Зменшується кількість українців у Литві. Деякі виїхали з Литви в інші європейські країни, але багато хто вирішив повернутися в Україну, незважаючи на війну, що триває.
Маргарита, яка з дітьми їде в Україну з Каунаського автовокзалу, майже рік прожила в Литві. Приїхала сюди до чоловіка, оселилася, знайшла роботу. Але коли отримала кращу пропозицію в Україні, вирішила повернутися.
«Повертаюся через роботу, у мене там була квартира. Треба доглядати, бо я, знаєте, переживаю за майно», – каже Маргарита.
Рейсів в Україну досі немає, але наразі лише з Каунаса організовують поїздки вісім різних автобусних служб, більше, ніж було до лютого 2022 року.
«Не всі вони працюють щодня, але може бути 4-6 рейсів на день. Вони їдуть в різні міста, як на Західну Україну, Львів, Київ, так і на південь України, в Одесу, в Миколаїв», – розповідає Едмундас Павловас, керівник відділу міжнародних перевезень транспортної компанії Kautra.
«Багато людей повертаються, тому що тут, у Литві, мало можливостей для українців», – каже Маргарита. «І самим литовцям важко. Зарплати маленькі, орендна плата висока. Моя зарплата була 1000 євро на місяць, а за квартиру треба віддати 300–400 євро, щоб одягнути і нагодувати дітей. Це дуже важко».
Чоловіки, які залишилися в Литві, махають руками, проводжаючи своїх коханих на автостанції. За даними Департаменту міграції, кількість українців, які мають дозвіл на проживання в Литві, зменшується. Ця тенденція спостерігається вже рік.
У січні 2023 року посвідки на проживання в Литві мали майже 95 тисяч українців. Минулого січня їх було близько 86 тисяч, а в квітні лише близько 74 тисяч. Більше половини з них складають біженці, які прибули до Литви, щоб сховатися від війни.
«Українці не завжди повідомляють про свій виїзд, тому ми маємо дані з інших країн ЄС», – зазначає Евеліна Ґудзіснате, директор Департаменту міграції. «Ми знаємо, що деякі з них справді їдуть до інших країн, Німеччини, Швеції тощо, але ми також знаємо, що значна частина з них повернулася в Україну».
У Каунасі в цеху заморожених продуктів працюють десятеро українців. Наталія Фаєр, українка, яка заснувала бізнес і працевлаштовує своїх співвітчизників, розповідає, що спочатку було важко через мовний бар’єр, але бізнес потроху набирає обертів.
«Їдуть переважно ті, хто приїхав з іншої країни, вони не хочуть залишатися на одному місці, вони шукають кращих можливостей», – каже вона. «Я думаю, що в кожній країні є люди, які шукають десь кращого та простішого».
Команда Наталії, однак, здебільшого постійні працівники. Вони час від часу їздять в Україну, щоб відвідати родину, але, кажуть, повертатися назавжди все одно небезпечно.
«Я засинаю і прокидаюся з думкою про батьківщину, хочу повернутися», – каже одна з них Людмила Голуненко. «Але я з Донецької області, з Бахмута, який повністю зруйнований, спалений дотла. Хотілося б, серце туди тягне… Життя покаже, як воно складеться, а поки повертатися нікуди».
«Якби війна закінчилася сьогодні, ми всі зібрали б свої речі і повернулися прямо назад, навіть до наших будинків у руїнах. Ми б знали, що ми вдома і що мета — відбудувати нашу країну. Я думаю, що моя команда теж миттєво розпалася б і ми б усі поїхали додому», – вважає Наталя.
За даними Департаменту міграції, щодня реєструється до 30 українців, які прибувають до Литви. Найбільшу частку іноземців, які мають посвідки на проживання в Литві, складають громадяни України, на другому місці білоруси.