Був би журналіст, а стаття в КК Білорусі знайдеться

мах

Кримінальна справа про незаконний доступ до платного контенту держагентства Белта — це спроба залякати й дискредитувати незалежних білоруських журналістів і ЗМІ, впевнена Наталія Макушина.

Слідчий комітет (СК) Білорусі затримав понад 10 журналістів незалежних медіа. 7 і 8 серпня в офісах найбільшого інтернет-порталу країни tut.by, агентства БелаПАН, порталу нерухомості Realt.by, редакції газети «Культура», у квартирах редакторів і журналістів були проведені обшуки. Вилучено техніку і жорсткі диски комп’ютерів. Серед затриманих — кореспондент DW у Мінську Павлюк Биковський. На допит був викликаний і засновник tut.by Юрій Зіссер.

Приводом для порушення кримінальної справи про несанкціонований доступ до комп’ютерної інформації стала скарга керівництва держагентства Белта на збої при користуванні передплатниками платним контентом. Президентська газета «Советская Белоруссия» одразу ж виклала на своєму сайті оперативну зйомку СК обшуку в редакції tut.by і два коротких фрагменти телефонних розмов, під час яких, як стверджує слідство, головний редактор порталу Марина Золотова та її підлегла Анна Колтигіна говорять про можливість використання контенту Белта.

Монополії на інформацію в Білорусі поки немає

МЗС Білорусі поспішило заявити, що мова йде зовсім не про утиски свободи слова, а про «банальний неправомірний доступ до платної інформації». Однак, затримуючи людей на три доби для допитів і видаючи записану телефонну розмову за привід для кримінального переслідування, силові структури Білорусі діють цілком у дусі сталінських часів, коли зізнання було царицею доказів.

Наталія Макушина Наталія Макушина

Не секрет, що інформація Белта для платних передплатників з’являлася ненабагато раніше, ніж та, яку міг прочитати на сайті у відкритому доступі будь-який бажаючий. Якщо хтось і користувався чужими паролями і логінами для читання платного контенту, то це швидше за все, проблеми самого агентства, яке вчасно не вирішило це питання. Передрук статей з посиланням на Белта як на джерело крадіжкою вважатися не може. А монополію на інформацію в Білорусі поки що не оголошували.

У білоруському сегменті інтернету жартують, що красти на сайті Белта для термінового поширення практично нічого. Хіба що інформацію про кількість обмолоченого зерна під час жнив. Тому питання до влади все ж залишається — чому з проблеми, яка відноситься до цивільно-правової сфери, роздувається кримінальна справа з обшуками, вилученням документів і переміщенням затриманих до ізолятору тимчасового утримання?

Затримання журналістів у Білорусі: кому це вигідно?

Ситуація зі «справою Белта» нагадує минулорічний скандал з вигаданою в КДБ «справою» Білого легіону». Тоді влада дуже боялася масових протестів проти декрету «про дармоїдів», а державні ЗМІ демонстрували «незаперечні свідчення» діяльності озброєної організації, яка нібито готувала державний переворот силовим шляхом.

DW.COM

По державному ТБ прокрутили прослуховування розмов про переворот, показали гори зброї, гранат, набоїв і листівок, а також відео тренувань воєнізованих загонів. Однак через півроку липова справа розсипалася через брак доказів, а всі заарештовані були звільнені.

Порушення нинішньої кримінальної справи теж надумане. ЇЇ головна причина — зовсім не боротьба з несанкціонованим доступом до контенту Белта. Новий привід для репресій — чудова можливість для силовиків довести спроможність своїх відомств. Адже залякування і дискредитація журналістів не підконтрольних владі ЗМІ, які працюють в умовах сильного тиску, стали частиною діяльності силовиків.

У Білорусі вже заблокований доступ до незалежних інтернет-ресурсів «Хартія-97» і «Білоруський партизан». Не припиняються затримання і суди над фрілансерами — кореспондентами телеканалу «Белсат» і Білоруського Радіо Рація, які ведуть мовлення на Білорусь з Польщі. Лік виписаних їм штрафів йде на десятки тисяч доларів.

Звичайно, зараз найрозумніше було б припинити кримінальне переслідування журналістів і надати можливість розібратися в ситуації, що склалася, самим суб’єктам господарювання. Та чи прислухається до голосу розуму білоруська влада?

Цей коментар є особистою думкою автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції та Deutsche Welle загалом.

і