Секретний план Кремля щодо країн Балтії, оприлюднений відділом розслідувань LRT рік тому, вже реалізується в Калінінграді. Наприкінці квітня за розпорядженням президента Росії Володимира Путіна тут пройшов конгрес Іммануїла Канта, присвячений 300-річчю від дня народження великого філософа. На конгресі відбулися широкі дебати в рамках так званої Балтійської платформи. Це розвідувальний проєкт Кремля, який формально опікується екологією Балтійського моря, але насправді покликаний посилити вплив Росії на сили НАТО, присутні в регіоні. А для підкріплення аргументів були задіяні вчені з Німеччини, Фінляндії та інших країн, які піддалися кремлівському впливу.
Це міжнародне розслідування було проведено журналістами-розслідувачами з LRT, Delfi Estonia, фінської Iltalehti і шведської Expressen, а також командами з The Insider і німецької Paper Trail Media. Результати розслідування показують, як Росія використовує свої власні платформи, офіційно присвячені нейтральним темам, для впливу на навколишні країни та посилення своєї влади.
Наприкінці квітня в Калінінградській області відбулися заходи, присвячені 300-річчю від дня народження і діяльності філософа Канта, який народився в Кенігсберзі. Найзначнішою подією став чотириденний конгрес «Глобальне розуміння філософії», що відбувся в Балтійському федеральному університеті імені Канта і зібрав сотні учасників, зокрема з-за кордону.
На початку конгресу учасникам було передано вітання від президента Росії Путіна. Саме указом російського диктатора, підписаним три роки тому, 20 травня 2021 року, відповідальним органам було доручено організувати святкування дня народження великого філософа цього року. Приводом для цього послугували роздуми Путіна про те, що «сьогодні, як ніколи, актуальний заклик цього філософа жити своєю головою, що ми й намагаємося зробити».
«Дорогі друзі, я хотів би привітати учасників і гостей Міжнародного конгресу, присвяченого 300-річчю від дня народження Іммануїла Канта. Ініціатива масштабного святкування цього ювілею отримала активну підтримку як у нашій країні, так і за кордоном. Це живий доказ неминущого інтересу до особистості цього геніального і унікального мислителя і до його філософських праць, які актуальні й сьогодні», — ці слова диктатора учасникам конгресу передав віце-прем’єр РФ Дмитро Чернишенко на відкритті.
Губернатор Калінінградської області Антон Аліханов сказав: Кант — це і частина історії Росії як «великої держави». Історично Кьоніґсберг був німецьким містом — за життя Канта росіяни зайняли його лише на короткий час. Російським він став тільки після Другої світової війни, коли Кьоніґсберг (Східна Пруссія) був приєднаний до Радянського Союзу, а місто перейменовано на Калінінград.
Кого запросили з Литви
Організатори конгресу заявили, що на нього зібралося понад 300 учасників, включно з гостями з-за кордону. У заході взяли участь доповідачі з Європи, Азії та Африки — Індії, Узбекистану, Білорусі, Італії, Фінляндії, Німеччини та інших країн.
Журналісти відділу розслідувань LRT разом зі своїми зарубіжними колегами, які працювали над розслідуванням, бачили дані про те, що найбільша делегація очікувалася з Німеччини, від цієї країни мало бути присутнім більше 100 вчених і бізнесменів. Пізніше вони мали вплинути на уряд своєї країни, щоб поліпшити відносини з Росією і скасувати санкції проти неї. Цих гостей нібито мали доставити на літаку, що належить російському концерну «Газпром». Однак кількість учасників заходу показує, що план не був повністю реалізований, а підтверджень участі німецьких бізнесменів у конгресі немає.
Відділ розслідувань LRT поцікавився у литовських науковців і відповідальних державних установ, чи отримували вони запрошення на заходи, присвячені Канту в Калінінграді, зокрема на конгрес.
«Наскільки мені відомо, жодних запрошень не надходило. У нас і до війни не було жодних контактів із Калінінградським університетом, і ніхто з наших викладачів не співпрацював із викладачами цього університету. Контакти, які в нас були в інших містах Росії, обірвалися після початку війни. Оскільки філософський факультет вирішив припинити будь-яке співробітництво з російськими вишами, усім викладачам зрозуміло, що ніякого співробітництва бути не може, поки ситуація не зміниться», — відповів президент Литовського філософського товариства, професор, доктор Мінтаутас Гутаускас.
Найбільші литовські університети та міністерства Освіти, науки і спорту, Економіки та інновацій також повідомили, що не отримували подібних запрошень.
Однак філософ Арвідас Юозайтіс підтвердив відділу розслідувань LRT, що отримав запрошення. З 2004 по 2009 рік він працював аташе з культури в Генеральному консульстві Литви в Калінінграді.
A. Юозайтіс розповів, що півроку тому він отримав запрошення від Музею Канта взяти участь у заходах, присвячених 300-річчю від дня народження великого філософа. Запрошення надіслала Марина Жадова, одна з директорів музею. Однак А. Юозайтіс не відповів на запит і не підтримував жодних контактів. Він розповів, що ще до повномасштабної війни в Україні планувалося поставити виставу про Канта до 300-річчя, але з початком агресії від проекту відмовилися.
Ідеї Росії б’ють ключем, у розвідників багато роботи
Програма заходу показує, що згадка Канта і філософські дискусії були лише частиною заходу. Вищезгаданий губернатор Калінінградської області А. Аліханов назвав Канта «російським трофеєм» і закликав учасників знайти нову, «російську інтерпретацію Канта». На думку губернатора, Росії необхідний перегляд спадщини Канта, виходячи з «актуальних завдань».
Однак із тем доповідей на конгресі стає зрозуміло, що поряд з інтерпретацією спадщини Канта Росія прагнула використати західних делегатів для викладення наративів, що виправдовують війну в Україні та спрямовані проти країн Балтії. Весь другий день конференції був присвячений дискусіям про так звану «Балтійську платформу». Як уже рік тому повідомляв відділ розслідувань LRT і його міжнародні партнери, такий проєкт, покликаний консолідувати російські інтереси в країнах Балтії, був підготовлений спецслужбами Кремля за дорученням адміністрації Путіна ще в січні 2023 року.
Офіційно заявляється, що Балтійська платформа — це міжнародний дискусійний простір, створений за ініціативою російських університетів і науково-дослідних інститутів: Інституту світової економіки і міжнародних відносин імені Є.М. Примакова (ІМЕМВ), Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ), Університету імені Канта, Санкт-Петербурзького державного університету та Європейського інституту Російської академії наук (РАН). Проєкт було запущено в липні 2023 року в Калінінграді.
Однак з отриманих секретних документів стало відомо, що під приводом екологічних проблем Балтійського моря «Балтійська платформа» прагне легітимізувати дії Росії, показати її як лідера ініціатив, спочатку використовуючи, здавалося б, невинні неполітичні теми, а потім «поступово підвищуючи складність і серйозність тем». Реальне завдання «Балтійської платформи» — поширювати наратив про мілітаризацію країн Балтії, щоб протистояти пропонованим Росією «мирним і безпрограшним розв’язанням проблем регіону, що ґрунтуються на принципах миру і добросусідства».
«Міжнародний конгрес І. Канта майже напевно є частиною проєкту «Балтійська платформа», про який повідомлялося 2023 року. <…> Конгрес було організовано, щоб використати найважливішу ідею «Балтійської платформи» — використання неполітичних, універсальних тем для залучення учасників із «недружніх» європейських країн і стимулювання їх до свідомого чи несвідомого поширення кремлівського наративу про те, що Росія — нормальна країна, її не можна ізолювати, з нею треба «вести діалог» і зважати на її інтереси», — ідеться в коментарі Департаменту державної безпеки (ДДБ), що надійшов у відділ розслідувань LRT.
На думку ДДБ, майже напевно конгрес у Кьоніґсберзькому університеті використають у пропагандистських цілях: його презентують як велику міжнародну подію, на якій науковці з різних країн обговорювали актуальність ідей Канта. Але висновки збігатимуться з кремлівським наративом, а учасники з так званих «недружніх до Росії країн» відіграватимуть роль незалежного наукового співтовариства, яке не боятиметься тиску і цензури з боку західних урядів», — йдеться у коментарі. У ньому також наголошується: не виключено, що російські спецслужби могли використовувати конгрес для збору інформації, вербування та координації подальшої діяльності.
Рік тому міністр національної оборони Лаурінас Кащюнас, який очолював Комітет Сейму з національної безпеки й оборони, заявив, що, хоча на Заході й існує ризик того, що з’являться голоси, які почнуть порушувати питання, запропоноване Росією, він сподівається, що цього не станеться. Наразі він пояснює пильну увагу до російської події з боку окремих західних науковців загальною втомою, яка зростає в Західній Європі та сусідніх країнах.
«Це втома від війни, коли ви чуєте дедалі більше й більше цих ідей миру, які звучать дуже гарно, але коли ви починаєте аналізувати їх ретельніше, розумієте, що це може бути мир без України або мир із Росією, що призведе до ще масштабнішої війни в недалекому майбутньому. Але неминуче ця втома корелює з російськими пропозиціями перейти до якихось механізмів співпраці. І, напевно, справедливо буде сказати, що зростає кількість експертів, які вважають, що настав час поговорити з Росією на певні теми. Звісно, екологія — це та тема, щодо якої росіяни могли б грати з європейцями в «ігри», імітуючи важливість екології та намагаючись залучити їх у різні формати у своїх геополітичних цілях. Добре, що поки що це не країни Балтії», — сказав міністр в інтерв’ю відділу розслідувань LRT.
На його думку, у нинішній ситуації, коли Балтійське море стало внутрішнім морем НАТО, дилеми для Росії зростають. Тому вони спробують розіграти карту «демілітаризації», прикриваючи свої інтереси розмовами про екологію, щоб проникнути в механізми ухвалення рішень у країнах Балтії.
«Це так, і ми повинні до цього підготуватися. Часто вони використовують ці так звані благородні цілі і намагаються через них впливати. І під час холодної війни у нас були випадки, коли Радянський союз на Заході впливав через зелені рухи, щоб обмежити оборонну архітектуру в тому чи іншому регіоні. Неминучі спроби зробити це і тут. Ба більше, можливо, що якщо експерти і політики з інших країн підключаться (будемо сподіватися, що до цього не дійде), а країни Балтії не візьмуть участі, що було б правильно, то може виникнути наратив, що так званих «прибалтів» не хвилює майбутнє Балтійського моря, і що вони спробують внести розкол через це. Усі ці методи давно відомі, але, на жаль, іноді вони спрацьовують», — зазначив Кащюнас.
Цілком природно, що «Балтійська платформа» обговорювалася і російським МЗС. У прес-релізі, присвяченому конгресу Канта, міністерство звернуло увагу на те, що в дискусіях «Балтійської платформи» взяли участь іноземні експерти, і заявило про «рівноправний діалог із зарубіжними партнерами». Але воно також додало те, що найбільше хвилює Кремль, — попередження про те, що Балтійське море не стане внутрішнім морем НАТО.
Симпатизуючі з Фінляндії
«Політичний плюралізм став токсичним у балтійських столицях. Він означає певну примітивізацію політичного вибору і беззастережне підпорядкування Вашингтону. Це норма, від якої не можна відступати», — з такою заявою виступив на конгресі академік Олександр Динкін, президент Інституту світової економіки і міжнародних відносин імені Є.М. Примакова Російської академії наук (ІМЕМВ).
У російських ЗМІ його неодноразово називали натхненником та ідейним лідером «Балтійської платформи». Цей колишній радник прем’єр-міністра РФ Євгена Примакова, член наукових комітетів Міністерства закордонних справ і Ради безпеки РФ уже давно говорить про кінець панування США у світі, яке, як стверджується, настало із вторгненням Росії в Україну 24 лютого 2022 року.
Директор ІМЕМВ Федір Войтоловський заявив на конгресі, що Балтійське узбережжя необхідно повернути в без’ядерну зону. На офіційному конгресі на честь Канта він заявив, що розміщення російських ракетних комплексів «Іскандер-М» — як ядерних у Білорусі, так і неядерних у Калінінграді — по суті, спровоковано «величезною кількістю звичайних озброєнь НАТО», зосереджених у країнах Балтії, які перевершують можливості Росії.
«Якби цю нерівність було усунуто, ми могли б говорити про перетворення Балтійського моря на без’ядерну зону. І Росія також підтримала б це. Але мобілізація настільки потужних сил, збільшення ротації американських військ у країнах Балтії — все це, звичайно, ускладнює ситуацію», — сказав Войтоловський.
Олексій Громико, директор Інституту Європи РАН, зазначив, що загроза ядерної війни стала ще гострішою. За його словами, хоча Північна Європа тривалий час вважалася відносно мирним регіоном, багато що змінилося. За словами Громика, у цьому винні Фінляндія і Швеція, які вступили до НАТО.
У той час як процитовані тут виступи можна розглядати як закриту дискусію серед російських вчених, Тар’я Кронберг, науковий співробітник Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), виступила на конгресі в Калінінграді на ту саму тему. Член Партії зелених, вона була депутатом фінського парламенту, обіймала посаду міністра праці з 2007 до 2009 року і була членом Європейського парламенту з 2011 до 2014 року. Кронберг — затята противниця вступу Фінляндії до НАТО, а 2014 року вона заявила, що Європейський союз частково винен в анексії України, змусивши Україну вибирати між Європою і Росією. Вона також виступала проти перших санкцій проти Росії і стверджувала, що українську кризу потрібно вирішити дипломатичними каналами і шляхом переговорів.
«Я згодна з тим, що ситуація в регіоні дійсно складна і напруженість зростає. Кант говорив, що міжнародне право обов’язково має ґрунтуватися на федералізмі вільних держав. Сьогодні ця ідея може бути пов’язана зі зростаючою загрозою застосування ядерної зброї, незважаючи на те, що багато країн зобов’язалися дотримуватися обмежень на її виробництво, транспортування і розгортання», — цитує слова Кронберг в Калінінграді російський інформаційний портал «Российская газета» (РГ).
На хвилі галасу навколо візиту науковиці до Калінінграда посол Фінляндії в Росії Антті Хелантера підтвердив, що саме він рекомендував організаторам конгресу зв’язатися з пані Кронберг. «Влітку або восени 2023 року зі мною зв’язалися організатори цього заходу і запитали, хто з Фінляндії міг би взяти участь у дискусії. Я сказав їм, що вони можуть попросити Т. Кронберг, а потім сторона, що запрошує, і запрошений вирішуватимуть, чи буде запрошення і участь. Як доповідач, я сам був присутній на Примаковських читаннях у 2021, 2022 і 2023 роках», — зазначив він.
Директор SIPRI Ден Сміт також підтвердив, що дав згоду на участь Кронберги. Однак він пояснив, що це було особисте рішення вченої, і вона не виступала від імені SIPRI. «Тим не менш, відвідування такої конференції та налагодження контактів доречне навіть у важкі часи», — сказав Сміт.
Учасники стають рекрутами
Викладач Інституту міжнародних відносин і політології Вільнюського університету, експерт Неріюс Малюкявічюс сказав відділу розслідувань LRT, що Університет І. Канта загалом був пов’язаний із низкою операцій впливу проти країн Балтії.
«Можливо, зараз це не так помітно, але я нагадаю вам відому історію Вадима Смирнова, який представлявся вченим з Університету Канта, але був агентом спецслужб, який працював під прикриттям, і це прикриття забезпечували установи Університету Канта, такі дослідницькі центри, як цей. Треба розуміти, що те, що відбувається у форматі Університету Канта, — це теж частина політики, частина розвідувальних операцій», — зазначив експерт.
За словами Н. Малюкявічюса, захід був інформаційною пропагандистською кампанією, покликаною показати нібито міжнародний характер російських академічних заходів, навіть в умовах санкцій. «Але навіть ті, хто піддається спокусі відвідати захід, або студенти, потенційно стають частиною процесу вербування і опиняються в полі зору російських спецслужб», — сказав він.
Н. Малюкявічюс наголосив, що, згідно зі звичайною російською стратегією, основні цілі Кремля — залякування Третьою світовою війною, вимога миру в Україні на будь-яких умовах — передаються в чужі вуста: у вуста учасників або у вуста самих російських представників на цих заходах. «І вони вторять їм, вони озвучують ці тези. Можливо, не дослівно, але основні ідеї повторюються», — підкреслив він.
Інструмент м’якої сили — не один
Напередодні дискусій Балтійської платформи на Конгресі Канта на тому ж заході зібралися й інші учасники платформи. Свою позицію висловили учасники так званого «Валдайського клубу».
«На думку експертів клубу «Валдай», у період мінливого світоустрою діалог між експертами з різних країн і наукових сфер триває там, де є інтерес до об’єктивного і неупередженого аналізу. І ні про яку ізоляцію Росії мови бути не може», — цитує російське інформаційне агентство «Ріа Новини» заяву клубу за підсумками заходу.
Так званий «Валдайський клуб» — це дискусійний майданчик для російської правлячої еліти. З 2011 року його проводять Російська рада із зовнішньої та оборонної політики, Рада з міжнародних справ, МДУ і Вища школа економіки. У щорічних засіданнях клубу беруть участь Путін, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров та інші. Клуб входить до санкційного списку України та Канади.
«Валдайський клуб» використовують як рупор кремлівської пропаганди і зовнішньої політики. Його називають інструментом м’якої сили, використовуваним російською владою для схиляння західних учених на свій бік, налагодження зв’язків між російськими та західними науковими спільнотами, а також для створення основ для російських зовнішньополітичних ініціатив.
«Росія регулярно організовує великі міжнародні заходи — дебати «Валдайського клубу», Петербурзький економічний форум тощо для просування своїх наративів та інтересів. Після початку відкритої агресії Росії проти України ці заходи стали більше схожими на пародію на самих себе, оскільки агресивна політика Росії відштовхнула більшість учасників із демократичних країн, а «почесні іноземні гості» зазвичай представляють такі країни, як Білорусь, Іран або Венесуела. Однак Росія продовжує організовувати подібні заходи, оскільки переслідує кілька основних цілей: продемонструвати, що вона не ізольована в міжнародному співтоваристві; культивувати залишки симпатій та економічні зв’язки, нехай і невеликі, в «недружніх» країнах; розширити свої зв’язки та вплив на глобальному Півдні», — ідеться в коментарі ДДБ відділу розслідувань LRT.
У ньому також наголошується, що дискусії «Валдайського клубу» і пленарні засідання Балтійської платформи на конгресі були спрямовані на представлення і відстоювання російських інтересів.
Міндугас Аушра, Юрга Тваскене, Індре Макарайтете, Рута Юкнявічюте, відділ розслідувань ЛРТ