Як зламати російську блокаду портів України — Washington Post

Існує спосіб розблокувати порти України в Чорному морі для експорту продовольства. У другій половині 1980-х роках Іран вів так звану Танкерну війну проти Іраку, намагаючись заблокувати важливу Ормузьку протоку. Колишній головнокомандувач об’єднаних сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс пригадує, що в ті часи він служив на борту есмінця. Тож його команда отримала спеціальне завдання в Перській затоці.

Світу було необхідно, щоб потік нафти зберігся. Тож було прийняте досить драматичне рішення: супроводжувати нафтові танкери під прапором США під час входу і виходу в цій акваторії. Про це Ставрідіс пише в статті для Washington Post.

Операція називалася «Ернест Вілл». Вона була здебільшого успішною і тривала з літа 1987 року до осені 1988-го. Ставрідіс пояснює, що слово «здебільшого» він вжив тому, що саме в цей період сталася трагедія — був збитий іранський пасажирський авіалайнер. 290 людей на борту загинули. Операція «Ернест Вілл» допомогла зберегти потік нафти на міжнародні ринки й позбавила іранську сторону важеля впливу.

«Мій есмінець Valley Forge успішно виконав завдання. І місія зіграла важливу роль для глобальної геополітики й енергетичного забезпечення. В часи, коли світ зіштовхнувся з дефіцитом продовольства через незаконну російську блокаду України, США і союзники повинні розглянути аналогічну відповідь», — вважає Ставрідіс.

Україна забезпечує значну частину світового експорту пшениці, соняшникової олії й інших критично важливих аграрних продуктів. Дії Росії не просто порушують міжнародний закон, вони також можуть спровокувати голод на Близькому Сході й в Північній Африці. А ці регіони вже й так нестабільні.

Владімір Путін контролює північну частину Чорного моря тому, що його флот з більш ніж двох десятків бойових кораблів лишається одним з найпотужніших у регіоні. На службі Чорноморського флоту РФ близько 25 тисяч морських піхотинців, 40 кораблів і 7 субмарин. Ці сили лишаються досить потужними навіть після того, як українські ракети знищили флагманський крейсер «Москва». Попри те, що країни НАТО, такі як Туреччина, Румунія і Болгарія мають значні сили в Чорному морі, в України фактично не лишилося флоту, який би міг пробити російську блокаду. Російські сили вишикувалися вздовж узбережжня, щоб задушити українську економіку, недозволяючи аргарній продукції дістатися до ринків призначення.

Стратегія Москви нагадує ту, яку війська Союзу застосували проти агрерного Півдня під час Громадянської війни в США. Ставрідіс, переконаний, що Путін використовує рецепт часів Лінкольна. І це має відчутний ефект. Тепер Москва пропонує переговори, на яких вона готова розблокувати експорт зерна в обмін на скасування західних санкцій. США і союзники на такі пропозиції не погодяться.

Це, на думку Ставрідіса, підводить до ідеї пробити блокаду, супроводжуючи торгові судна. Перше і найбільш очевидне питання: хто забезпечить цей супровід? Операцію можна провести під егідою ООН силами НАТО або коаліції країн, готових виконати потенційно провокативну і небезпечну місію. На думку колишнього головнокомандувача об’єднаних військ НАТО в Європі, це, швидше за все, можуть зробити США за потенційної підтримки Британії і Франції, а також чорноморських країн, таких як Туреччина, Румунія і Болгарія. Другим викликом буде розчистити аваторію від мін. Тому що і українські, і російські військові використовують їх, щоб утримати під контролем море біля українського узбережжя. Саме для цього у НАТО є значний флот мінних тральщиків.

Також потрібна буде співпраця з міжнародними торговельними організаціями, які займаються перевезенням, а також продажем зерна й інших продуктів. Серед них Міжнародна морська організація, яка базується в Лондоні. Організація входить в структуру ООН і зіграла схожу роль в організації міжнародної реакції на піратство біля узбережжя Африки. Також деякі торговельні судна доведеться перевести під прапори тих країн, які будуть брати участь в операції з розблокування Чорного моря.

Ставрідіс зазначає, що потрібно буде повідомити Росію про плани. Потрібно подбати, щоб Москва чітко розуміла, що коаліція не буде толерувати будь-яке втручання, але водночас не бажає вступати в бій з Чорноморським флотом РФ. Москва, швидше за все, буде обурюватися і створювати шум, але вона навряд чи наважиться атакувати кораблі НАТО в міжнародних водах. Але якщо Росія зробить щось дурне, вона зіштовхнеться з пропорційним застосуванням сили.

Ставрідіс наголошує, що демократичні союзники повинні розглянути підхід в стилі операції «Ернест Вілл». Просто дозволяти Путіну робити в морі все, що йому заманеться, більше не можна.

і