Фейки та дезінформація як «пальне» для пропагандистської машини Кремля

Фейки та дезінформація як «пальне» для пропагандистської машини Кремля

Але принцип «чим нахабніша брехня, тим більше вірить у неї народ» спрацьовує лише всередині РФ

Російська пропаганда лише впродовж останнього тижня видала «на гора» чималу кількість брехливих інформаційних вкидів на «улюблену» українську тематику. Пояснення тут просте – Україна, яка гідно відсвяткувала тридцяту річницю відновлення незалежності, йде правильним шляхом, тому й викликає таку бурхливу реакцію Кремля, російських мас-медіа, які відкрито і навіть примітивно брешуть. 

Тож російські ЗМІ, маніпулятивні сайти, телеграм-канали досить активно розповсюджували різноманітні плітки та конспірологічні теорії, серед яких, зокрема, були повідомлення про нібито утиски РПЦ в Україні, неправдиві відомості про життя Вселенського Патріархату, візит якого став історичною подією напередодні святкування Дня Незалежності, його відносини з Православною церквою України. Оскільки «розкочегарити» мовний чи міжнаціональний конфлікт так і не вдалося, то єдиним «порятунком» для Кремля все ще лишається створення проблем у політико-релігійному контексті, де Москва не гребує ніякими засобами, але програє все більше і частіше, пропри усі зусилля.

Відверто агресивною та рясно «оздобленою» фейковими заявами і погрозами була й реакція Кремля на саміт «Кримська платформа», який фактично розпочав міжнародний формат з деокупації Криму. До яких лише порівнянь не вдавалися росіяни, називаючи масштабну міжнародну подію у Києві й «неонацистським шабашем», і «мильною бульбашкою», і «збіговиськом змовників». Були й відверті погрози для того, щоб змусити відмовитися учасників саміту від участі в ньому. Офіційна представниця російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова навіть погрожувала учасникам тим, що це позначиться на ставленні Росії до них, порівнюючи приїзд до Києва і участь у саміті з «зазіханнями на територіальну цілісність Російської Федерації».

Назвати здоровою таку реакцію Кремля точно не можна. На противагу таким безглуздим заявам можна поставити реальні підсумки саміту та відповідну реакцію світової спільноти, зокрема, понад 300 публікацій про «Кримську платформу» у виданнях майже 50 країн світу – від Північної та Центральної Америки до Південно-Східної Азії.

Кремль зазнав серйозного репутаційного удару, адже згадати таку кількість поважних гостей з усього світу на офіційних заходах, як це було в Києві напередодні та під час святкування Дня Незалежності України, у Москві точно ніхто не візьметься. Окрім того, зустріч у рамках «Кримської платформи» стала не лише демонстрацією єдності та підтримки України міжнародною спільнотою на шляху до деокупації Криму, а черговим нагадуванням для Путіна, що, вдаючись до цитування його улюбленого автора Р.Кіплінга, «Акела промахнувся».

Очевидно, що Путін та його поплічники прорахувалися, розраховуючи на те, що згодом світ сприйме та «проковтне» російські дії й наміри на українському півострові. Зрозуміло, що цього не станеться ніколи і Крим залишається російським лише в уяві самого Путіна та його соратників. «Кримська платформа» ще раз продемонструвала, що Росія у питанні Криму перебуває у цілковитій ізоляції. Навіть улюбленець Путіна Лукашенко досі відмовляється визнавати захоплення Криму публічно.

Фактично зазнавши фіаско у кількох антиукраїнських напрямках інформаційної компанії, а саме намаганнях зірвати візит Вселенського патріарха та проведення «Кримської платформи», російські пропагандисти паралельно відразу взялися до нових спроб та пошуку фейкових закидів.

Чергова дезінформація базувалася на темі евакуації українців з Афганістану, а саме про те, що нібито Україна покинула напризволяще українських військових, які перебувають на американській базі в Афганістані. Таким чином роспропаганда намагалася «убити двох зайців»: продемонструвати «неспроможність» України захистити своїх громадян та «ненадійність» США як партнера. Дезінформація була спростована одразу. Так, за повідомленнями Міноборони, Україна вивела з цієї країни весь свій контингент у складі 21 військовослужбовця, учасників місії НАТО «Рішуча підтримка», ще на початку червня 2021 року. А ті особи, які фігурували у сюжеті російських ЗМІ, перебували на базі у Кабулі як приватні особи за міжнародним контрактом з компанією, що є субконтрактором ООН, яких обов’язково евакуюють, за словами очільника МЗС Д.Кулеби, або українська сторона, або компанії, за чиїм контрактом вони та інші іноземці працювали на базі.

Та фантазія російських пропагандистів сягнула ще далі й згодом у Москві заявили про те, що вони будуть рятувати й евакуювати з Афганістану наших громадян, бо як же без «миротворчої руки допомоги» Кремля може обійтися? Безумовно, ніхто не просив державу-окупанта евакуйовувати українців з Афганістану. Та, здається, й самі росіяни не збиралися цього робити, адже ще 15 серпня МЗС Росії повідомило, що російське посольство евакуйовувати не будуть, бо таліби гарантували їм безпеку. Посол Росії в Афганістані Д.Жирнов взагалі назвав представників терористичного руху «Талібан» «адекватними чоловіками». Очевидно, «адекватність» кудись поділася, раз наміри Москви змінилися.

У черговій спробі російської пропаганди посіяти неправдиву інформацію, незважаючи навіть на складну міжнародну ситуацію, яка склалася у Кабулі, на страх і смуток мільйонів людей, – бачимо, як Кремль усіма способами намагається не лише нашкодити репутації України, а й продемонструвати свою силу та небажання назавжди втратити Україну. Без неї Росія багато в чому втрачає переконливість своєї позиції в торгах із Заходом. Не зумівши підкорити Київ, Москва почувається менш упевнено у відносинах із Баку, Астаною і навіть Мінськом. Та й для самих росіян приклад українців, які подолали імперську «спадковість», є потужним стимулом для критичного ставлення до власної влади, чого Путін допустити не може. Саме тому значні кошти і ресурси Москва спрямовує для підриву ситуації в Україні, які не дають абсолютно ніякого результату, окрім галасу, якому ніхто не вірить.

Тим паче, що відбувається цей галас на фоні власних масштабних проблем і катаклізмів: російське населення потерпає від пандемії, загострення соціально-громадської та економічної кризи в країні. І мабуть, російській владі логічніше було б спрямувати зусилля в цьому напрямку, а не на масовану, наступальну пропаганду, здійснювану російською пропагандистською індустрією, продукування фейків та погроз. Експерти спеціальної робочої групи при Європейській службі зовнішніх дій свого часу зареєстрували лише впродовж жовтня 2015 — липня 2016 року 1649 випадків дезінформації та розповсюдження фейкових повідомлень прокремлівськими ЗМІ в Європі й світі 18 мовами.

Пропагандистська машина Кремля, схоже, сперлася на старий і простий принцип, суть якого полягає в тому, що чим нахабнішою стає брехня, тим більше вірить у неї народ. Щоправда, спрацьовує та придатний такий принцип лише для внутрішнього вжитку. І то не завжди, а до певного часу, бо все таємне, як відомо, згодом стає явним. І брехня теж.

Тарас Попович

і

ютос