Криза ХДС стала водночас і кризою партійної системи та німецької політики

Криза ХДС стала водночас і кризою партійної системи та німецької політики в цілому. Поки що зрозуміло одне: відсьогодні правління Анґели Меркель в її партії скінчилося, стверджує Крістоф Штрак.

Анґела Меркель і Аннеґрет Крамп-Карренбауер Анґела Меркель (л.) і Аннеґрет Крамп-Карренбауер на урядовому засіданні

Заява про відставку лідерки Християнсько-демократичного союзу (ХДС) Аннеґрет Крамп-Карренбауер (Annegret Kramp-Karrenbauer) та її відмова від висунення власної кандидатури на пост канцлера вдарили по партії, що й так втратила віру у власні сили, а подеколи й втрачає орієнтири. Але цей політичний землетрус матиме значно сильніші наслідки. ХДС спіткнулася.

Інша ще недавно потужна партія – СДПН – уже тривалий час котиться в прірву, шукаючи опертя, власний курс та власне ядро. Так само як на початку літа 2019 року тодішня тимчасова очільниця соціал-демократів Андреа Налес (Andrea Nahles) відмовилася від свого посту після 13 місяців керівництва в найстарішій партії Німеччини, тепер Крамп-Карренбауер оголошує відставку всього через 14 місяців після обрання на пост голови ХДС.

Імена, спекуляції і чутки

Ну то й що? Імена, імена, імена, спекуляції та чутки. Але в питанні щодо майбутнього керівництва партії та кандидатури канцлера йдеться про щось більше. Партія мусить прояснити питання, якою вона хоче себе бачити та перевірити свою згуртованість. Зрештою, ХДС вже давно не справляє враження згуртованої партії, про що свідчать нещодавні події у Тюрінгії. Доказ цього можна побачити й на федеральному рівні, в мережі, в повсякденній партійній рутинній роботі, у співпраці та дедалі частішому протистоянні. Минуло більш ніж два місяці відтоді, як на загальнонімецькому партійному з’їзді ХДС у Лейпцигу делегати висловили підтримку голові Крамп-Карренбауер, яка після тривалої критики сміливо сказала своє слово в запеклій дискусії, що точилася тоді.

Крістоф Штрак Крістоф Штрак

На Німеччину чекає рік важливих рішень. І йдеться не тільки про те, чи залишиться ХДС потужною впливовою партією, а в середньостроковій перспективі – правлячою партією у федеральному уряді, а якщо так, то яким чином. І чи захоче вона бути саме такою політичною силою. Ні, йдеться про традиційний уже в Німеччині парламентаризм, про роль партій, про партійну дисципліну й свободу совісті для парламентарів. А головне: чи захочуть християнські партії (ХДС/ХСС) протистояти правопопулістським силам і екстремістським течіям, а якщо так, то яким чином.

Крамп-Карренбауер пояснювала своє рішення скласти повноваження голова ХДС “сильними відцентровими силами” в суспільстві, якому необхідна сильна партія ХДС на чолі з єдиним керівництвом. Зрештою, на карту поставлено майбутнє демократії в Німеччині. Майже через 71 рік після свого заснування ФРН стикається з випробуванням, що, можливо, завершиться відходом у минуле дотеперішньої партійної системи. Інші партійні сили, в тому числі Зелені, що зростають на силі, не перебирають на себе цю роль сильних провідних партій. Принаймні поки що.

Зростання нестабільності

Наприкінці січня президент ФРН Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) виступив у Бундестазі на церемонії вшанування пам’яті жертв націонал-соціалізму. Там він з похмурими нотками в словах згадав новий підйом ультраправих сил, говорячи про “стару духовну недугу”, “злих духів минулого”, які “сьогодні постають у новому вбранні”. “Боюся, що ми не були достатньо підготовлені до цього – але саме так наша епоха перевіряє нас! І ми повинні пройти це випробування”, – сказав тоді президент. Тоді він не згадав на ім’я жодної партії. Штайнмаєр просто перестеріг політиків та суспільство.

DW.COM

Зростання нестабільності, яку породила заява Крамп-Карренбауер про відставку, і боротьба навколо майбутнього партійного курсу, дошкуляє Німеччині. І відбувається це саме тоді, коли ситуація в економіці втрачає стабільність, а суспільно-політичні розбіжності загострюються. У той час, коли політична ситуація в усьому світі здається дедалі більш нестабільною через дії президента США Трампа та інших популістських правителів. І нестабільність ця найсильніша з часу падіння Берлінського муру. У той час, коли Європа ще не оговталася від шоку після Brexit, а Німеччина з липня цього року перебере на себе головування в Раді ЄС. На міжнародному рівні ФРН є затребуваною як ніколи, водночас на національному вона як ніколи втрачає впевненість у собі.

Її дні як канцлерки вже пораховані

Раніше подейкували, що вже настав кінець канцлерства Анґели Меркель (Angela Merkel). Такі дискусії почалися ще до відходу Меркель з поста лідерки ХДС – про що було оголошено наприкінці жовтня 2018 року, а вже за шість тижнів по тому її наступницею було обрано Крамп-Карренбауер. І відтоді такі розмови не вщухають.

Тож тепер, до природнього буревію, що цього понеділка лютував у Німеччині, додався ще й політичний шторм. І на тлі цього ще з більшою силою лунають заяви, мовляв, Анґела Меркель залишається канцлеркою і є політично незалежною, але її дні як канцлерки вже пораховані.

Її влада в партії, а отже і час її перебування в канцлерському кріслі добігають кінця. І вона більше не може контролювати врегульовану передачу влади в партії. Як канцлерка, дні якої уже пораховані, так і тимчасова голова ХДС – ні те, ні інше не є гарантією цьогорічної політичної стабільності.

Майже кожен землетрус супроводжується подальшими підземними поштовхами. Нинішній землетрус ударить не тільки по керівництву ХДС, а буде добряче відчутний у німецькій політиці. Політична ситуація стає неспокійною й напруженою. І Німеччині ще потрібно буде пройти це випробування.

Коментар висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle загалом.

Yottos