Президентські вибори у Литовській республіці, на перший погляд, не принесли жодних несподіваних результатів ні громадянам Литви, ні спостерігачам, які стежили за передвиборчою боротьбою і підсумками голосів. До другого туру виборів пройшли чинні глави держави Гітана Санауседа і прем’єр-міністр країни Інгріда Шимоніте. І багато хто вважає, що у Гітана Санауседа є всі можливості бути переобраним на другий термін.
Про це у своєму відеоблозі зауважує український журналіст, публіцицист і політичний оглядач Віталій Портников.
Він додає, що обидва кандидати у президенти країни — прихильники євроатлантичного і європейського курсу, підтримують Україну в її боротьбі з російською агресією, виступають за жорсткіший курс Європейського Союзу щодо Російської Федерації. Отже, тут можна говорити про справжню єдність литовського суспільства і політичної еліти країни.
Проте обидва кандидати очевидно стурбовані несподіваним результатом одного зі своїх опонентів, який і не міг пройти до другого туру і домігся не такого вже й гарного результату під час голосування. Лише 7% виборців підтримали цього кандидата. Це Едуардас Вайткус, який під час своєї передвиборчої кампанії абсолютно відверто підтримував прокремлівські політичні наративи та дозволяв собі висловлювання, яких ніхто інший з учасників передвиборчої кампанії не тільки дозволити собі не міг, а й навіть помислити не міг про такі висловлювання у сучасній Литві. Тим не менше, можна говорити про серйозний локальний успіх саме цього кандидата.
«За нього голосували жителі низки районів Вільнюського краю, який розташований на кордоні з сусідньою Білоруссю, і жителі міста Вісагінас, — міста литовських енергетиків, де переважає російськомовне населення. У радянські часи це було місто Снечкус, назване на честь колишнього першого секретаря Центрального комітету Комуністичної партії Литви», — підкреслює Віталій Портников.
Мер Вісагінаса Ерландас Галагуз також висловив серйозне розчарування у зв’язку з підсумками виборів у своєму місті та зазначив, що хоча існують очевидні причини, чому мешканці Вісагінаса віддали перевагу саме цьому кандидату, це не знімає того занепокоєння, яке існує у зв’язку з його результатом на президентських виборах.
«Тут необхідно зрозуміти досить просту річ. Росія зовсім не забуває про Балтійські країни і країни центральної Європи, навіть тоді, коли ми говоримо про нереальність будь-якої збройної акції Москви проти держави, які є членами НАТО», — наголошує Віталій Портников. І додає, що в Росії всерйоз розглядають перспективи гібридної війни проти сусідніх країн найближчими роками й десятиліттями.
«Результат Едуардаса Вайткуса — це справді серйозний результат на виборах президента Литви, бо йдеться про пошук Російською Федерацією тих регіонів у країнах Європи, районів, міст, муніципальних утворень, у яких можна буде ставити на сили, здатні лобіювати інтереси Москви у майбутньому, — додає Віталій Портников і наводить приклад Угорщини, яку знайшли Росія і Китай у якості гібридного інструменту впливу. — Ми знаємо, що та ж Угорщина постійно гальмувала введення нових санкцій проти РФ, домоглася того, щоб патріарх Російської Православної церкви Кіріл, який є однією з довірених осіб президента Росії Володимира Путіна, що перетворила свою Церкву на справжню секту війни та ненависті, опинився не під дією санкційного режиму. Так що всі ці ставки дійсно мають свій сенс. І можна, зрозуміло, діяти з погляду створення атмосфери регіональної нестабільності, там де є російськомовне населення або населення інших національностей, Можна налаштовувати проти центральної влади, вкладати туди гроші, фінансувати й допомагати кандидатам, які, користуючись демократією, виступатимуть найрізноманітнішими провокаційними гаслами. Словом, робити все можливе, щоб ситуація дестабілізувалася досить серйозно».
Оглядач звертає увагу на нещодавні парламентські вибори в Естонії, де спостерігачі зафіксували високий результат кандидатіви до парламенту, які мають відверто проросійські погляди. Наприклад, у прикордонній Нарві. Але той підрахунок голосів, який застосовується у виборах до парламенту Естонії, не залишив цим кандидатам шансів отримати мандат. Тим не менше, це не скасовує того факту, що величезна кількість жителів цього російськомовного естонського міста підтримала ті наративи, які відповідають інтересам Кремля.
«І ось зараз те саме ми бачимо в Литві. У Латвії політиків, які виступають з подібними наративами, завжди було достатньо. І це теж проявилося під час останніх парламентських виборів. Партія, яка роками намагалася бути виразником інтересів російськомовного населення Латвії, зробила крок вбік від російських пропагандистських наративів просто для того, щоб не підтримувати агресивної війни Москви проти України. Але вона втратила підтримку значної частини свого електорату, який продовжує харчуватися продуктом російського телебачення», — окреслює медійно-пропагандистську площину проблеми журналіст Віталій Портников.
Він абсолютно впевнений, що цей дзвіночок у Вісагінасі та у Вільнюському краї — «не останній крок Росії з дестабілізації ситуації в Литві та в країнах Балтії загалом. Що такі зусилля будуть посилюватися і продовжуватися. Що війна вже оголошена і буде йти на всіх фронтах. Інформаційному і всюди, де можна діяти, не застосовуючи збройних сил, які необхідні сьогодні Москві для знищення України».
Саме тому так важливо, щоб Україна взяла гору у багаторічному протистоянні з Російською Федерацією. … Інакше просто дестабілізацією Європи справа не обійдеться, це видається зрозумілим уже кожному, хто думає про перспективи виживання європейського континенту в протистоянні з упевненими в собі диктатурами, переконаний Віталій Портников.