Найшвидше зростають ціни на зерно та рослинні олії

«То весь час брала по 35, а зараз раптом 42 стало, — жінка у крамниці нерішуче дивиться на бляшанку згущенки. — Сім гривень від 42 — це ж багато!»

Згущенка — не товар першої необхідності, тому жінка залишає бляшанку на полиці і відходить.

Насправді молочні продукти — не лідери подорожчання в Україні. За рік, від жовтня минулого року, «молочка» подорожчала менше, ніж на 10%.

Чому зростають ціни на харчі і коли це припиниться

  • Анастасія Зануда
  • ВВС News Україна

Звісно, у згущенці є й цукор. А от він став дорожчим майже на 50%. Проте і цукор за швидкістю подорожчання поступається соняшниковій олії. Ціни на неї від врожаю до врожаю зросли майже на 60%.

Дорожчають також яйця та хліб, м’ясо та овочі. І навіть такий стратегічний для українців товар, як сало.

Як та чому зростають ціни на харчі та що буде далі?

Що відбувається?

prices going up

Getty
Що подорожчало найбільше?

жовтень 2021 до жовтня 2020 р.р.

  • 57,4%соняшникова олія
  • 48,3%цукор
  • 47,2%газ

Дані Державної служби статистики

Зростання цін на харчі відбувається не лише в Україні, і не лише цього року. Минулого року харчі також дорожчали. І тоді головним поясненням були ковідні локдауни, запроваджені у багатьох країнах світу, а також уповільнення, а то й припинення традиційних торговельних зв’язків.

Але ситуація не покращилася, коли країни почали згортати ковідні обмеження та повертатися до нормального життя.

Ще на початку літа ООН попереджала, що харчі дорожчають найвищими за останнє десятиріччя темпами. Восени десятирічний рекорд цін було подолано.

Як свідчить Індекс цін на харчі Організації з харчів та сільського господарства ООН (FAO), від жовтня минулого року харчі подорожчали на 31,3%.

Найшвидше зростають ціни на зерно та рослинні олії. Останні лише за жовтень зросли на 10% і нині є на рекордному рівні. А нинішні ціни на зерно, за даними FAO, є на 22% вищими, ніж рік тому.

Якщо ж взяти пшеницю, то за рік вона подорожчала майже на 40%.

Чому ростуть ціни?

Наприклад, у випадку із пшеницею ріст цін пов’язують із сильними посухами одразу в кількох країнах, що є провідними експортерами, — Канаді, США та Росії.

Дедалі частіше в контексті розмов про зміни клімату ми чуємо, що посухи ставатимуть сильнішими і тривалішими.

Прямий наслідок цього — не лише температурний дискомфорт для людини, але й менші врожаї. І до цього треба готуватися, кажуть оглядачі. Так само як і до наслідків сильніших повеней, через які, наприклад, цього року в Китаї дефіцит овочів.

Втім, боротьба з глобальним потеплінням та дороге традиційне пальне тиснуть на аграрний ринок і з іншого боку, адже біопаливо виготовляють із цукрової тростини, рослинних олій та кукурудзи.

Тому для експертів та учасників ринку новини про морози та поганий врожай тростини в Бразилії чи перехід на біопаливо з міркувань дорожнечі чи шкідливості бензину для довкілля, є «дзвіночком» про те, що з цукром та олією будуть проблеми.

Розірвані пандемією ланцюжки постачання відновити не легко

Автор фото, Getty Images

Підпис до фото, Розірвані пандемією ланцюжки постачання відновити не так легко

Нікуди не подівся такий наслідок пандемії як розірвані ланцюжки постачання.

Брак контейнерів і дорожчий морський фрахт (наприклад, через карантини в портах Китаю чи аварію у Суецькому каналі) чи нестача водіїв вантажівок (як у Британії та США через брак працівників-мігрантів) також роблять свій внесок у ціни на харчі.

Але навіть коли вільні контейнери є, а водіїв не бракує, вантажівкам та кораблям треба паливо. А ціни на нього також на рекордних рівнях. І їх також закладають у свої ціни виробники.

З іншого боку, високі ціни на енергоносії впливають на ціни на харчі не лише через вартість транспортування. Газ, наприклад, є головною сировиною у виробництві добрив. Коли «блакитне» паливо стало «золотим», у світі стали зупинятися багато заводів з виробництва добрив.

Дорогий газ, менша пропозиція і більший попит роблять добрива дорожчими, а відтак, зростають ціни і на харчі, вирощені на цих добривах.

Чого очікувати?

Якщо продовжити тему добрив, то в УСПП, наприклад, вже заявили про загрозу для посівної озимих через брак і дорожнечу добрив.

«Ціни на добрива підскочили на 30%. Це рекордне за останні роки підвищення, яке, безумовно, вже відобразилося на собівартості агропродукції», — зауважують в УСПП і нагадують:

«Зараз для аграріїв відповідальний час посівної, і від наявності та фінансової доступності добрив залежить врожайність».

Тож виглядає, що проблеми цього року можуть перейти у наступний рік, принаймні частково.

магазин

Автор фото, UNIAN

подкаст
Що це було
Що це було

Головна історія тижня, яку пояснюють наші журналісти

Випуски

Кінець подкаст

З іншого боку, оглядачі та учасники ринку кажуть, що цьогоріч в Україні зібрали дуже непогані врожаї багатьох культур. Передусім основи аграрного експорту — пшениці.

Щоправда, виробники борошна та хлібу занепокоєні: врожай пшениці є більшим, але в ньому менше продовольчої пшениці.

Але міністр аграрної політики Роман Лещенко твердить, що уряд контролює ситуацію, і на ринку буде достатньо якісної пшениці попри великий експорт.

«В нас підписані з представниками експортерів відповідні меморандуми, ми чітко контролюємо обсяги експорту — тут повне взаєморозуміння».

Не повинно бути проблем і з цукром, переконує заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький. Він твердить, що і неврожай буряків, і дефіцит цукру залишилися в минулому році. А цього року, мовляв, врожай набагато кращий, і виробництво цукру має зрости, тож ціни на нього мають знизитися.

За даними Держстатистики, це вже відбувається — за жовтень ціни на цукор знизилися на 3%, хоч і є майже на 50% вищими, ніж у жовтні 2020 року.

А в Українському клубі аграрного бізнесу кажуть, що заводи вже почали варити цукор із буряків нового врожаю: «Врожай цукрових буряків цього року кращий, ніж минулого, відповідно, і ціна стає комфортнішою для українських споживачів».

Врожай соняшника цього року також один з найвищих. Проте саме ця культура і ціни на неї дуже залежать від експорту. Україна є найбільшим у світі експортером соняшникової олії, а внутрішній ринок може спожити не більше десятої частини того, що виробляють аграрії.

Поки що ціни на соняшникову олію не дуже знижуються — виробникам цікавіше експортувати свій товар тоді, коли світові ціни на піку. За даними Держстату, за жовтень падіння цін на олію в Україні становить лише 1,6%.

Крім того, цього року в Україні один із найбільших врожаїв гречки, дефіцит якої і ціни традиційно привертають увагу українців, а також рекордний врожай кукурудзи.

Дефіциту гречки цього року не повинно бути. Але ціни не порадують

Автор фото, UNIAN

Підпис до фото, Дефіциту гречки цього року не повинно бути. Але ціни не порадують

Саме такі гарні показники аграрного сектора дозволяють Національному банку сподіватися, що пік інфляції пройдено у вересні, коли цей показник сягнув 11%, і що до кінця року ріст цін потроху вгамується до однозначної цифри.

Але цей показник буде дуже далеким від поставленої центральним банком мети у 5%. Такого показника, за прогнозом НБУ, вдасться досягти лише наприкінці наступного року.

і

ютос