Путін вже воює проти всієї Європи, є лише один спосіб зупинити його — The Guardian

Думка про те, що російську війну можна ізолювати лише в межах України, була ілюзією, так само як і очікування, що санкції чи й навіть поставки зброї зупинять Росію.

Настав час прокинутися і понюхати пороху. Мов ударна хвиля від вибуху ракети, війна, яку Владімір Путін розв’язав на околицях Європи, швидко рухається на захід. Вона вибиває двері домівок, компаній, б’є по робочих місцях по всьому континенту: від Берліна до Бірмінгема. Війна поливає Європу токсичним дощем з нестабільності, скрути і страху.

Думка про те, що російську війну проти України можна замкнути всередині України, стала зручною політичною ілюзією НАТО. А переконання, що західні санкції і поставки зброї зупинять росіян, було нонсенсом. Тепер, розгніваний впертим опором Києва і налаштований завдати болю тим, хто його покарав за агресію, Путін готується знущатися над всією Європою. Про це на сторінках The Guardian пише оглядач і помічник редактора британського видання Саймон Тісдалл.

Перетворивши енергетику, продовольство, біженців і інформацію в зброю, російський автократ сіє економічний і політичний біль, створюючи воєнні умови життя для всіх. На Європу насувається довга і сповнена потрясінь зима, впродовж якої енергоносіїв буде не вистачати.

«Як і у випадку з кубометром газу, ціна боягузтва і короткозорості західних лідерів зростає з кожною годиною. Російські дестабілізаційні операції, маніпуляції соціальними мережами, кібератаки, дипломатичні подвійні стандарти, ядерний шантаж, а також невтомне вбивство мирних жителів України — все це лише посилить облогу Європи у найближчі місяці. Дивна віра Заходу в те, що він зможе уникнути ескалації в масштабах всього континенту, швидко випаровується», — йдеться в статті.

Не зовсім з вини війни, яку розв’язав Путін, але Європа тепер постала перед фундаментальними викликами, які набагато більші, ніж фінансовий крах 2008 року, Brexit чи пандемія коронавірусу. Але багато політиків у ЄС і Великій Британії ховають голову в пісок, заперечуючи це. Якщо прогнози про зупинку поставок газу збудуться і «світло згасне», тоді проблема буде не лише в тому, що заводи зупиняться, робочі місця будуть втрачені, а ринки впадуть в депресію. Пенсіонери замерзнуть, діти будуть голодувати, полиці супермаркетів стануть порожніми, а неприйнятні ціни стануть ще вищими. Зарплати знеціняться, а страйки і вуличні протести можуть досягти точки, в якій повториться крах в дусі Шрі-Ланки. Чи це перебільшення? Автор стверджує, що ні. Наслідки, які роздмухують лояльні до Путіна праві, вже набувають сили від Греції до Італії, від Нідерландів до Іспанії.

Цілком можливо, що солідарність ЄС розпадеться, якщо національні уряди почнуть змагатися між собою за рештки ресурсів. Брюссель збирається опублікувати цього тижня план підготовки до зими. Але його положення нечіткі. І їх неможливо виконати. Енергетичній політиці ЄС бракує більш широкого контексту. Попри зобов’язання в рамках двосторонньої співпраці повне припинення поставок газу з Росії може налаштувати країну проти країни, ще більше роздмухати інфляцію і розколоти міжнародну коаліцію проти Москви. За таким сценарієм, Путін почне вимагати скасування санкцій в обмін на відновлення постачання енергоносіїв. До того шантажу він вже вдавався і в контексті блокади експорту українського зерна через Чорне море.

Залежна від імпорту Німеччина вже робить односторонні кроки, шукаючи альтернативних постачальників газу і нафти. Москва зупинила поставки газу через «Північний потік I», наблизивши надзвичайну ситуацію.У Берліні багато хто боїться (а деякі захисники довкілля сподіваються), що будь-яке запровадження нормування енергоносіїв може стати постійним. Німецький віце-канцлер публічно застеріг про можливий початок «політичного кошмару». Коментарі міністра фінансів Франції Бруно Ле Мера минулого тижня теж прозвучали панічно. Він говорив про неминучу зупинку поставок газу. По-наполеонівськи він закликав країни Європи готуватися «до битви». Але як і в 1812 році, у строю Росії є «генерал зима».

Автор також вказує на те, як російська війна проти України впливає на зусилля, націлені на боротьбу зі зміною клімату і зберженням біологічного різноманіття. Велика Британія й інші країни ризикують відмовитися від цілей звести вуглецеві викиди в атмосферу до нуля. Віцепрезидент Єврокомісії Франс Тіммерманс запропонував Європі тимчасово повернутися до викопного палива через «дуже великі чвари і конфлікти», спричинені високими цінами на енергоносії взимку. І тут Німеччина знову проявила лідерство, збільшуючи виробництво електроенергії на вугільних електростанціях. Захід знову дивиться на нафтових тиранів у Перській затоці з надією на порятунок. Європейська зима може також призвести до напруги у відносинах зі США. Економічне відновлення Америки після пандемії значно сильніше, а її економіка більш стійка. Американські ціни на енергоносії теж значно нижчі. Однак, саме лідерство президента Джо Байдена в НАТО привело Європу в геополітичний глухий кут. Навіть євро вперше став дешевшим, ніж долар. Для європейців всі війни насправді локальні. А для американців вони тривають десь далеко за кордоном.

Санкції, економічна допомога й інші невійськові заходи, яким Байден віддає перевагу, — всього цього не вистачить, щоб поставити Путіна на місце. Дехто почав підозрювати, що глухий кут, який повільно знекровить Росію, відповідає інтересам США. Але зараз саме Путін знекровлює Європу. Санкції мають «віддачу» або ж погано втілюються. Російські доходи від продажу енергоносіїв ростуть. І якщо не враховувати Україну, менш заможні країни Європи відчувають біль від наслідків значно гостріше. Зі зростанням нестабільності розбіжності між США і Європою посилять тиск вимог змінити західний курс.

Очевидний «шлях до порятунку» — це запропонувати Путіну угоду обміну територій на мир, про яку домовлятися доведеться за спиною в України. У такої ганебної торгівлі є впливові адвокати. Якщо Росія повернеться до нормального режиму ведення справ, страждання Європи полегшаться, чого не скажеш про страждання України. Водночас, така угода стане прецедентом, який закладе фундамент для катастрофи для майбутнього миру і безпеки як в Європі, так і в усьому світі. Варто подумати тільки про Тайвань. Або Естонію. Суверенна цілісність демократичної України буде знищена.

На щастя, є альтернативне рішення: «використати переважаючу силу НАТО, щоб рішуче змінити хід війни». Автор переконаний, що прямі, цілеспрямовані і потужні західні дії, щоб дати відсіч огидній російській орді — це не оголошення Третьої світової війни. Це єдиний спосіб швидко покінчити з цим жахом і подбати, щоб Путін і ті, хто може захотіти наслідувати його, не отримали вигоду від організованої ними незаконної бійні.

«Переслідуючи мету завдати максимальної шкоди, Путін відкрито загрожує ядру європейської демократії. Всі докази очевидні і ігнорувати їх більше не можна. Досить напівзаходів і боягузтва! НАТО повинен діяти зараз, щоб змусити армію мародерів Путіна повернутися за визнані російські кордони. Тепер порятунку потребує не лише Україна, а й вся Європа», — йдеться в статті.

і