Водомети в центрі Берліна: як корона-скептиків відтісняли від Рейхстагу

Берлінська поліція вперше за багато років застосувала водомети в центрі столиці Німеччини — щоб не допустити до Рейхстагу учасників акції протесту проти нового закону про епідеміологічний захист.

 

Водомети біля Бранденбурзьких воріт — старожили столиці Німеччини не пригадують, коли востаннє місцева поліція застосовувала таку техніку для розгону демонстрацій. Але в середу, 18 листопада, в другій половині дня слідом за неодноразовими попередженнями, озвученими через гучномовці, два поліцейських водомета почали поливати водою натовп, що зібрався на площі.

Привід для протесту: закон про епідеміологічний захист

Сюди прийшла різношерста публіка — від противників урядових заходів з боротьби з пандемією (так званих COVID-скептиків), які вбачають у карантинних приписах порушення громадянських прав, до агресивно налаштованих правих радикалів. У відповідь на дії поліції в натовпі почали вибухати петарди, в поліцейських полетіли пляшки і каміння.

Зал пленарних засідань Бундестагу Зал пленарних засідань Бундестагу

Формальним приводом для такої напруги пристрастей став новий закон про епідеміологічний захист, внесений до порядку денного Бундестагу (його ухвалили також у середу, 18 листопада). Напередодні депутати отримували сотні, якщо не тисячі, звернень від громадян — в інтернеті ходили чутки про встановлення «диктатури» в Німеччині й про примусові щеплення.

І те, й інше, зрозуміло, було неправдою. Навпаки, законопроєкт передбачає, що можливість зробити щеплення від COVID-19 повинна бути у всіх, незалежно від наявності медичної страховки.

Читайте також: Парламент ФРН розширив повноваження уряду для боротьби з COVID-19

Протест у центрі Берліна: водомети, петарди, поранені

Треба віддати належне берлінській поліції: демонстрантів заздалегідь окремо попередили про можливу шкоду, яку вода може завдати їхнім гаджетам, а оператори водометів направляли потік води не на натовп демонстрантів, а в повітря. Як заявив пізніше прессекретар поліції Берліна Тіло Kалбітц (Thilo Calbitz) зроблено це було для того, щоб уникнути травм серед присутніх — деякі прийшли на мітинг з дітьми. Таким чином, поліція поливала мітингувальників зверху, але не збивала їх з ніг.

На 16.00 годину було затримано близько 200 учасників акції протесту в Берліні На 16.00 годину було затримано близько 200 учасників акції протесту в Берліні

Одночасно з цим десятки поліцейських почали поступово, метр за метром, витісняти демонстрантів на південь, у бік Потсдамер плац, подалі від будівлі Рейхстагу. На 16.00 годину кількість затриманих наближалась до позначки в 200 осіб, а на площі біля воріт залишалось кілька сотень промоклих демонстрантів.

Мета поліції була зрозуміла ще напередодні: в жодному разі не допустити повторення ситуації двомісячної давнини, коли десятки демонстрантів прорвали загородження й опинилися на сходах німецького парламенту, головного символу німецької єдності.

Читайте також: Пандемія та парламент: коронавірус вихолощує демократію?

Корона-скептики незадоволені заходами влади з боротьби з пандемією

У спецоперації з гарантування безпеки в центрі Берліна на цей раз брало участь понад дві тисячі правоохоронців. З раннього ранку поліція оточила всі підходи до міністерств, парламенту, резиденцій федерального канцлера й президента Німеччини. Приводом для таких незвичних запобіжних заходів стали заклики до «штурму Рейхстагу», що почали лунати в праворадикальних чатах, — щось подібне було й напередодні «штурму Рейхстагу» два місяці тому.

Учасники акції протесту не задоволені урядовими заходами з боротьби з пандемією Учасники акції протесту не задоволені урядовими заходами з боротьби з пандемією

Сам Бундестаг також вжив додаткових заходів безпеки, обмеживши доступ до комплексу будівель і скасувавши правило, за яким депутати можуть запрошувати до себе в офіси відвідувачів без спеціальної перевірки. Акція протесту в центрі Берліна була далеко не першою з організованих COVID-скептиками — аналогічні багатотисячні мітинги й демонстрації раніше відбувалися в Лейпцигу, Франкфурті, Штутгарті.

Учасники нинішньої акції в столиці Німеччини незадоволені заходами з боротьби з пандемією, вони закидають федеральному та земельним урядам порушення громадянських прав і виступають проти заходів з боротьби з коронавірусом — від обов’язкового носіння захисних масок до обмеження особистих контактів. За німецькими законами, обмежувати права й свободи громадян мають право тільки органи законодавчої влади, тобто парламенти.

Результат — суди по всій країні час від часу скасовують постанови земельних урядів з боротьби з розповсюдженням COVID-19. Ухвалений у середу закон спрямований на заповнення цього юридичного вакууму. Він створює правову базу для можливого запровадження подальших протиепідемічних заходів.

Опитування свідчать про високий рівень підтримки партії Меркель

Однак для критиків цього закону, розігрітих теоріями змови в інтернеті, голосування в Бундестазі стало приводом для мітингу в центрі Берліна — причому не одного.

Демонстрантів поливали водою згори, а не збивали їх з ніг Демонстрантів поливали водою згори, а не збивали їх з ніг

Ще одна група демонстрантів зібралася на протилежному від будівлі Рейхстагу березі Шпрее, скандуючи гасла і стукаючи порожніми каструлями. Найпопулярнішими гаслами були «Freiheit» ( «Cвобода!») та «Wir sind das Volk» ( «Народ — це ми!»). Останнє звучало на вулицях міст НДР під час протестів проти комуністичного режиму в кінці 1980-х. Іронія долі — тепер це гасло взяли на озброєння противники демократично обраного парламенту.

Незважаючи на гучні вуличні протести в низці міст, більшість німців загалом підтримує курс уряду країни. А партія Анґели Меркель (Angela Merkel) Християнсько-демократичний союз (ХДС) стає дедалі популярнішою, свідчать соцопитування.

Якби вибори до Бундестагу відбулися наступної неділі, за блок ХДС/ХСС, що входить до складу уряду, проголосували б 36,5 відсотка опитаних — це найкращий показник за останні місяці. Експерти вважають, що на популярність консервативного блоку ХДС/ХСС вплинули саме дії влади Німеччини в боротьбі з пандемією коронавірусної хвороби й економічною кризою, що її спричинила ця пандемія.

DW.COM

і