Утиски російської або захист державної: чи скасують в Україні мовний закон і що буде далі

Фото УНІАН

Закон про українську мову можуть скасувати. Таке рішення в силі прийняти Конституційний суд, який вже розглядає звернення про визнання закону недійсним.

Позов подали 51 народний депутат ще минулого скликання парламенту у червні 2019 року. Реальний розгляд і дебати же пройшли лише через рік  7 і 9 липня. Якщо суд визнає доводи нардепів справедливими, то мовна проблема стане знову точкою кипіння в Україні.

У чому суть самого закону, чому його вимагають скасувати і які шанси  у матеріалі «Рубрики».

Що не подобається 

Проти закону про українську мову виступили півсотні нардепів попереднього скликання, перш за все від опозиційних партій: «Опозиційною платформи — За життя» і «Опозиційного блоку». Вони подали позов до Конституційного суду і детально прописали свої претензії. Їх можна звести до трьох пунктів.

Перший — закон прямо суперечить 10 статті Основного закону. Ідеться про те, що «в Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин».

Також мова йде про суперечності 11 статті: «Держава сприяє консолідації та розвиткові української нації, її історичної свідомості, традицій і культури, а також розвиткові етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності всіх корінних народів і національних меншин України».

Порушується і стаття 24 Основного закону. Вона забороняє давати привілеї в тому числі за мовними ознаками.

На думку авторів позову в КСУ, закон про українську мову: «фактично означає дискримінацію російськомовних громадян за мовною ознакою», адже ним передбачається разом з українською функціонування кримськотатарської як мови корінного народу, англійської та інших офіційних мов Європейського Союзу, незважаючи на те, що в Конституції гарантується розвиток і захист російської, а також інших мов нацменшин.

Також в позові зазначено, що у країні проживає 17,3% етнічних росіян, які розмовляють російською. Їхня мова повністю виключається з ужитку з сфер трудових відносин, освіти, книговидавництва, культури, ЗМІ і так далі.

Другий пункт — порушення міжнародно-правових актів. Зокрема, у документі згадуються окремі статті Європейської хартії мов національних меншин, Конвенції про забезпечення прав осіб, які належать до національних меншин, Рамкової конвенції про захист прав нацменшин і так далі. На думку авторів, закон просто їх нівелює.

Третій — порушення процедур прийняття. Простіше кажучи — закон прийняли з порушенням конституційної процедури. Йдеться нібито про факти не персонального голосування, кнопкодавства.

мовний закон

До чого це веде

Незважаючи на великі доводи з боку колишніх нардепів, у питанні про українську мову є два аспекти — юридичний і політичний.

З юридичної точки зору закон про українську мову не йде врозріз з Конституцією або міжнародними документами. Як пояснив «Рубриці» юрист Центру політико-правових реформ Олександр Марусяк, проблема може полягати лише у самій процедурі прийняття. За формою і змістом до закону претензій немає.

«Положення закону про мову відповідають Конституції. Сам акт не є дискримінаційним по відношенню до національних меншин, оскільки предметом його регулювання є порядок використання і застосування саме державної мови, якою відповідно до частини першої статті 10 Основного закону є українська. Однак, при прийнятті цього закону було допущено неперсональне голосування народними депутатами, хоча і сам суб’єкт конституційного подання визнає, що таке голосування не вплинуло на результати волевиявлення народних депутатів (все одно була більшість)», — підкреслив Марусяк.

З політичної ж стороною не все так однозначно. Як пояснюють «Рубриці» джерела у «Слугзі народу», Конституційний суд, ймовірно, не буде скасовувати закон про українську мову.

По-перше, Офіс президента намагається обходити стороною гостре питання мови для Володимира Зеленського. Саме тому сам президент не дає чіткої оцінки мовного питання і намагається лавірувати навколо нього, як навколо токсичного.

По-друге, сам закон суперечить нормам лише в контексті процедури його прийняття. І то, говорити, що причин для його повноцінного скасування досить, не варто. Саме цим і пояснюється компромісна позиція представника президента у КСУ, нардепа Федора Веніславського.

«Верховна Рада повинна прийняти окремий закон, який регулюватиме статус російської мови та інших мов нацменшин», — заявив Веніславський під час усних слухань, а також додав, що прийнятий закон про мову стосується тільки використання української.

Чому так багато скандалів

З одного боку, масла у вогонь мовній темі підливає і несподівана заяву глави партії «Слуга народу» Олександра Корнієнко. У понеділок, 13 липня, під час Погоджувальної ради він запропонував розглянути законопроект №2362 авторства нардепа від СН Максима Бужанського. Головна його ідея — продовжити навчання у школах російською мовою після 1 вересня 2020 року. Це прямо суперечить вже прийнятому закону.

Спікер парламенту Дмитро Разумков погодився поставити цей проект закону на голосування у четвер, 16 липня, у передостанній пленарний день перед відпусткою у нардепів. Це викликало бурю обурення відразу в декількох парламентських фракціях, перш за все «Європейської Солідарності» і «Голосу».

«Утиски прав російськомовних» про які говорять деякі депутати «Слуг народу» — це повторення методички Кремля і гасел, з якими Росія почала збройну агресію проти нас», — гнівно відреагувала нардеп від «Голосу» Соломія Бобровська.

З іншого боку, Уповноваженим мовним мовним омбудсменом став нардеп 8-го скликання від «Народного Фронту» Тарас Кремінь. Він уже заявив, що буде відкривати безкоштовні курси української, просувати мову як всередині країни, так і за її межами. Крім того, він буде займатися моніторингом використання української мови в ЗМІ, держслужбі, а також інших сферах.

Про що закон про українську мову. Коротко

  • Освіта. Дошкільна, середня, вища, а також позашкільна освіта повністю переходить на державну мову. Також на українську перейшла і вся наукова сфера;
  • Розважальні заходи, різного роду культурні конференції та фестивалі — на державній. З 2022 року інтернет-ЗМІ переходять на українську, а з 2021 — усі друковані видання;
  • При отриманні громадянства потрібно здати тест на знання української. В цілому ж держава зробить все, щоб українську знали якомога більше людей;
  • За порушення правил передбачені штрафи. Наприклад, якщо держслужбовець звернувся на роботі до колеги не українською, його можуть оштрафувати до 6,8 тисяч гривень. Також карати можуть як ЗМІ, так і бізнес.
  • Контролює відповідність рівня володіння мовою та можливі порушення Уповноважений мовної інспектор.

і