Чи зможуть союзники набрати 100 танків Leopard 2 для України

Попри те, що Leopard 2 — це пан’європейський танк, але величезна купа факторів колегіального рішення передати машини «у складчину» роблять цей процес далеко не легким

Кількість саме у 100 основних бойових танків Leopard 2 для України вже стала тим показником яка є бажаним досягненням для союзників. Зокрема прем’єр-міністр Матеуш Моравецький [Mateusz Morawiecki] повідомив, що працює над тим, щоб європейські країни передали саме таку кількість танків.

До цього міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба також повідомив, що метою є створення танкової бригади на Leopard 2. А це й приблизно дорівнює сотні одиниць, якщо бути максимально точним — 84 танки, якщо танкова бригада НАТО, або 93, якщо танкова бригада ЗСУ.

Читайте також: Британці хочуть за сім років розгорнути заміну своїй єдиній САУ AS90, хоча раніше планували зробити це в 2030-х

Image 0

Але в цій ситуації треба враховувати те, що сотня танків для будь-якої європейської країни НАТО — це значна цифра. Навіть опускаючи той факт, що у деяких країн Альянсу взагалі немає танків на озброєнні, то 100 машин це приблизно половина танкового парку таких держав, як Німеччина, Франція, Італія та Велика Британія і це кількість танків у строю Фінляндії. Тобто передача танків дійсно потребує консолідованих зусиль.

Більше того, треба розуміти два різні механізми передачі цієї техніки до України. Перший сценарій — короткостроковий і може бути реалізований лише у випадку передачі стройових танків зі збройних сил країн-донорів. Тобто потребує зменшення обороноздатності країн. Якщо таке рішення буде прийнято, то фактичний час від прийняття такого рішення до потрапляння машин до України буде вимірюватись лише у строку навчання бійців та технічного обслуговування танків перед відправкою.

 

 

Другий сценарій передбачає передачу машин, які знаходяться на консервації. В цьому випадку час на передачу буде збільшений через технологічні строки повноцінного відновлювання машин на підприємствах, який цілком може зайняти не просто «місяці», а вийти за межі пів року. Бо зокрема німецька промисловість демонструє дійсно приголомшливі, у поганому сенсі, темпи відновлювання законсервованих машин.

Image 1

Якщо оцінювати перший сценарій, то загальна картина всіх країн-членів НАТО виглядає наступним чином (всі дані від Military Balance за 2021 рік, уточнені відносно Угорщини, без зазначення Чехії та Словаччини, які лише почали отримувати ці машини за «круговими постачаннями»):

  • Данія: 44 — 18 Leopard 2A5, 26 Leopard 2A7V
  • Фінляндія: 100 Leopard 2A6 (100 Leopard 2A4 на складі)
  • Німеччина: 284 — 225 Leopard 2A5/A6; 59 Leopard 2A7/2A7V (55 Leopard 2A4 на складі)
  • Греція: 353 — 170 Leopard 2A6HEL, 183 Leopard 2A4
  • Угорщина: 12+ Leopard 2A4HU
  • Норвегія: 36 Leopard 2A4 (16+ на складі)
  • Польща: 247 — 126 Leopard 2A4, 105 Leopard 2A5, 16 Leopard 2PL
  • Португалія: 37 Leopard 2A6
  • Іспанія: 327 — 219 Leopard 2E, 108 Leopard 2A4 (можливо частково на складі)
  • Швеція: 120 Leopard 2A5 (власна назва Strv 122, має певні відмінності)
  • Туреччина: 316 Leopard 2A4
  • Канада: 40 — 20 Leopard 2A4M, 20 Leopard 2A6M, (42 Leopard 2A4 у ролі мішеней);
Image 2

Але з цього переліку можливо виключити Угорщину, бо вірогідність того, що ця країна буде передавати танки до України така сама, як те, що Австрія надасть хоча б один з 56 Leopard 2A4 чи Швейцарія — з 134 Pz-87 Leo (локалізована версія Leopard 2). Також через напружені відносини між Грецією та Туреччиною можливо ці країни не рахувати. Під питанням Іспанія, яка поки повідомила, що не буде постачати танки зі строю для України, а її внесок можливо було оцінювати, як доволі перспективний.

Тобто, якщо брати країни, які можуть вилучити танки зі строю, окрім Польщі (247) це: Данія (44), Фінляндія (100), Німеччина (284), Норвегія (36), Португалія (37), Швеція (120), Канада (40). При цьому такі країни, як Швеція та Канада фігурують у цьому переліку виключно через те, що просто мають на озброєнні Leopard 2. Загальний ресурс у цьому випадку складає 908 машин Leopard 2 у різних версіях.

Звісно вкрай легко розпоряджатися чужим майном, однак, для досягнення кількості у 100 машин необхідна передача зі складу збройних сил понад 10% від загальних запасів танків у строю потенційних країн-донорів. Якщо кожна з них виділить лише одну роту (14 танків) за прикладом Польщі, то це вже 112 машин. При цьому виділення роти танків, наприклад, для Німеччини буде значно меншим тягарем ніж для Норвегії чи Португалії, що для них означає віддати майже 40% всіх танків, або Данії чи Канади — близько 30%.

Image 3

Але у будь-якому випадку можливість «набрати» бажану сотню машин лише з танків, які знаходяться у строю, зокрема шляхом більш справедливого розподілення тягаря, цілком можливо.

Відносно ж сценарію з передачею танків із запасів, то загальний ресурс оцінити доволі складно. Бо окрім запасів збройних сил, є запаси приватних компаній, сам стан машин може бути різним, більше того вони були й ресурсом для підтримання машин у строю. Але навіть лише публічний запас армій складає понад двох сотень танків. Але треба розуміти, що за цим сценарієм їх строки передачі можуть становити більш ніж довгий період, який об’єктивно цілком може виходити за межі «пів року».

і