Лівий ухил чи підступи корпорацій?

Рік тому завершився попередній підрахунок результатів президентських виборів у США. Переможець, демократ Джо Байден, обіцяв масштабне будівництво та рекордні інвестиції всередині країни, а також велике повернення Америки на міжнародну арену. Проте всьому цьому завадили розбіжності у лавах Демократичної партії, хаос із виведенням американських військ з Афганістану та суперечки із союзниками.

  • Григор Атанесян
  • ВВС

Рейтинг президента падає кілька місяців поспіль. Центристи та консерватори переконані, що Байден пішов за лівим крилом Демократичної партії – і розплачується за це. Ліві критики, навпаки, вважають, що надто помірковані та консервативні демократи потурають корпоративним інтересам – і топлять прогресивний порядок денний президента.

Джо БайденІ ті й інші згодні в одному – Білий дім не може дозволити собі провести ще кілька місяців в обговореннях та дискусіях. Виборці чекають на конкретні дії.

“Президент, який зменшується”

Один з головних проєктів Байдена – план масштабної підтримки освіти, соціальної сфери та зеленої енергетики на загальну суму 3,5 трлн доларів, та інвестицій в інфраструктуру ще на 1 трлн.

Здавалося, що президент має все, щоб провести ці законопроєкти – і більшість Демпартії в Конгресі, і підтримка цих планів з боку населення.

Джо Байден и Ненси Пелосі

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Президент і спікерка палати представників Ненсі Пелосі місяцями ведуть переговори зі своїми ж соратниками

Але проєкт став заручником боротьби центристського та лівого крила демократичної партії. Центристи – насамперед сенатори Кірстен Сінема та Джо Манчин – відмовилися підтримувати безвідповідальну, на їхню думку, витрату бюджетних коштів на соціальні витрати.

Сінема представляє Аризону, а Манчин – Західну Вірджинію; у цих штатах виборці зазвичай голосують за республіканців і не підтримують масштабні витрати з бюджету, за якими часто слідує підвищення податків.

Адміністрація Байдена підготувала нову версію законопроєкту про соціальні витрати – в одній з останніх редакцій він передбачає витрати в 1,75 трлн доларів, удвічі менші від початкового плану. З нього виключили низку початкових позицій, на кшталт зниження цін на ліки.

Під загрозою виключення залишається й ключовий у програмі Байдена план інвестицій у відновлювану енергетику.

Відмова від соціальних програм, своєю чергою, викликала критику лівого крила партії на чолі з сенатором Берні Сандерсом та конгресвумен Прамілою Джаяпал.

При цьому Байдену потрібні голоси і прогресистів, і центристів – у Палаті представників у демократів не така велика перевага, щоб ігнорувати думку цілої партійної групи. У Сенаті у демократів перевага лише в один голос.

У п’ятницю, 5 листопада, нижня палата конгресу схвалила план інвестицій у розмірі 1,2 трлн доларів у будівництво доріг та інших об’єктів інфраструктури, але проєкт соціальної підтримки відклали до наступного місяця. На вимогу центристів, його відправили на перевірку незалежним експертам, які підрахують його реальну вартість для платників податків.

Переговори у Вашингтоні займають багато часу, але для простих американців вони здаються або бездіяльністю, або безглуздими закулісними інтригами.

Манчин и Синема

Автор фото, Getty/ Reuters

Підпис до фото, Сенатори-демократи Манчин та Сінема вимагають урізати соціальні витрати

Складнощі, з якими зустрівся Байден, виявилися тим більше несподіваними, що він обіцяв бути президентом, який досягне реальних змін – і посилався на свій 36-річний досвід роботи в Сенаті як запоруку цього.

Зараз лише 43% американців задоволені своїм лідером, за даними сайту FiveThirtyEight. У січні, одразу після інавгурації, його рейтинг сягав 55%.

Втраті рейтингу президента сприяють і проблеми, які мало пов’язані з його рішеннями. Американців непокоїть інфляція – і 60% респондентів звинувачують у ній адміністрацію Байдена. Виборці стурбовані дорогим бензином та дефіцитом низки товарів. Ці складнощі також пов’язані з глобальними логістичними та енергетичними процесами.

На південному кордоні США, між тим, зафіксували масштабний наплив мігрантів – їхні затримання цього року досягли історичного рекорду.

Все це змусило колумніста Washington Post Девіда Ігнатіуса попередити, що Байден ризикує стати ще одним президентом, який “неймовірно зменшується”.

Цей ярлик, переінакшений із назви фантастичного фільму, застосовують до лідерів, чиї обіцянки та реформи залишаються здебільшого на папері.

Незграбне повернення на світову сцену

Суперечки в конгресі змусили Байдена вирушити на кліматичний саміт у Глазго з порожніми руками. Американський лідер мав з міжнародної трибуни анонсувати плани своєї держави щодо переходу до відновлюваної енергетики, але вони так і залишились предметом політичних торгів у конгресі.

За відсутності сильних козирів, американському президенту лише довелося критикувати Володимира Путіна та Сі Цзіньпіна. Або визнавати іронічним той факт, що він закликає світ скорочувати викиди – і водночас вимагає від ОПЕК+ збільшувати видобуток нафти.

Статуя свободи

Автор фото, Getty Images

Сумніви щодо повернення Америки у світові лідери викликали й інші міжнародні невдачі адміністрації Байдена, зокрема нещодавня угода з Британією та Австралією про атомні підводні човни. Вона замінила колишній контракт Австралії з Францією, яка мала будувати підводні човни. Його розірвали, й офіційний Париж визнав такий результат “ударом у спину”.

На зустрічі з французьким президентом Еммануелем Макроном американський лідер визнав, що діяв незграбно.

Але ще сильніше союзників по НАТО – та й практично весь світ – розчарувало хаотичне виведення військ США з Афганістану на тлі бліцкригу талібів і колапсу уряду в Кабулі.

Лівий ухил чи підступи корпорацій?

Серйозним попередженням для Байдена та його партії стала поразка демократа Террі Маколіффа на губернаторських виборах у Вірджинії.

На це голосування чекали як на перший електоральний тест для національної платформи Демпартії, і вона її провалила – штат обрав республіканця Гленна Янгкіна.

Лідерка лівого крила демократів у Палаті представників Праміла Джаяпал

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Лідерка лівого крила демократів у Палаті представників Праміла Джаяпал погодилася підтримати плани Байдена. Але для початку їхньої реалізації цього замало

Кандидатові від демократів не допомогла підтримка Байдена та Барака Обами, які приїжджали агітувати за нього. Саме невдоволенням станом справ у країні політологи пояснюють поразку Маколіффа. Більше того, деякі вбачають у цьому голосуванні передумови того, що республіканці можуть повернути собі більшість у конгресі на проміжних виборах наступного року.

Результат виборів у Вірджинії – знак того, що “значна частина електорату не готова й надалі терпіти поворот партії вліво”, попереджає New York Times.

“Поразка у Вірджинії дає пану Байдену можливість нарешті сказати “ні” лівим. Це може бути єдиним шансом урятувати його президентство”, – пророкують автори консервативної Wall Street Journal.

Але ліві публіцисти звинувачують у провалах Байдена демократів-центристів.

Джо Манчин посідає перше місце серед членів Сенату за пожертвами від нафтогазових та вугільних компаній, і він відпрацьовує це вкладення, пише активіст Макс Бергер у колонці на сайті NBC News.

“Якщо когось і можна звинувачувати в тому, що Байден зайшов у глухий кут у конгресі, так це корпоративних лобістів, які переконали сенатора Джо Манчина і сенаторку Кірстен Сінема викинути найпопулярніші частини порядку денного президента”, – вважає Бергер.

ввс

і

ютос