Торговельна блокада ОРДЛО. Чи справді Україна втрачає мільярди?

Керівник Луганщини Сергій Гайдай пропонує відновити економічні зв’язки з ОРДЛО. Він каже, що через блокаду непідконтрольного Донбасу Україна втрачає мільярди гривень щороку. Чи справді це є так?

Активісти блокади торгівлі з ОРДЛО йдуть повз вагони з вугіллям на залізничних коліях поблизу Донецька взимку 2017 року Активісти блокади торгівлі з ОРДЛО йдуть повз вагони з вугіллям на залізничних коліях поблизу Донецька взимку 2017 року

«Я за те, аби відновити зв’язки. Ми від цього отримаємо суцільну вигоду», — із такими словами керівник Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергій Гайдай підтримав відновлення економічних зв’язків із непідконтрольними українському уряду територіями Донбасу. Під час свого виступу 6 вересня на «Фестивалі думок» у Сєверодонецьку він пояснив свою позицію значними економічними втратами, що, на його думку, пов’язані з торговельною блокадою ОРДЛО, яку він вважає «політичними спекуляціями».

«Ми щорічно втрачали близько двох мільярдів гривень. Скільки ми за ці роки втратили? Припустимо, вісім мільярдів гривень. Скільки б доріг ми могли б зробити?», — розмірковував Гайдай. За його словами, блокада також призвела до вимивання гривні з обігу на непідконтрольній території. А українська валюта, на його думку, була «певною прив’язкою до України» для мешканців ОРДЛО.

Читайте також: Реінтеграцію Донбасу треба почати з виплати пенсій та торгівлі — доповідь ICG

Скільки грошей втратила Україна?

На запит DW щодо того, звідки Гайдай взяв цифру у два мільярди гривень втрат щорічно, він не відповів. Але у інтерв’ю державному інформаційному агентству «Укрінформ» пізніше пояснив, що у його адміністрації порахували, «скільки грошей отримували» до запровадження блокади у 2017 році. «Можна сказати, на два з половиною мільярди гривень більше, ніж зараз», — підсумував Гайдай, додавши, що при цьому ні з ким не узгоджував свою заяву.

Вугільна шахта у Донецьку Вугільна шахта у Донецьку (фото з архіву)

Опоненти блокади непідконтрольного Донбасу з самого початку висували можливі економічні втрати як один із головних аргументів проти припинення економічних відносин з ОРДЛО, однак точних даних щодо того, яку шкоду завдав цей крок, майже немає. Так, у міністерстві економіки України навіть за рік після початку блокади не озвучували жодних цифр, пояснюючи, що будь-які подібні оцінки будуть досить умовними, бо на розвиток економіки впливають багато чинників. У Національному банку України (НБУ) оцінили втрати для торговельного балансу країни за 2017 рік у 1,8 мільярда доларів США та 0,5 мільярда доларів наступного року.

За даними держстату, у квітні 2017 року промислове виробництво й справді знизилося на 6,1 відсотка, але вже у листопаді знову почало зростати. А у річному підсумку промвиробництво залишилося на рівні попереднього року, лише у металургії втративши 3,6 відсотка. До того ж, попри блокаду, у 2017 році ВВП України зріс на 2,5 відсотка, що навіть на 0,1 відсотка більше за попередній рік. Наступного ж року зростання економіки пришвидшилося до 3,3 відсотка.

Чи допоможе торгівля повернути Донбас?

Теза про те, що економічна блокада сприяє відчуженню населення ОРДЛО, також не є новою. Її озвучують не лише політики на кшталт лідера «Опозиційної платформи — За життя» Віктора Медведчука, але й поважні міжнародні аналітичні центри та українські правозахисники.

Так, експерти неурядової організації Міжнародна кризова група (ICG) 3 вересня оприлюднили доповідь «Мир в Україні: ціна війни на Донбасі». У документі аналітики групи радять Києву поступово знімати торговельні обмеження та думати над тим, як стимулювати дрібну торгівлю між сторонами по різні боки лінії розмежування. «Києву також варто розглянути, хоча і дуже обережно, можливість укладення з фактичними адміністраціями домовленості про повернення під контроль українських власників промислових активів, захоплених сепаратистською владою», — пропонують експерти.

Верен народу! і С Россией в Сердце! - написи на виборчих білбордах посеред вулиці у Луганську «Верен народу!» і «С Россией в Сердце!» — написи на виборчих білбордах посеред вулиці у Луганську

А у лютому минулого року у Харківській правозахисній групі (ХПГ) зазначили, що блокада призвела не лише до економічних втрат, але й суттєво віддалила переважну більшість жителів Донбасу від ментальної близькості з власною державою. «Якщо головною «мішенню» були першопочатково визначені особи, що захопили контроль над населеними пунктами низки регіонів Донбасу, то вся тяжкість обмежувальних заходів лягла на цивільне населення», — йдеться у документі, оприлюдненому на сайті ХПГ.

Членкиня правління Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ганна Шелест у розмові з DW погоджується, що зняття блокади здатне полегшити гуманітарну ситуацію для місцевого населення. Втім, вона сумнівається, що таке зняття посприяє поверненню непідконтрольних територій. «Приклад Придністров’я, яке торгує з Молдовою настільки успішно, що це знайшло відображення в угоді про асоціацію з ЄС, добре показує, що торговельні відносини не ведуть автоматично до повернення територій», — пояснює експертка.

Політика не сприяє торгівлі

За словами директора київського Інституту світової політики Євгена Магди, говорити про відновлення торгівлі з ОРДЛО не доводиться і суто з політичних причин. Він нагадує, що приводом для запровадження блокади з боку української держави стало не блокування залізничних колій активістами, а захоплення проросійськими сепаратистами контролю над підприємствами, які до 2017 року контролювалися Києвом та сплачували податки в українську скарбницю. «Примарність перемир’я на Донбасі також не створює сприятливого тла для такого кроку з боку української влади», — каже Магда.

Ватажок проросійських сепаратистів Олександр Захарченко під час візиту до металургійного заводу у Донецьку у березні 2017 року. Ватажок проросійських сепаратистів Олександр Захарченко під час візиту до металургійного заводу у Донецьку у березні 2017 року.

Слід зазначити, що на заяву Гайдая у Києві поки що не відреагували, але ще рік тому тодішній міністр закордонних справ Вадим Пристайко наголошував, що умовою зняття економічної блокади є повернення Україні її підприємств. Втім і сам губернатор Луганщини, здається, вирішив, що погарячкував. У своєму інтерв’ю «Укрінформу» він поспішив запевнити — його слова вирвали з контексту. Торгівлю з ОРДЛО він вважає можливою лише на тлі певних кроків щодо врегулювання конфлікту. «Поки вбивають наших військових, поки йде майже відкрита війна Російської Федерації проти України, це — неможливо. Взагалі», — запевнив Гайдай.

і