Німецько-Української комісії істориків 2015 року було ініціативою німецьких вчених, які після Євромайдану і з початком війни на Сході України усвідомили, що у Німеччині замало знають про Україну та її історію. За п’ять років роботи комісія провела низку наукових конференцій, за фінансової підтримки Німецької академічної служби обмінів і Фонду Роберта Боша десятки українських і німецьких вчених і студентів отримали стипендії для дослідницької роботи і участі у міжнародних наукових заходах. Крім того, аспіранти і молоді вчені з України і Німеччини на семінарах, організованих з ініціативи комісії, спільно навчаються методів історичних досліджень. «Ми прагнемо зближення німецької та української культур історичних досліджень», — зазначив у розмові з DW співголова комісії з німецького боку професор Мюнхенського університету Людвіга Максиміліана Мартін Шульце Вессель (Martin Schulze Wessel). Тим не менше, українське міністерство закордонних справ відкликало патронат над Німецько-Українською комісією істориків, про що стало відомо 24 вересня.

Читайте також: «Голокост від куль» в Україні: Німеччина має знати більше

Голодомор і невдоволення Києва

Варто зауважити, що останніми роками комісія істориків, до складу якої входять по семеро українських і німецьких науковців, регулярно зазнавала публічної критики з боку посла України у Німеччині Андрія Мельника. Дипломат закидає дослідникам насамперед недостатню увагу до питання Голодомору. Коли восени минулого року комісія Бундестагу прийняла до розгляду громадську петицію з вимогою визнати Голодомор геноцидом українського народу, Мельник активно агітував в інтерв’ю німецьким ЗМІ за ухвалення такої резолюції і водночас закидав Німецько-Українській комісії істориків бездіяльність у питанні, яке Київ вважає важливим для своїх національних інтересів. У колонці на «Європейській правді» під заголовком «Мовчання буває злочинним» посол торік вимагав «перезавантажити» комісію і домагався звільнити українського співголову комісії, відомого історика Ярослава Грицака. Саме на Грицака і його українських колег Мельник покладає відповідальність за те, що комісія не виступила з резолюцією про визнання Голодомору геноцидом, що було би важливим сигналом німецьким політикам.

Мартін Шульце Вессель: Голодомор - найбільший з багатьох злочинів, скоєних Радянським Союзом Мартін Шульце Вессель: Голодомор — найбільший з багатьох злочинів, скоєних Радянським Союзом

Як з’ясувала DW, під час внутрішніх дискусій у комісії українські історики закликали німецьких колег ухвалити спільну резолюцію, в якій підтримати визнання Голодомору геноцидом українського народу. Утім, як зазначив у розмові з DW професор Шульце Вессель, серед німецьких істориків не було підтримки цієї ініціативи, попри те, що ніхто з семи членів комісії не ставить під сумнів геноцидальний характеру цього злочину. «Частина німецьких вчених схильна до визначення Голодомору як злочину проти людяності. Зрештою, однак, проблема передовсім у тому, що визначення геноциду сформульоване у Конвенції ООН від 1948 року, і це робить геноцид перш за все терміном, яким оперує міжнародне право, а не історія», — наголошує Шульце-Вессель.

Читайте також: Kiew чи Kyjiw: як називають українську столицю та інші міста в Німеччині

Геноцид: історичний чи політичний термін?

Як випливає зі слів Мартіна Шульце Весселя, німецькі історики побоялися бути втягнутими у політичні дебати щодо того, чи має Бундестаг визнати Голодомор геноцидом. Німецький співголова комісії наголошує, що у німецькій академічній традиції двосторонні комісії істориків фокусують свою роботу на темах, пов’язаних зі спільними сторінками історії народів. У випадку Німеччини і України це передовсім німецька окупація і пов’язані з нею злочини під час Другої світової війни. Із цих питань комісія не лише проводить наукові дискусії, але і робить публічні заяви. Наприклад, торік, коли у Берліні обговорювалися плани спорудити меморіал жертвам нацистської окупації Польщі, німецькі і українські вчені виступили зі спільною заявою, в якій наголосили, що такий меморіал не може не включати вшанування жертв нацистських злочинів на території України і Білорусі, про які досі замало знають у Німеччині.

«Комісії істориків створюються для роботи над спільними тягарями історії, у цьому і є їхній етичний обов’язок. Історичні тягарі у відносинах інших держав (України і Росії як правонаступниці СРСР. — Ред.) мусять бути темами для роботи інших комісій», — каже вчений з Мюнхена. Водночас професор Шульце Вессель рішуче відкидає закиди посла Мельника про бездіяльність комісії. «У Німеччині ніхто так багато не досліджував Голодомор, як члени нашої комісії. Ніхто так часто публічно не говорив про Голодомор у Німеччині, як це робив я, причому саме в українському ключі», — наголошує професор.

«Остання крапля» для посла

Зрештою, розв’язкою суперечки істориків з українським послом у Берліні стало відкликання патронату над комісією з боку українського МЗС. Ключовим закидом на адресу комісії відомство назвало, зокрема, «самоусунення» від дискусії про Голодомор у Бундестазі. «Протягом останнього року не посилилося враження, що в існуючому форматі діяльність комісії відповідає національним інтересам України. Саме це й стало останньою краплею терпіння і спричинило відкликання патронату МЗС України», — зазначено у заяві, оприлюдненій 24 вересня. Цього ж дня відбувався вебінар на тему Голодомору, який був організований Німецько-Українською комісією на заміну конференції, яка не відбулася у Берліні через пандемію.

Посол Андрій Мельник вважає, що Німецько-Українська комісія істориків недостатньою мірою враховує інтереси України Посол Андрій Мельник вважає, що Німецько-Українська комісія істориків недостатньою мірою враховує інтереси України

Як з’ясувала DW, напередодні вебінару Андрій Мельник надсилав смс-повідомлення професору Шульце Весселю, які демонструють дещо іншу картину того, що саме стало «останньою краплею» для української сторони. У своїх повідомленнях Мельник в ультимативній формі вимагав у мюнхенського професора зняти з порядку денного вебінару про Голодомор доповідь Георгія Касьянова, завідувача відділом новітної історії та політики в Інституті історії України Національної академії наук.

Касьянов — автор більше десятка наукових публікацій, присвячених дискурсам української історіографії у дослідженні Голодомору. Він — відомий критик спроб політиків втручатись у наукові дискусії. У доповіді історика на вебінарі йшлося, зокрема, про те, що у Верховній Раді за останні роки було вже більше десятка пропозицій запровадити кримінальну або адміністративну відповідальність для тих, хто ставить під сумнів те, що Голодомор був саме геноцидом за визначенням. «Я не заперечую, що держава може затверджувати певні істини на політичному рівні. Але я категорично проти того, щоби політики мені як вченому розповідали, як писати про історію», — наголосив Касьянов у розмові з DW. При цьому історик підкреслив, що сам він не заперечує, що Голодомор був геноцидом, так само як і всі інші учасники вебінару, який відбувся 24 вересня. Водночас Касьянов називає спроби посла унеможливити його участь у дискусії з німецькими істориками небезпечним прецедентом. «Місія вченого полягає у тому, щоби критично аналізувати дії політиків, а не обслуговувати їх», — нагадує Георгій Касьянов.

Запрошення Касьянова - це ляпас і остання крапля для нашого терпіння. Чому Ви боїтеся запрошувати українських науковців, які представляють домінуючу думку? Таким чином лише посилюється існуюча підозра, що робота комісії свідомо спрямовується в певному політичному напрямку, який суперечить українським інтересам. Такі дії не залишаться без відповіді, - написав посол Андрій Мельник німецькому співголові комісії напередодні того, як українське МЗС відкликало патронат «Запрошення Касьянова — це ляпас і остання крапля для нашого терпіння. Чому Ви боїтеся запрошувати українських науковців, які представляють домінуючу думку? Таким чином лише посилюється існуюча підозра, що робота комісії свідомо спрямовується в певному політичному напрямку, який суперечить українським інтересам. Такі дії не залишаться без відповіді», — написав посол Андрій Мельник німецькому співголові комісії напередодні того, як українське МЗС відкликало патронат

Берлін наголошує на незалежності комісії

Мартін Шульце Вессель у розмові з DW назвав смс від Андрія Мельника «кричущим нападом на автономію наукової роботи». Скріншоти смс від Мельника оприлюднені на сайті Німецько-Української комісії істориків. «Ми не можемо бути інструментом української історичної політики. Якщо так розуміти роботу істориків, то їх можна одразу працевлаштовувати у міністерства», — наголошує професор.

Співрозмовник DW у німецькому МЗС зазначив, що у Берліні шкодують про рішення Києва відкликати патронат. Водночас німецькі дипломати наголошують, що Німецько-Українська комісія істориків є незалежною інституцією. «Для майбутнього наших двосторонніх відносин і надалі залишається центральним завданням незалежне наукове осмислення нашої спільної історії», — зазначають в МЗС. Чи належить до питань спільної історії Голодомор, дипломати у Берліні не уточнюють.

Читайте також: Петиція в Бундестазі: МЗС Німеччини проти визнання Голодомору геноцидом

Скандал навколо відкликаного Києвом патронату не йде на користь, коли йдеться про те, щоби поширювати у Німеччині знання про історію України, зазначив у розмові з DW німецький історик і політолог Ґергард Сімон (Gerhard Simon). Професор Сімон — один з найактивніших прибічників ухвалення німецьким Бундестагом резолюції щодо Голодомору, чого поки що безрезультатно домагається Київ. Дослідник відзначає, що у цьому питанні посол Андрій Мельник докладає великих зусиль, однак спроби вплинути на роботу комісії, на його думку, зайшли надто далеко. «Дипломат не може наполягати на тому, щоб науковця не запрошували на дискусію», — констатує Сімон.

Серед головних перепон ухваленню Бундестагом резолюції щодо Голодомору Ґергард Сімон називає побоювання багатьох депутатів остаточно зіпсувати відносини з Росією. Водночас історик сподівається, що рано чи пізно німецький парламент таки дасть оцінку Голодомору, що допоможе привернути увагу німців до цього поки що маловідомого у Німеччині злочину. «Ця ініціатива однак не має провалитися через дебати про те, чи буде у резолюції слово «геноцид», чи йтиметься про «злочин проти людяності», — застерігає Ґергард Сімон.

DW.COM

і