Україна потрапила в політичний скандал в Естонії

Наприкінці минулого тижня в Естонії розгорівся політичний скандал, до якого причетна Україна. В інтерв’ю журналісту російської служби Deutsche Welle Костянтину Еггерту міністр внутрішніх справ Естонії Март Хельме заявив про загрозу для естонської ідентичності та мови зі сторони українських трудових мігрантів. На думку міністра, через українців у Естонії буде збільшуватися кількість російськомовного населення, яке зараз становить 25%. Хельме впевнений, що етнічних естонців занадто мало, щоб переварити таку кількість представників інших народів. За словами міністра, присутність українців у Естонії не вигідна естонським громадянам, тому що вони працюють за нижчу зарплату і забирають робочі місця. Хельме висловився ще щодо низки питань, у тому числі порекомендував геям мігрувати до Швеції, де до них ставляться дружелюбно.

Погодитися з Хельме можна тільки в одному: особи нетрадиційної орієнтації не можуть нав’язувати свою думку гетеросексуалам, пропаганда ЛГБТ-цінностей не повинна бути частиною державної політики, а шлюб можливий лише між чоловіком і жінкою. Це стосується й України, де останніми роками приділяється надто багато уваги цьому питанню попри більш серйозні проблеми в інших сферах. Президент Естонії Керсті Кальюланд заявила, що міністр Хельме не годиться для уряду через його висловлювання про геїв, не акцентуючи увагу на його риториці про українців. Команді президента Володимира Зеленського варто коректно сприймати демарш естонського міністра. Заява Хельме — це провокація в інтересах його Консервативної народної партії Естонії, яка не відображає позицію уряду країни.

Кадровий голод

Щоб не говорив Хельме, українці їдуть працювати до Естонії на вакансії, які не популярні серед місцевих жителів, і це відповідає інтересам місцевого бізнесу. В Естонії існує дефіцит робочої сили в умовах економічного зростання і скорочення чисельності населення. Після вступу Естонії до ЄС в 2004 році країну покинули 6% жителів. Деякі переїхали на ПМП до Великої Британії і Фінляндії. У 2019 році найбільше в Естонії не вистачало водіїв вантажних автомобілів, логопедів, ІТ-фахівців, будівельників, працівників громадського харчування, промпідприємств, а в деяких повітах – лікарів, швачок. Під час візиту президента Керсті Кальюлайд до Києва в листопаді 2019 року вона підписала спільну заяву з президентом Володимиром Зеленським, в якій лідери погодилися повною мірою використовувати потенціал Угоди про асоціацію Україна-ЄС, яка передбачає співпрацю у сфері міграції.

За інформацією посла України в Естонії Мар’яни Беци, в балтійській республіці проживає 30 тис. українців. Це не тільки трудові мігранти, а й студенти, а також члени сімей. Українці представляють всього лише 2,3% населення Естонії (1,3 млн осіб). Їх занадто мало порівняно з кількістю етнічних естонців (близько 1 млн) або тамтешніх росіян (325 тис.). Українські мігранти цінуються за готовність працювати за менші гроші, ніж платять естонцям. Середня зарплата в Естонії становить 11,5 євро на годину, тим часом як українським зварювальникам пропонують 6 євро, а кухарям – 7-9 євро. Власник молочної ферми Тійт Нійло на хуторі Нопрі вважає, що в усьому світі практикується залучення іноземної робочої сили, українці для цього добре підходять, й естонській владі не варто виділятися із загального тренду.

В умовах карантину та пандемії коронавірусу в Естонії не вистачає електриків, сантехніків, зварювальників, працівників на деревообробні підприємства. Влітку нікому було збирати урожай полуниці з 800 гектарів полів. Навіть розглядалася можливість залучення ув’язнених до сільськогосподарських робіт, але, на прохання естонських фермерів, уряд скасував заборону на в’їзд сезонних працівників із третіх країн. Член правління «Естонської асоціації виробників полуниці» Елке Ліллеметс зізналася, що естонці не горять бажанням працювати в полі, в тому числі безробітні, яким вистачає для життя соціальної допомоги. Залучати українських сезонних працівників рекомендував екс-міністр сільського господарства Іварі Падар. Спецрейси з сезонними працівниками з України курсують не тільки до Естонії, а й до Великої Британії, Фінляндії, Польщі, Швеції, Німеччини.

Передвиборчі інтриги

Мабуть, інтерв’ю Хельме для Deutsche Welle пов’язано підготовкою Консервативної народної партії Естонії до місцевих виборів у 2021 році. Поки що справи у консерваторів йдуть не дуже. Згідно з опитуванням Norstat, у червні партію Хельме підтримували 16% естонців – менше, ніж проголосувало на парламентських виборах в 2019 році (17,8%). Найпопулярнішою партією в Естонії є опозиційна правоцентристська Партія реформ Каї Каллас, яку підтримують 30,3% естонців. У цієї політичної сили були всі шанси очолити уряд після торішніх парламентських виборів, якби Центристська партія не погодилася сформувати коаліцію з Консервативною народною партією Естонії і партією «Вітчизна».

Хельме намагається виправити ситуацію і консолідувати довкола своєї партії найбільш консервативні верстви естонського суспільства. Тому він порушує злободенні питання. Лідер Консервативної народної партії Естонії пропонує провести референдум про скасування закону про співмешкання, який дозволяє особам нетрадиційної орієнтації вступати в цивільний шлюб. За даними опитування ERR, 60% естонців не підтримували ухвалення цього закону в 2014 році.

Політик спекулює на мовному питанні тому, що в Естонії існує проблема російськомовних негромадян. У країні проживає 70 тис. осіб, які не вивчили державну мову і не отримали естонське громадянство після здобуття незалежності. Переважно це місцеві росіяни. Знання естонської мови є однією з умов для отримання громадянства. Замість паспорта громадянина Естонії місцевим російськомовним видали паспорти негромадян. З 2010 року кількість негромадян в Естонії скоротилася на третину. Російськомовні або змогли інтегруватися в естонське суспільство, або мігрували до інших країн ЄС із сірими паспортами.

Хельме став роздмухувати проблему у зв’язку з тим, що на заробітки до Естонії стало приїжджати достатньо українців із Донбасу, які спілкуються між собою російською мовою і практично не використовують українську або англійську, і тим паче не знають естонської. Російськомовні мають репутацію «п’ятої колони» Кремля серед естонських ультранаціоналістів. Однак такої позиції дотримуються далеко не всі естонці. Російська мова залишається мовою ділового спілкування між українськими, російськими та естонськими підприємцями. Переважно естонці сяк-так говорять російською, в тому числі і Хельме. Незважаючи на мовні відмінності, естонці тепло ставляться до українців як до товаришів по нещастю, які зіткнувся із загрозою з боку Кремля. Естонці вважають окупацією період перебування своєї країни у складі СРСР.

Не на користь українських трудових мігрантів склалися обставини: пандемія коронавірусу спровокувала економічну кризу в Естонії. До кінця 2020 року прогнозується економічний спад на рівні 5% і безробіття на рівні 13%. У пріоритеті уряду реорганізація ринку праці — створення нових робочих місць і перенавчання безробітних. Знайти хорошу роботу в Естонії іноземцям буде складніше. Не без участі українців естонське суспільство пізнало темну сторону міграції. За спостереженнями естонських правоохоронців, українські сезонні працівники 46 разів порушили правила самоізоляції, а 17 осіб вийшли на роботу раніше закінчення терміну двотижневої самоізоляції. У серпні 2019 року поліція Естонії затримала трьох українських повій і зажадала покинути країну. Такі інциденти виставляють Україну не в кращому світлі в очах естонського суспільства.

Російський фактор

У своєму інтерв’ю Хельме торкнувся українського питання. Міністр внутрішніх справ не підтримує анексію Криму і висловив стурбованість з приводу російської агресії в Грузії в 2008 році і в Україні в 2014 році. Водночас він підкреслив, що загрози з боку РФ для Естонії не буде, якщо країни — члени НАТО не стануть розміщувати озброєння на її території. На військовій базі в естонському місті Тапа служать 800 британських військовиків за участю Данії, Франції, Ісландії в рамках розширеної присутності НАТО з метою проведення підготовки естонської армії і стримування Росії в Східній Європі. США продали Естонії військове обладнання на 450 млн дол. з 2014 року, виділили 150 млн дол. як військову допомогу з 2015 року. У 2018-2020 роках на території балтійської країни НАТО проводило багатонаціональні військові навчання. У квітні 2018 року президент Керсті Кальюланд закликала США розмістити на території Естонії американські війська і зенітно-ракетні комплекси Patriot, щоб стримування Росії було більш ґрунтовним.

Російська розвідка активно працює в Естонії. У 2019 році поліція безпеки викрила 20 шпигунів, які співпрацювали з ФСБ, ГРУ, Службою зовнішньої розвідки РФ. Минулого року за шпигунство в інтересах Росії були засуджені колишній офіцер Сил оборони Денис Метсавас і його батько Петро Волін, екс-співробітник поліції безпеки Володимир Куликов, колишній член правління Спілки ветеранів збройних конфліктів і військової служби «Бойове братство» Сергій Кондрат, громадянин РФ та Естонії Дмитро Козлов.

Лідер естонських консерваторів вважає, що антиросійські санкції потрібні, бо Заходу необхідно було відреагувати на дії РФ в Україні, але сумнівається в їхній ефективності і не вважає, що вони зроблять Росію демократичною країною. Міністр вважає, що пріоритет потрібно віддавати дипломатії, а не посиленню обмежувальних заходів проти Москви. Ймовірно, Хельме керують амбіції, він бачить для своєї партії більш серйозні перспективи в естонській політиці, ніж роль молодшого партнера по коаліції для Центристської партії.

В інтерв’ю Хельме дав зрозуміти керівництву РФ і російськомовному населенню Естонії, що за час роботи послом у РФ (1995-1999 роки) він добре вивчив історію і політичну систему східного сусіда та нібито знає, яким чином вивести російсько-естонські відносини на якісно новий рівень, уникаючи конфронтації. Він навіть спробував показати, що нібито Росія та Естонія однаково відчувають незручності через Україну, з тією різницею, що росіяни зіткнулися з санкціями, а естонці і місцеві росіяни — із напливом трудових мігрантів.

Судячи з усього, Хельме підлаштовується під пріоритети своїх партнерів по групі «Ідентичність і демократія» в Європарламенті. Партії євроскептиків «Ліга» (Італія), «Національний рух» (Франція), «Альтернатива для Німеччини» (Німеччина), Австрійська партія свободи підтримують скасування антиросійських санкцій, виступають за налагодження відносин із РФ і зацікавлені в зниженні впливу Єврокомісії на рішення урядів країн — членів ЄС.

Політична криза

Опозиційні і провладні партії звинувачують Хельме в гомофобії. Лідер опозиційної партії реформ Кая Каллас звинуватила Хельме в тому, що він псує міжнародний імідж Естонії, і зажадала від прем’єр-міністра і лідера Центристської партії Юрі Ратаса видалити Консервативну народну партію Естонії з коаліції, якщо йому вистачить сили волі. Ратас вважає, що Хельме ускладнює роботу коаліції, діє врозріз домовленостям, а його заяви абсурдні і за ними нічого не слідує. Центристська партія виступає за збереження викладання в школах російською та естонською, спрощення процедури отримання громадянства. Член провладної коаліції, віце-спікер парламенту і глава християнсько-демократичної партії «Вітчизна» Хелір-Вальдор Сеедер не бачить загрози для національної безпеки та естонської культури з боку 1,5 тис. сезонних працівників з інших країн.

Якщо політична криза призведе до розпаду провладної коаліції, тоді на Хельме може чекати доля лідера італійської партії євроскептиків «Ліга» екс-міністра внутрішніх справ Маттео Сальвіні, який теж виступав за посилення міграційної політики, проти прийому суден із біженцями. На тлі розбіжностей з незговірливим міністром внутрішніх справ прем’єр-міністр Італії Джузеппе Конте сформував у вересні 2019 року нову коаліцію з опозиційною Демократичною партією, а «Ліга Півночі» залишилася не у справах. Такий сценарій можливий в Естонії, якщо Центристська партія домовиться про коаліцію з Партією реформ або Соціал-демократичною партією.

Команді Зеленського варто уникати різких заяв на адресу уряду Естонії, незважаючи на те, що риторика Хельме утискає інтереси українських громадян. Естонія є цінним партнером України серед країн — членів ЄС і НАТО. Естонські медзаклади приймають поранених українських військовиків для реабілітації, а інструктори беруть участь у підготовці Збройних сил України. Естонія разом із Латвією, Литвою Польщею займає найжорсткішу позицію щодо Росії в ЄС, виступає за продовження санкцій, проти завершення будівництва «Північний потік — 2», який не вигідний Україні, підтримує суверенітет і територіальну цілісність нашої країни.

Георгій Кухалейшвілі

і